Ухвала суду № 76289428, 23.08.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32212/18

Провадження № 1-кс/761/21937/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Салати В.В., прокурора Панова В.Є., слідчої Прищепи Т.А., підозрюваного ОСОБА_2, захисника Чевгуза В.С., перекладача Атіа Валід Камаль Абдель Салама, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Прищепи Т.А. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Єгипту, працюючого фітнес інструктором, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100007014 від 25.06.2018 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України, -

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернулась слідча слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Прищепа Т.А. із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України.

Вказане клопотання погоджено прокурором Тимошенком Н.М.

В обгрунтування заявленого клопотання слідча Прищепа Т.А. зазначає, що слідчим відділом Шевченківського УП ГУ Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 12018100100007014 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України

Зазначає, що на даний час досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_7, ОСОБА_8, та ОСОБА_2, у невстановлений слідством час, у невстановленому слідством місці, але не пізніше приблизно 12 години 00 хвилин 25.06.2018 року, виник злочинний умисел, направлений на викрадення та незаконне позбавлення волі ОСОБА_10, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на викрадення та незаконне позбавлення волі ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 р. н., з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, у невстановлений слідством час, у невстановленому слідством місці, але не пізніше приблизно 12 години 25.06.2018, зустрівся з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та спільно розробили план, направлений на виконання свого злочинного умислу. При цьому усвідомлюючи незаконність діяння яке заплановано вчинити, із використанням транспортного засобу марки «Volkswagen» темного кольору, номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_11

Реалізуючи вищевказаний спільний злочинний умисел та діючи згідно з раніше розробленим планом та розподілом ролей, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, 25.06.2018, у невстановлений слідством час, але не пізніше приблизно 12 години, ОСОБА_7., ОСОБА_2, ОСОБА_11, на транспортному засобі марки «Volkswagen» темного кольору, номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_11, прибули за адресою АДРЕСА_3 де стали очікувати на вихід ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 р. н., з під'їзду будинку АДРЕСА_2.

Вказує, що 25.06.2018 року, приблизно о 12 годині, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 р. н., вийшов із під'їзду будинку АДРЕСА_4 та попрямував по зазначеній вулиці в бік будинку №62, де в цей час, діючи умисно, згідно з раніше розробленим злочинним планом та розподілом ролей, до останнього швидко наблизився ОСОБА_2 та із застосуванням фізичної сили, обмежуючи у свободі пересування та вільному виборі свого місця перебування, почав заштовхувати потерпілого з правого боку на заднє пасажирське сидіння транспортного засобу марки «Volkswagen» темного кольору, номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_11

Під час вчинення вищевказаних дій, ОСОБА_10 почав чинити активний фізичний опір у зв'язку з чим ОСОБА_7., який в цей час сидів на задньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля, діючи умисно, згідно з раніше розробленим злочинним планом та розподілом ролей, схопив потерпілого за руку і потягнув у вищевказаний автомобіль внаслідок чого останній опинився в салоні.

Після вчинення вказаних вище дій, із застосуванням фізичної сили, обмежуючи у свободі пересування та вільному виборі свого місця перебування ОСОБА_10, ОСОБА_7., ОСОБА_2 та ОСОБА_11, викравши потерпілого, з місця вчинення злочину зникли в невідомому напрямку.

В подальшому, протягом дня 25 червня 2015 року, починаючи приблизно з 12 години 03 хвилини, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_7. незаконно позбавляючи волі, утримували ОСОБА_10, у невстановленому слідством місці, наносили останньому тілесні ушкодження, руками та іншими предметами.

В ході незаконного позбавлення волі потерпілого, ОСОБА_7. та разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_11, висловлювалась вимога здійснення потерпілим ОСОБА_10 телефонного дзвінка батьку останнього, з метою отримання грошової нагороди за звільнення сина.

В подальшому, впевнившись у неможливості досягнення бажаного результату з причин, що не залежали від їх волі, ОСОБА_7., ОСОБА_2 та ОСОБА_11, цього ж дня звільнили потерпілого.

27.06.2018 року ОСОБА_2 був затриманий працівниками поліції, а 28.06.2018 року ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

Окрім цього, 28.06.2018 року ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

29.06.2018 року слідчим суддею Шевченківського районного суду постановлено ухвалу, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 серпня 2018 року включно.

Вказує, що повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України є обґрунтованою та підтверджується доданими до матеріалів клопотання доказами.

У клопотанні слідча зазначає, що до 25.08.2018 року завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, у зв'язку з необхідністю витребування висновків призначених експертиз, проведення слідчих дій та прийняття процесуальних рішень, зокрема: завершити виконання та отримати висновок призначених молекулярних-генетичних та судово-медичних експертиз, отримати ухвалу та призначити амбулаторну судову психолого-психіатричну експертизу, здійснити тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ТОВ «лайфселл», ПрАТ «ВФ Україна», провести слідчі експерименти та ін.

Зазначає, що провести вказані слідчі та процесуальні дії у передбачений законом строк не представилося можливим у зв'язку із складністю кримінального провадження, пов'язаною з необхідністю проведенням значної кількості експертиз, без висновків яких неможливо завершити досудове розслідування.

Щодо наявних ризиків позапроцесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_2, вказує, що ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України, суворість покарання одного з яких у вигляді позбавлення волі на строк до семи років може бути визнане ОСОБА_2 більш небезпечним ніж втеча, останній являється громадянином Арабської Республіки Єгипет, має родинні зв'язки за межами України, не має стійких соціальних зв'язків на території м. Києва та України, не працевлаштований, а кримінальне правопорушення має резонансний характер. Підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_13, підозрюваний може продовжити свою кримінально-протиправну діяльність та вчинити новий злочин.

Застосування більш м'яких запобіжних заходів, на погляд слідчого, не може запобігти вказаним ризикам.

В судовому засіданні слідча та прокурор заявлене клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні доводам клопотання, просять таке задовольнити.

Підозрюваний та його захисник щодо заявленого клопотання заперечили, вказують, що повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України є необґрунтованою, жодних коштів він ні у кого не вимагав, при цьому не заперечують причетності підозрюваного до події, що пов'язана із позбавленням волі ОСОБА_10, однак вважають дану подію непорозумінням. Просять застосувати до підозрюваного інший запобіжний захід, що не пов'язаний із позбавленням волі, зазначають, що ОСОБА_2 перебуває у цивільному шлюбі, має місце проживання на території України та не має наміру ухилятись від органу досудового розслідування.

Заслухавши доводи прокурора на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

В провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100007014 від 25 серпня 2018 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України.

28.06.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України, зокрема такий підозрюється у тому, що 25.06.2018 року, він спільно із ОСОБА_7. та ОСОБА_11 викрали гр. ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, незаконно утимував його, та вимагав грошові кошти за його звільнення. Не досягнувши бажаного результату, цього ж дня, близько 20 години 00 хвилин, потерпілий був звільнений.

Як вбачається із протоколу затримання, ОСОБА_2 затриманий 27.06.2018 року, в порядку ст. 208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.06.2018 року відносно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без альтернативного внесення застави, строком до 25 серпня 2018 року включно.

Постановою керівника Київської місцевої прокуратури №10 від 20.08.2018 року, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 27.09.2018 року.

Причетність підозрюваного ОСОБА_2 та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованого йому діяння підтверджується доказами долученими до матеріалів клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_17, який повідомив правоохоронні органи, що невідомі особи викрали гр. Лівії ОСОБА_10; протоколом огляду місця події від 25.06.2018 року, яким виявлено та вилучено особисті речі ОСОБА_10, на місці його ймовірного викрадення; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 25.06.018 року, яка надала показання, що бачила двох невідомих чоловіків арабської зовнішності, які насильно помістили до транспортного засобу іншого чоловіка та поїхали у невідомому напрямку, при цьому вказує, що може опізнати викрадачів; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 26.06.018 року, яким надав показання щодо того, яким чином його було викрадено невідомими особами 25.06.2018 року, поблизу його місця проживання за адресою: АДРЕСА_5; протоколом пред'явлення потерпілому для впізнання за фотознімками ОСОБА_2 від 26.06.2018 року, якого потерпілий опізнав як особу, що здійснювала його викрадення; протоколом пред'явлення свідкові ОСОБА_13 для впізнання за фотознімками ОСОБА_2 від 26.06.2018 року, якого остання опізнала як особу, що здійснювала викрадення потерпілого.

Окрім цього, ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечив своєї причетності до позбавлення волі потерпілого, однак вважає це непорозумінням. Щодо вимагання коштів зазначає, що таких дій не вчиняв, жодних коштів ні у кого не вимагав.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 1,3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, в тому числі із дотриманням вимог ст. 176-178 КПК України.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані слідчим, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що оголошена ОСОБА_2 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_2 до кримінальних правопорушень, що йому інкримінується.

Слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за злочин, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням у продовженні тримання ОСОБА_2 під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Враховуючи вищевказане та дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, у разі визнання його винуватим, враховуючи, що заявлені слідчим та прокурором ризики знайшли своє підтвердження під час розгляду заявленого клопотання, оцінюючи сукупність встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.

Щодо альтернативного визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України, що згідно ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжким.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Водночас, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Таким чином, альтернативне не визначення розміру застави є правом слідчого судді, а таке рішення приймається із врахуванням наявних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та сукупності всіх обставини, визначених ст. 178 КПК України.

Клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 взагалі не містить жодних доводів щодо доцільності не визначення підозрюваному альтернативного розміру застави.

В судовому засіданні слідчий та прокурор з даного приводу вказали лише на той факт, що правопорушення вчинено із застосуванням насильства та погрозою його застосування, водночас інших підстав та обставин для не застосування альтернативного розміру застави не навели.

Слідчий суддя звертає увагу, що тривале та безальтернативне тримання особи під вартою, протиправність дій якої не підтверджена вироком суду, може вважатись виправданим лише за виняткових умов.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, має на території м. Києва місце проживання, відсутність даних щодо тілесних ушкоджень потерпілого, не доведеності виняткових обставин для безальтернативного тримання підозрюваного під вартою, а тому приходить до висновку, що підозрюваному слід визначити альтернативну заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів доходів громадян.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов'язки.

Керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Прищепи Т.А. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про продовження строку тримання підозрюваного під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 вересня 2018 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі ста п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 264 300,00 (двісті шістдесят чотири тисячі триста) гривень, яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі №761/32212/18, кримінальне провадження № 12018100100007014 від 25.06.2018 року ).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає негайному звільненню з під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі м. Києва;

- утримуватись від спілкування із свідками, потерпілими та іншими підозрюваними по кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої документи, що дають право на виїзд та в'їзд за межі території України;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді обов'язків - до 27 вересня 2018 року включно.

В задоволенні іншої частини вимог клопотання - відмовити.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський