Рішення № 76293824, 30.08.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

30 серпня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/518/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Репех О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» 14000, м. Чернігів, вул. Горького, 40До Приватного акціонерного товариства «Камвольно – суконна компанія «Чексіл» 14014, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 66про стягнення 9 071 411 грн. 85 коп.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – предст., дов. від 15.12.2017р. № 1

від відповідача: ОСОБА_2 – предст., дов. від 19.04.2018р. № 4

Рішення виноситься після перерв, оголошених в підготовчих судових засіданнях з 07.08.2018р. по 20.08.2018р. та з 20.08.2018р. по 30.08.2018р., на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

В підготовчому судовому засіданні 30.08.2018р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

10 липня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до Приватного акціонерного товариства «Камвольно – суконна компанія «Чексіл» про стягнення 8 913 821,89 грн. заборгованості по оплаті електричної енергії (8 891 184,25 грн. боргу за активну електроенергію та 22 637,64 боргу за перетікання реактивної електроенергії), поставленої згідно договору про постачання електричної енергії № 1815 від 01.09.2008р., 12 777,57 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 144 812,39 грн. пені за несвоєчасну оплату поставленої електроенергії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо своєчасної оплати електроенергії.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.07.2018р., зокрема:

позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначено розгляд позовної заяви в підготовчому судовому засіданні на 07.08.2018р.;

встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву – протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; у разі подання відзиву на позов його зміст та порядок подання повинні відповідати ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

06 серпня 2018 року (поштове відправлення здано до відділу поштового зв’язку 31.07.2018р.) до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 30.07.2018р. № 123 Приватного акціонерного товариства «Камвольно-суконна компанія «Чексіл» про розстрочення виконання судового рішення (надалі – Заява), зі змісту якої вбачається, що відповідач не заперечує проти існуючої суми заборгованості по оплаті електричної енергії. Проте, враховуючи скрутний фінансовий стан товариства, відповідач просить розстрочити виконання судового рішення, що буде прийнято за результатами розгляду позову ПАТ «Чернігівобленерго».

07 серпня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь від 07.08.2018р. № 213 позивача на Заяву, зі змісту якої вбачається, що позивач заперечує проти розстрочення виконання судового рішення. В обґрунтування своїх заперечень позивач, зазначає, що у випадку задоволення Заяви та розстрочення виконання судового рішення він буде позбавлений можливості своєчасного проведення розрахунків з оптовим ринком електроенергії України і до нього будуть застосовані штрафні санкції за неналежне виконання зобов’язань за договором № 3984/02 купівлі-продажу електроенергії між ДП «Енергоринок» та ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» від 30.03.2007р.

Також, позивач зазначає, що кошти, які повинні бути отримані від відповідача, закладені в структуру тарифу на рік та погоджені з НКРЕКП; несплата ж коштів призведе до порушення ПАТ «Чернігівобленерго» вимог чинного законодавства та фінансової нестабільності товариства, що, в свою чергу, може негативно відобразитися на споживачах електричної енергії Чернігівської області.

Крім того, позивач вказує, що відповідач є прибутковим товариством, яке за свою діяльність щомісячно отримує грошові кошти, що може бути підтверджено відповідними банківськими довідками.

На думку позивача, тяжке фінансове становище відповідача не є тією виключною обставиною, яка дає підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки воно є наслідком власної господарської діяльності товариства, а не тих чи інших об’єктивних, незалежних від нього обставин; невиконання ж протягом тривалого часу судового рішення порушує матеріальні інтереси позивача та може призвести до негативних для нього наслідків.

Додатково позивач зауважив, що, на його думку, відповідач постійно накопичує борги за використану електроенергію; неодноразово з ним укладались договори реструктуризації заборгованості, які в подальшому останнім не виконувались.

Частинами 3, 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, роз’яснивши, при цьому, повноважному представнику останнього наслідки відповідних процесуальних дій.

В підготовчому судовому засіданні 07.08.2018р., на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 20.08.2018р.

16 серпня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області надійшли заперечення від 14.08.2018р. № 129 відповідача на відповідь на Заяву, зі змісту яких вбачається, що він не погоджується з позицією позивача та вважає, що ним належними засобами доказування доведений факт перебування товариства в скрутному фінансовому становищі.

До початку судового засідання 20.08.2018р. позивач повідомив (клопотання від 20.08.2018р. № 222) Господарський суд Чернігівської області про сплату відповідачем частини заборгованості (2 000 000,00 грн. (виписки за 15-16.08.2018р.)) у зв’язку з чим станом на 20.08.2018р. сума основного боргу становить 6 891 184,25 грн.

В підготовчому судовому засіданні 20.08.2018р., на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 30.08.2018р.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго» зареєстроване в якості суб’єкта господарювання 22.05.1995р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 064 120 0000 001479.

Згідно п. 1.1 р. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго» від 18.04.2011р. протокол № 7, Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго» є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

Приватне акціонерне товариство «Камвольно – суконна компанія «Чексіл» зареєстроване в якості суб’єкта господарювання 24.12.2003р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 064 120 0000 000255.

Згідно п. 1.1 р. 1 Статуту Приватного акціонерного товариства «Камвольно – суконна компанія «Чексіл» (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів ПрАТ «КСК «Чексіл» протокол № 1 від 22.04.2016р., Приватне акціонерне товариство «Камвольно – суконна компанія «Чексіл» є новим найменуванням Закритого акціонерного товариства «Камвольно – суконна компанія «Чексіл» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 – 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько – господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

01 вересня 2018 року між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго» в особі директора Чернігівських міських електричних мереж ОСОБА_3 (Постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Камвольно – суконна компанія «Чексіл» в особі директора технічного ОСОБА_4 (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 1815 (надалі – Договір № 1815).

За умовами Договору № 1815 (п. 1.1, 2.2, 2.3 та 3.1), Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 54000кВА, 60 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Точка продажу електричної енергії встановлюється згідно Додатків № 2/1, 2/2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» до цього Договору.

Постачальник зобов’язався, зокрема:

виконувати умови цього договору;

постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару:

в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток № 5 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу»);

згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених Додатками 2/1, 2/2 до цього Договору «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»;

надавати Споживачу рахунки на оплату спожитої електроенергії та інших платежів за розрахунковий період у терміни, визначені в Додатку № 3 до цього Договору.

Споживач зобов’язався, зокрема:

виконувати умови цього договору;

дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки: згідно Додатку № 6 «Режим роботи електроустановок Споживача»;

оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами за класами напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з умовами Додатку № 3 до цього Договору «Порядок розрахунків», Додатку № 4 до цього Договору «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії» та діючого законодавства;

здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережами Постачальника та електроустановками Споживача згідно з Додатком № 8 до цього Договору «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» в терміни проведення остаточного розрахунку.

Постачальник має право, зокрема отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором.

Додаткові угоди до цього Договору оформлюються письмово, підписуються повноважними особами та скріплюються печатками обох Сторін.

Договір укладено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один зберігається у Постачальника, другий – у Споживача.

Сторонами були погоджені додатки до Договору № 1815, а саме:

№ 1/2 – Однолінійна схема електропостачання об’єкта споживача;

№ 2/2 – Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін;

№ 3 – Порядок розрахунків за використану електричну енергію;

№ 4/4 – Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії;

№ 5 – Обсяги постачання електричної енергії споживачу на 2018 рік;

№ 6 – режим роботи електроустановок споживача;

№ 7 – Порядок розрахунку втрат електроенергії в електричних мережах при установці приладів обліку не на межі балансової належності мереж станом на 01 вересня 2008р.;

№ 8 – Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

03 січня 2017 року між Сторонами була укладена Додаткова угода № 21 до Договору № 1815, за умовами якої абз. 1 п. 9.4 Договору № 1815 викладено в наступній редакції:

«Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 01 січня 2018 року на період дії договору оренди № 23 від 01 січня 2017 року.»

Всі інші умови Договору № 1815, не змінені в цій Угоді, залишаються чинними і Сторони підтверджують щодо них свої зобов’язання.

Ця Угода є невід’ємною частиною Договору.

Цю угоду складено українською мовою, у двох оригінальних примірниках – по одному для кожної Сторони.

Керуючись п. 3 ст. 631 ЦК України, Сторони домовились, що дія Угоди розповсюджується на відносини, що склалися з 01 січня 2017р.

26 березня 2018 року між Сторонами була укладена Додаткова угода № 23 до Договору № 1815, за умовами якої абз. 1 п. 9.4 Договору № 1815 викладено в наступній редакції:

«Кінцевий строк дії Договору встановлюється до 31 грудня 2018 року на період дії договору оренди № 23 від 01 січня 2017 року.»

Всі інші умови Договору № 1815, не змінені в цій Угоді, залишаються чинними і Сторони підтверджують щодо них свої зобов’язання.

Ця Угода є невід’ємною частиною Договору.

Цю Угоду складено українською мовою, у двох оригінальних примірниках – по одному для кожної Сторони.

Ця Угода набирає чинності з моменту підписання. Керуючись п. 3 ст. 631 ЦК України, Сторони домовились, що дія Угоди розповсюджується на відносини, що склалися з 02 січня 2018р.

На виконання умов Договору № 1815, позивач, у період з жовтня по грудень 2017р. та з квітня по травень 2018р., поставив відповідачеві електричну енергію на загальну суму 10 270 345,60 грн., що підтверджується актами про використану електричну енергію від 31.10.2017р., від 30.11.2017р., від 31.12.2017р., від 30.04.2018р. та від 31.05.2018р. (том 1, а.с. 39 – 43).

На оплату поставленої електричної енергії позивачем були пред’явлені відповідачеві для оплати наступні рахунки за активну електроенергію (том 1, а.с. 46 – 59):

№ 1815_10-2017 від 31.10.2017р. на суму 1 715 685,92 грн.;

№ 1815_11-2017 від 30.11.2017р. на суму 1 935 719,41 грн.;

№ 1815_12-2017 від 31.12.2017р. на суму 2 080 485,72 грн.;

№ 1815_04-2018 від 30.04.2018р. на суму 2 201 323,70 грн.;

№ 1815_05-2018 від 31.05.2018р. на суму 2 337 130,85 грн., загалом – 10 270 345,60 грн.

Відповідні рахунки були отримані повноважною особою відповідача 06.11.2017р., 08.12.2017р., 10.01.2018р., 07.05.2018р. та 06.06.2018р., що підтверджується її підписом на них.

Згідно виписок за 15.03.2018р., за 22.03.2018р., за 24.04.2018р., за 26.04.2018р., за 11.05.2018р., за 18.05.2018р., за 22.05.2018р., за 23.05.2018р., за 25.05.2018р., за 31.05.2018р., за 05.06.2018р., за 08.06.2018р., за 11.06.2018р. та за 25.06.2018р. (том 1, а.с. 62 – 75) боржник частково розрахувався з позивачем за поставлену активну електроенергію, сплативши 1 379 161,50 грн.

Таким чином, станом на 05.07.2018р. відповідач мав заборгованість по оплаті активної електроенергії в сумі 8 891 184,25 грн.

01 лютого 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Чернігівобленерго» в особі Голови Правління ОСОБА_5 (Кредитор) та Приватним акціонерним товариством «Камвольно – суконна компанія «Чексіл» в особі виконуючого обов’язки директора ОСОБА_6 (Боржник) був укладений Договір № 359 про реструктуризацію заборгованості (надалі – Договір № 359).

За умовами Договору № 359 (п. 1.1, 2.1, 2.2 – 2.6, 3.2, 3.3, 5.1, 5.2 та 6.1), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Кредитор та Боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості (реструктуризація), що виникла у Боржника перед Кредитором на підставі Договору № 1815 про постачання електричної енергії, укладеного між ними 01.09.2008 року.

Загальна сума заборгованості за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді з 01.10.2017р. по 31.12.2017р., що підлягає реструктуризації за цим Договором, складає 6 103 639 грн. 60 коп. (шість мільйонів сто три тисячі шістсот тридцять дев’ять гривень 60 коп.), в т.ч.:

- за активну електроенергію 5 731 891 грн. 05 коп. (п’ять мільйонів сімсот тридцять одна тисяча вісімсот дев’яносто одна гривня 05 коп.);

- за перевищення договірних величин споживання електричної енергії 106 760 грн. 95 коп. (сто шість тисяч сімсот шістдесят гривень 95 коп.);

- за перетікання реактивної електроенергії 16 801 грн. 42 коп. (шістнадцять тисяч вісімсот одна гривня 42 коп.);

- 3 % річних 22 304 грн. 35 коп. (двадцять дві тисячі триста чотири гривні 35 коп.) за період з 10.11.2017р. по 31.01.2018р.;

- пеня 215 035 грн. 72 коп. (двісті п’ятнадцять тисяч тридцять п’ять гривень 72 коп.) за період з 10.11.2017р. по 31.01.2018р.;

- інфляційна складова 10 846 грн. 11 коп. (десять тисяч вісімсот сорок шість гривень 11 коп.) за період з 10.11.2017р. по 31.01.2018р.

Боржник зобов’язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати суму заборгованості на рахунок ПАТ «Чернігівобленерго» відповідно до затвердженого Сторонами графіку погашення заборгованості.

При цьому, суми за спожиту активну електроенергію, за перетікання реактивної електроенергії, зазначені у графіку погашення заборгованості, підлягають коригуванню на індекс інфляції. Початковим місяцем для інфляційних нарахувань являється січень 2018 року.

Погашення суми заборгованості здійснюється шляхом щомісячного перерахування Боржником частками грошових коштів на розрахунковий рахунок Кредитора.

Строк погашення заборгованості Боржника перед Кредитором встановлюється з моменту укладення Договору до 27.12.2018р.

Перший платіж по погашенню заборгованості, що підлягає реструктуризації за цим Договором, повинен бути здійснений Боржником не пізніше 28 лютого 2018р.

Черговий платіж має бути здійснений Боржником не пізніше дати згідно з графіком.

Кредитор має право, зокрема у випадку прострочення Боржником оплати більше чим на три банківські дні будь-якої частини заборгованості або оплати за поточне споживання електричної енергії в строки, визначені Договором № 1815 про постачання електричної енергії від 01.09.2008р., ініціювати дострокове припинення дії даного Договору в односторонньому випадку.

Боржник зобов’язався:

своєчасно та в повному обсязі сплачувати суму заборгованості відповідно до графіка погашення заборгованості, вказаного в п. 2.2 даного Договору;

своєчасно та в повному обсязі сплачувати поточне споживання електричної енергії та здійснювати планові платежі в строки, передбачені Договором № 1815 про постачання електричної енергії від 01.09.2008р.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх печатками та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов’язань.

Цей Договір може бути достроково припинений у разі повного погашення Боржником свої заборгованості перед Кредитором до закінчення строку дії Договору або в разі невиконання Боржником зобов’язань по оплаті в односторонньому порядку Кредитором.

Цей Договір укладається у двох примірниках для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу.

Враховуючи невиконання відповідачем умов Договору № 359, останній був розірваний в односторонньому порядку, про що позивач повідомив відповідача листом від 07.05.2018р. № 20/2550.

Крім того, за умовами Договору № 1815, Сторонами були складені, підписані та скріплені печатками товариств акти за перетікання реактивної електроенергії від 30.04.2018р. на суму 13 797,50 грн. та від 31.05.2018р. на суму 8 840,14 грн., загалом – 22 637,64 грн. (том 1, а.с. 44 – 45).

07 травня 2018р. та 06 червня 2018р. уповноваженою особою відповідача були отримані рахунки за перетікання реактивної електроенергії № 1815_04-2018 від 30.04.2018р. на суму 13 797,50 грн. та № 1815_05-2018 від 31.05.2018р. на суму 8 840,14 грн., загалом на суму 22 637,64 грн. (том 1, а.с. 60 – 61).

Відповідачем, в порушення умов Договору № 1815, розрахунок за перетікання реактивної електроенергії проведений не був.

Таким чином, станом на 05.07.2018р. за Договором № 1815 відповідач мав заборгованість по оплаті поставленої електричної енергії в загальній сумі 8 913 821,89 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов’язання шляхом постачання електричної енергії.

Відповідач, в свою чергу, зобов’язання щодо оплати поставленої електричної енергії своєчасно не виконував і на момент звернення позивача до суду мав заборгованість в сумі 8 913 821,89 грн.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов’язання по оплаті поставленої електричної енергії, з нього підлягає стягненню 12 777,57 грн. трьох процентів річних від простроченої суми за період з 14.05.2018р. по 01.07.2018р.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 4.2.1 Договору № 1815, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених в Додатку № 3 «Порядок розрахунків» до цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

На підставі умов Договору № 1815 (п. 4.2.1), позивач, за неналежне виконання відповідачем зобов’язання по оплаті поставленої електричної енергії, нарахував пеню в розмірі 144 812,39 грн. за період з 14.05.2018р. по 01.07.2018р.

Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобов’язань по оплаті поставленої електричної енергії, а тому з нього підлягає стягненню пеня в сумі 144 812,39 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема відсутній предмет спору.

Враховуючи часткову сплату відповідачем після відкриття провадження у справі суми основної заборгованості за поставлену електричну енергію (виписки за 15.08.2018р. та за 16.08.2018р. на загальну суму 2 000 000,00 грн.), провадження по даній справі в цій частині підлягає закриттю.

Решту позовних вимог про стягнення 6 913 821,89 грн. заборгованості, 12 777,57 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 144 812,39 грн. пені за несвоєчасну оплату поставленої електричної енергії суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Статтею 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як було вказано вище, відповідачем подана заява про розстрочення виконання судового рішення, згідно якої відповідач просить розстрочити виконання відповідного судового рішення на 9 (дев’ять) місяців, згідно наступного графіку погашення заборгованості в сумі 9 071 411,85 грн.:

до 31.08.2018р. – 1 007 934,65 грн. (у т.ч. 827 707,05 грн. – борг за активну електроенергію; 22 637,64 грн. – борг за перетікання реактивної електроенергії; 12 777,57 грн. – 3 % річних, 144 812,39 грн. – пеня);

до 28.09.2018р. – 1 007 934,65 грн.;

до 31.10.2018р. – 1 007 934,65 грн.;

до 30.11.2018р. – 1 007 934,65 грн.;

до 31.12.2018р. – 1 007 934,65 грн.;

до 31.01.2019р. – 1 007 934,65 грн.;

до 28.02.2019р. – 1 007 934,65 грн.;

до 29.03.2019р. – 1 007 934,65 грн.;

до 30.04.2019р. – 1 007 934,65 грн., всього 9 071 411,85 грн.

В обґрунтування Заяви, відповідач зазначає, що на сьогоднішній день товариство перебуває у складному фінансовому стані і не в змозі одразу добровільно погасити існуючу заборгованість в повному обсязі.

Згідно звіту про фінансові результати за перше півріччя 2018 року діяльність товариства була збитковою (збиток становить 2,459 млн. грн.).

Основними витратами товариства є оплата енергоресурсів, виплата заробітної плати, сплата єдиного внеску, кредиту та відсотків за користування кредитними коштами. Так, щомісячними витратами товариства є:

за спожиту енергію у вигляді пару – в середньому 1 000 000,00 грн.;

за спожиту електроенергію – в середньому 1 700 000,00 грн.;

заробітна плата – в сумі близько 1 250 000,00 грн.;

кредит та відсотки за користування кредитними коштами – в сумі близько 2 000 000,00 грн.;

за необхідні для виготовлення продукції сировину, матеріали – в середньому в сумі близько 3 300 000,00 грн.

У період з січня по червень 2018 року товариством сплачено:

єдиний соціальний внесок – в сумі близько 2,258 млн. грн.;

відшкодування пільгових пенсій – в сумі близько 620 000 грн.

На фоні підвищення вартості енергоресурсів, сировини, матеріалів, індексу інфляції значно зменшилась кількість замовлень на виготовлення продукції, що має своїм наслідком затримку по виплаті заробітної плати та несвоєчасний розрахунок з контрагентами, зокрема з позивачем.

Станом на 26.07.2018р. грошових коштів, наявних на поточних рахунках товариства, недостатньо для погашення заборгованості перед позивачем в повному обсязі.

Крім того, товариство активно здійснює поставку продукції державним замовникам, які за умовами відповідних договорів здійснюють розрахунки за поставлений товар після отримання продукції – в середньому протягом 30 робочих днів. Дана форма оплати не відповідає економічній політиці товариства і є невигідною для неї, оскільки вимагає наявності у вільному обігу значної суми грошових коштів на закупівлю сировини і матеріалів для виготовлення продукції, які, як правило, покриваються авансовими внесками покупців.

Однак, незважаючи на складність ситуації, товариство продовжує здійснювати господарську діяльність, поступово нарощує обсяги виробництва і буде в змозі погасити існуючу перед позивачем заборгованість протягом дев’яти місяців, сплачуючи борг рівними частинами. Це дозволить уникнути зупинки товариства, зберегти робочі місця та своєчасно виконувати поточні грошові зобов’язання. Натомість, примусове стягнення всієї суми заборгованості державною виконавчою службою призведе до арешту майна та рахунків товариства, що повністю зупинить його діяльність та призведе до банкрутства.

Надходження грошових коштів у значних розмірах очікується від покупців за відповідними контрактами, а саме: до серпня 2018р. – 1,67 млн. грн., в серпні – вересні 2018р. – 1,405 млн. грн., у вересні 2018р. – 0,708 млн. грн., в жовтні 2018р. – 0,486 млн. грн. Крім того, товариство постійно укладає нові контракти та приймає участь у тендерах.

