Постанова № 76290524, 06.09.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/954/18 Провадження № 22-ц/795/1048/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Мамонової О.Є.,

суддів: Бобрової І.О., Шитченко Н.В.,

сторони:

позивач: Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради,

відповідач: ОСОБА_2,

розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 червня 2018 року (ухвалене о 11:12, повний текст рішення складено 27 червня 2018 року) у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів, -

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради (далі – Управління) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 на його користь надміру виплачені кошти у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 21.10.2014 по 31.01.2015 в розмірі 8 051,61 грн.

Позов обґрунтовувало тим, що рішенням Управління від 27.10.2014 відповідачу була призначена грошова допомога особам, які переміщуються з 21.10.2014 по 20.04.2015. ОСОБА_2 був військовослужбовцем, проходив службу у ВЧ А 4444, м. Чернігів.

Розпорядженням Управління від 03.02.2015 виплату допомоги ОСОБА_2 припинено з 01.02.2015, оскільки останній на момент звернення до Управління за призначенням вищевказаної допомоги вже отримував компенсацію від ВЧ А4444 за піднайом житла, у зв’язку з чим права на отримання грошової допомоги особам, які переміщуються не мав.

За період з 21.10.2014 по 31.01.2015 ОСОБА_2 отримав допомогу в розмірі 8 051,61 грн, яку повинен повернути як безпідставно набуте майно відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що цільове призначення компенсації за піднайом житла та щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, однакове – плата за житло та житлово-комунальні послуги.

Заявник вказує, що неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права полягає в наступному:

- судом не враховано, що дії відповідача щодо отримання двох виплат з однаковим цільовим призначенням за умови законодавчого обмеження такого права (ч. 10 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей») є недобросовісними;

- судом не враховано, що відповідач при зверненні до Управління із заявою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, 21.10.2014 не зазначив, що отримує компенсацію за піднайом житла, яка відповідно до вказаного Закону є соціальною виплатою, тобто відповідачем подано заяву із недостовірними відомостями.

Заявник зазначає, що у порушення норм процесуального права судом першої інстанції не враховано правовий висновок Верховного Суду України щодо одного й того ж цільового призначення спірних виплат з державного бюджету та відсутність права отримувати одночасно ці виплати, викладений у постанові від 11.07.2017 у справі № 750/2414/15-а.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведена недобросовісність відповідача, зважаючи на те, що у заяві про призначення допомоги від 21.10.2014 відповідач ОСОБА_2 відомості щодо себе та членів своєї сім'ї не приховував; позивач мав право та можливість перевірити всю необхідну інформацію, яка могла вплинути на призначення і виплату допомоги для покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг, в тому числі і отримання позивачем компенсації за піднайом житла; позивач на час призначення допомоги ОСОБА_2 не знав, що вказана допомога та компенсація за піднайом житла мають одне і те ж цільове призначення, про зазначене він дізнався лише після надходження листа з Міністерства соціальної політики України від 22.01.2015 року.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом у справі встановлено, що 21.10.2014 ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради подано заяву про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, в якій, крім іншого, зазначено про житлові потреби, та заяву про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщаються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 50, 4).

Рішенням Управління від 27.10.2014 ОСОБА_2 призначено допомогу переміщеним особам на проживання з 21.10.2014 по 20.04.2015 в сумі 2 400 грн на місяць (а.с. 5).

30.01.2015 Управлінням отримано лист Міністерства соціальної політики України про організацію роботи забезпечення соціального захисту сімей військовослужбовців від 22.01.2015 № 684/0/14-15/5, яким роз’яснено, що питання надання сім’ям військовослужбовців щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг, слід розглядати у разі, якщо військовослужбовець не забезпечується житловим приміщенням та не отримує виплат на зазначені цілі (а.с. 6-7).

03.02.2015 Управлінням видано розпорядження про призупинення ОСОБА_2 виплати адресної допомоги з 01.02.2015 до з’ясування обставин (а.с. 8).

Згідно з інформацією наданою в/ч А4444 листом від 16.02.2015 № 70/9/41 Управлінню ОСОБА_2 житловим приміщенням не забезпечений та отримує компенсацію за піднайом житла з 09.07.2014 (а.с. 9).

24.02.2015 Управлінням видано розпорядження щодо про підрахування розміру переотриманої ОСОБА_2 допомоги з 21.10.2014 по 31.01.2015 (а.с. 10).

Згідно розрахунку переплата вказаної допомоги становить 8 051,61 грн (а.с. 11).

26.02.2015 за № 2397/09 ОСОБА_2 направлено повідомлення № 60 від 25.02.2015 про розмір надмірно перерахованих бюджетних коштів за призначеною допомогою та необхідність повернення переплачених коштів на рахунок Управління до 31.03.2015, та 03.04.2015 за № 4162/09 повторно направлено лист про відшкодування надміру виплачених коштів (а.с. 12, 13).

Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога), визначено Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою КМУ від 01.10.2014 № 505 (далі – Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються.

У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги:

прізвище, ім'я та по батькові;

число, місяць, рік народження;

серія, номер паспорта громадянина України, ким і коли виданий, для іноземців або осіб без громадянства - серія, номер паспортного документа та посвідки на постійне проживання;

реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної фіскальної служби і мають відмітку в паспорті);

зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування);

реквізити рахунка уповноваженого представника сім'ї в уповноваженому банку, на який перераховуватиметься грошова допомога;

наявність у будь-кого з членів сім'ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції;

наявність у володінні всіх членів сім'ї транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (із зазначенням строку експлуатації з дати випуску);

наявність у будь-кого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;

місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює.

До заяви додається копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей та письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних. (п. 7 Порядку)

Уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання (п. 10 Порядку).

Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу уповноваженого органу (п. 11 Порядку).

За змістом ч. 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України обов’язковою ознакою необхідною для стягнення надміру виплаченої допомоги (як майна, що набуте без достатньої правової підстави) є сукупність двох умов: по-перше, виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка її проводила; по-друге, існує недобросовісність з боку набувача, зловживання з його боку, або усвідомлення набувачем подання ним до відповідних органів недостовірних даних, приховування інформації, тощо.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності саме цих фактів і без встановлення фактів недобросовісної поведінки відповідача та наявності рахункової помилки при виплаті грошової допомоги, відсутні підстави для стягнення з нього надмірно виплаченої суми цієї допомоги відповідно до вимог ст. 1212, 1215 ЦК України.

За обставинами справи встановлено, що ОСОБА_2 для призначення спірної допомоги звернувся із заявою, в якій зазначив всі необхідні відомості, встановлені п. 5 Порядку, яка була прийнята позивачем та на підставі якої за рішенням останнього була призначена допомога переміщеним особам на проживання (а.с. 5). У переліку відомостей та документів, необхідних для отримання грошової допомоги, що встановлений п. 5 Порядку не передбачено необхідності зазначення отримуваних заявником інших соціальних допомог.

Також п. 6 Порядку встановлено перелік випадків, коли грошова допомога не призначається, серед яких випадки отримання інших допомог відсутні.

Крім того, апеляційний суд враховує надане законодавством позивачу право перевіряти достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання, а також той факт, що за інформацією щодо військовослужбовців, які отримують компенсації за піднайом житла (а.с. 9), позивач звернувся після надходження вищевказаного листа Міністерства юстиції України з відповідними роз’ясненнями (а.с. 6-7).

Таким чином, Управлінням праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин зловживання з боку відповідача, а судом таких зловживань не встановлено, тоді як позивачем грошова допомога відповідачу була виплачена добровільно, на законних підставах, а зміна чи власне тлумачення положень закону не є тією підставою, яка може слугувати для повернення добровільно виплачених сум грошової допомоги за відсутності рахункової помилки та недобросовісності набувача.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги Управління щодо однакового цільового призначення компенсації за піднайом житла та щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та неврахування судом, що дії відповідача щодо отримання двох виплат з однаковим цільовим призначенням за умови законодавчого обмеження такого права (ч. 10 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей») є недобросовісними.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що судом не враховано, що відповідач при зверненні до Управління із заявою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, 21.10.2014 не зазначив, що отримує компенсацію за піднайом житла, яка відповідно до вказаного Закону є соціальною виплатою, з огляду на те, що вказані відомості не входять до переліку необхідної інформації, яка повинна міститися у заяві про взяття на облік, встановленого п. 3 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою КМ України від 01.10.2014 № 509.

Враховуючи відсутність встановлених фактів, необхідних для повернення грошової допомоги як безпідставно набутого майна на підставі ст. 1212 ЦК України, що є предметом розгляду даної справи відповідно до позовних вимог, є помилковими посилання заявника на неврахування судом першої інстанції правового висновку Верховного Суду України щодо одного й того ж цільового призначення спірних виплат з державного бюджету та відсутність права отримувати одночасно ці виплати, викладеного у постанові від 11.07.2017 у справі № 750/2414/15-а, за результатами розгляду справи за позовними вимогами про визнання протиправними дій Управління щодо припинення виплати щомісячної адресної допомоги як особі, що була переміщена з тимчасово окупованої території України та зобов’язання відповідача продовжити виплату зазначеної допомоги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, а тому апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради слід залишити без задоволення, а рішення районного суду - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради – залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді: