Ухвала суду № 76291449, 05.09.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 641/5553/17

н/п 1-кп/640/257/18

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу

"05" вересня 2018 р.

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю:

секретаря Черниш О.,

прокурора Моргай А.

обвинувачених: ОСОБА_1Д.О., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників – адвокатів:

ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у скоєнні вказаних злочинів.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання обвинувачених ОСОБА_1Д.О., ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачені будуть переховуватися від суду та продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже засуджені за аналогічний злочин та в період іспитового строку вчинили новий злочин, також необхідно врахувати тяжкість вчинення злочину. Джерелом отримання доходів у обвинувачених було вчинення інкримінованих злочинних систематичних дій, відсутні офіційні джерело отримання доходів, за обвинувальним актом ОСОБА_7 є організатором вчинення злочину. Крім того, наразі суд вирішує лише клопотання щодо запобіжного заходу, а не справу по суті.

Захисники обвинувачених вважали, що цей склад суду не може розглянути клопотання прокурора про запобіжний захід, оскільки в ухвалі від 11.07.2018, направляючи справи до апеляційного суду для визначення підсудності, головуючий – суддя зазначив, що ця справа не може бути розглянута судом у зв’язку з відсутністю допуску у судді до державної таємниці щодо процедури допиту свідків, які є засекреченими, тому наявні підстави для відводу судді.

Обвинувачені думку захисників підтримали.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_1Д.О., ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені можуть переховуватися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Також суд оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими злочину у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими у скоєні вказаного злочину (від 7 до 10 років позбавлення волі); обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачуються у вчиненні злочину, в період відбування іспитового строку, будучи засудженими 09.11.2016 Великобурлуцьким районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 332 КК України до 5 років позбавлення волі; у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні постійне офіційне місце роботи та офіційні джерела отримання прибутку, у зв’язку з цим суд проходить до висновку, що застосування більш м’яких запобіжних заходів на теперішній час неможливе, ризики, які виправдовують тримання обвинувачених під вартою, не зменшилися, тому для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду справи суд продовжує строк тримання ОСОБА_1Д.О., ОСОБА_2, ОСОБА_3 під вартою на 60 днів, з правом внесення суми застави, визначеної ухвалою слідчого судді від 27.05.2017 року.

Суд враховує Рішення Європейського суду з прав людини «Лабіта проти Італії», згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Суди повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину, можливість незаконного впливу на свідків, які ще судом не допитані, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує (від 7 до 10 років позбавлення волі), не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, беручи до уваги суворість передбаченого покарання за інкримінований злочин у взаємозв’язку з невідбутим покаранням у виді 5-ти років позбавлення волі за попереднім вироком, що є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування від суду.

На підставі викладеного, суд проходить до висновку, що застосування більш м’яких запобіжних заходів неможливе, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду справи суд продовжує строк тримання обвинувачених під вартою на 60 днів, з правом внесення застави.

З приводу посилання захисників щодо неможливості вирішення питання прокурора про запобіжний захід цим складом суду, суд зазначає, що розглядаючи клопотання прокурора про запобіжний захід суд не здійснює розгляд справи по суті, при цьому в судовому засіданні 11.07.2018 року всіма учасниками справи обговорювалось клопотання прокурора про визначення підсудності через відсутність допуску до державної таємниці з метою допиту свідків, тому захисники знали підстави направлення справи до апеляційного суду сумлінно виконуючи обов*язки по захисту мали можливість ознайомитись з ухвалою, після повернення справи до суду.

Питання захисту по намір заявлення відводу судді зазначено, як обґрунтування незгоди з клопотанням прокурора.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Міру запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (27)» продовжити на 60 діб - до 03.11.2018 року включно.

Ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27.05.2017 року були визначені застави у розмірах: ОСОБА_1 - 128000 (сто двадцять вісім тисяч) грн., ОСОБА_2 - 208000 (двісті вісім тисяч) грн., ОСОБА_3 - 208000 (двісті вісім тисяч) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу - застава, справа №641/5553/17) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування;

4) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченим, що у разі невиконання покладених на них обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.І. Золотарьова