На підтвердження наведених вище обставин, відповідачем надані: довідки від 30.07.2018р. № 121 та № 122; довідка 26.07.2018р. № 07.7-11/9055 Чернігівського відділення ПАТ «Укрсоцбанк»; баланс (Звіт про фінансовий стан) на 30 червня 2018р.; звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1-е півріччя 2018р.; картки рахунків; звіти щодо нарахування єдиного внеску; оборотно-сальдові відомості по рахунках; договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06.301-72/304 від 15.09.2015р.; картки рахунків; контракт № 15-(54-5)-870 між Приватним акціонерним товариство «КСК «Чексил», Україна та Відкритим акціонерним товариством «Могилівхімволокно», Республіка Білорусь від 24.03.2015р. та додатки до нього; договір № 48 від 03.10.2017р.; договір № 1 (купівлі-продажу товару) від 09.01.2018р.; договір № 4 (купівлі-продажу товару) від 19.01.2018р.; контракт № 22-2016/21 від 08.08.2016р. та додатки до нього; контракт № 07-2017/21 від 22.03.2017р. та додатки до нього; контракт № 27-2016/21 від 12.10.2016р. та додаток до нього; контракт № 03-2018/21 від 16.03.2018р. та додаток до нього; контракт № 25-2015/21 від 08.12.2015р. та додатки до нього; договір № 17 поставки від 26.06.2018р.; договір № 15 поставки від 01.07.2018р. та додатки до нього; договір поставки № 015400 від 14.03.2017р. та додаток до нього; додаток поставки № 015300 від 27.02.2017р. та додаток до нього; договір поставки № 015700 від 21.03.2017р. та додаток до нього; договір поставки № 017900 від 12.03.2018р. та додаток до нього платіжні доручення в іноземній валюті; платіжні доручення (том 1, а.с. 86 – 201).

Розглянувши Заяву, суд вважає за можливе її задовольнити, оскільки наданими відповідачем доказами підтверджується факт перебування товариства в скрутному фінансовому становищі. При цьому, суд вважає за можливе, з урахуванням сплати відповідачем 15.08.2018р. та 16.08.2018р. 2 000 000,00 грн. розстрочити виконання даного судового рішення на 8 (вісім) місяців.

Крім того, сума заборгованості, присуджена до стягнення даним рішенням, є досить значною для відповідача, а тому він не зможе його виконати негайно або у найближчий час.

Примусові заходи до виконання судового рішення можуть призвести до арешту банківських рахунків, невиплати заробітної плати працівникам, припинення господарської діяльності товариства; розстрочка ж виконання судового рішення надасть можливість відповідачу погашати заборгованість перед позивачем за судовим рішенням та виконувати інші зобов’язання без ризику припинення господарської діяльності.

Отже, вищевказані факти суд вважає обставинами, які ускладнюють виконання рішення.

Щодо позиції позивача, суд зазначає, що згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Не погоджуючись з обставинами, викладеними в Заяві, позивач не надав доказів, які б їх спростували. Натомість, у відповідних запереченнях щодо Заяви позивач навів власні припущення щодо ситуації, можливої в майбутньому як наслідок задоволення Заяви.

Законом України «Про судовий збір» (ч. 3 ст. 7) передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе повернути 50 відсотків судового збору (68 035,59 грн.), сплаченого при поданні позову позивачем до Державного бюджету України платіжним дорученням № 13170 від 06.07.2018р.

Керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 173 – 175, 193 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 205, 526, 530, 546, 549, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 74, 130, 185, 191, 231, 233, 238, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині стягнення 2 000 000 грн. 00 коп. заборгованості.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Камвольно – суконна компанія «Чексіл» (14014, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 66, код 14251734) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (14000, м. Чернігів, вул. Горького, 40, код 22815333) 6 913 821 грн. 89 коп. заборгованості, 12 777 грн. 57 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 144 812 грн. 39 коп. пені та 68 035 грн. 59 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Чернігівобленерго» (14000, м. Чернігів, вул. Горького, 40, код 22815333) з Державного бюджету України (Отримувач: УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22030101, код 38054398, рахунок 34318206083035, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998) 68 035 грн. 59 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 13170 від 06.07.2018р.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2018р. по справі № 927/518/18 на 8 (вісім) місяців зі сплатою:

до 28.09.2018р. – 1 007 934,65 грн.;

до 31.10.2018р. – 1 007 934,65 грн.;

до 30.11.2018р. – 1 007 934,65 грн.;

до 31.12.2018р. – 1 007 934,65 грн.;

до 31.01.2019р. – 1 007 934,65 грн.;

до 28.02.2019р. – 1 007 934,65 грн.;

до 29.03.2019р. – 1 007 934,65 грн.;

до 30.04.2019р. – 83 904,89 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 07.09.2018р.

Суддя А.С.Сидоренко