Постанова № 76286415, 06.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1412/18Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Категорія: 25 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року

м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4

учасники справи:

позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України;

відповідач - ОСОБА_5;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_6;

особа, яка звернулася з апеляційною скаргою - представник ОСОБА_5 – ОСОБА_7;

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_7 на рішення Шполянського районного суду м.Черкаси від 8 червня 2018 року у складі судді Побережної Н.П.,:

в с т а н о в и в :

У лютому 2017 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування.

Позов обґрунтований тим, що 02.02.2015 року з вини відповідача, який керував автомобілем «Деу», номерний знак НОМЕР_1, з причіпом «ПФ «Фермер», номерний знак НОМЕР_2, сталася дорожньо-транспортна пригода.

На дату скоєння цієї пригоди водій, ОСОБА_5 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина відповідача підтверджується постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 27.02.2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В результаті вищевказаної пригоди був пошкоджений автомобіль «Пежо», номерний знак НОМЕР_3, що належить ОСОБА_6, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта» згідно з полісом № АІ/3945721, строк дії якого з 29.04.2014 року по 28.04.2015 року.

Також у зв’язку із залученням аварійного комісара позивач поніс витрати в розмірі 1240 грн.

МТСБУ 15.04.2015 року сплатило потерпілому регламентну виплату в розмірі 20 075,83 грн. та 21.10.2015 року доплатило потерпілому регламентну виплату через виявлені пошкодження рульового механізму в розмірі 8 260,07 грн.

Після сплати страхового відшкодування позивач має право на регресну вимогу до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду і не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_5 на користь МТСБУ кошти у розмірі понесених витрат в сумі 28 335,90 грн., витрати на залучення аварійного комісара в розмірі 1 240,00 грн. та судовий збір в розмірі 1 600,00 грн.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 5 грудня 2017 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_6

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 08 червня 2018 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_5, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу витрати, пов’язані з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 28 335,90 грн. та витрати на залучення аварійного комісара в розмірі 1240,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_5 – ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 8 червня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у позові МТСБУ відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суд першої інстанції ґрунтується на припущеннях, а висновки експертних досліджень безпідставно прийняті судом як належні та допустимі докази у справі. Пошкоджений ТЗ було оглянуто експертом вперше 06.03.2018 року, без залучення та повідомлення про даний огляд ОСОБА_5

Вдруге 11.07.2015 року пошкоджений ТЗ не оглядався. Оглянуто було лише рульовий механізм, який був відокремлений від автомобіля майже через чотири місяці після першого огляду.

При відновленні ТЗ, при його розборці на СТО та при відокремленні рульового механізму експерт присутній не був. Тому скаржник зазначає, що відсутні підстави стверджувати, що рульовий механізм, який був оглянутий експертом 11.07.2015 року, отримав механічні пошкодження саме за наслідками ДТП 02.02.2015 року, що відбулося за участю ОСОБА_5

Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги, що ДТП 02.02.2015 року сталося не лише з вини ОСОБА_5, а й з вини головного інженера філії «Смілянська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Черкаський облавтодор» ОСОБА_8

Тому скаржник зазначає, що висновки суду про можливість стягнення з відповідача у повному обсязі всієї суми коштів, сплачених МТСБУ потерпілому, є помилковими. При цьому судом застосовано до спірних правовідносин норму закону, яка не підлягає застосуванню (ст. 1190 ЦК) та не застосував норми, які підлягають застосуванню (ст. 1191 ЦК та ст. 36 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ»).

Також в апеляційній скарзі скаржником вказано, що не підлягають відшкодуванню в порядку регресу кошти за виклик аварійного комісара в сумі 1 240 грн.

Моторне (транспортне) страхове бюро України скористалося своїм правом та надало відзив на апеляційну скаргу в якому зазначило, що ОСОБА_9 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 не є Законом, а є алгоритмом дій, процедурою для проведення дій. У свою чергу Висновок – це остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів.

Відносно доводів скаржника, що під час огляду транспортного засобу потерпілої особи, а саме 06.03.2015 року, спеціалістом не було зафіксовано пошкодження рульового механізму, про який йдеться у висновку № 403/дод.2 від 21.07.2015 року, МТСБУ у своєму відзиві вказує, що у Висновку № 403 від 18.03.2015 року, в якому міститься протокол огляду транспортного засобу від 06.03.2015 року, у пунктах 10 та 19 якого зазначено пошкодження, - деформація рульової тяги, яка підлягає заміні.

Законом не обмежується право потерпілого на отримання відшкодування з Фонду захисту потерпілих у разі, якщо потерпілий не надасть відразу всі необхідні документи, якими визначається розмір відшкодування, а посилання відповідача на те, що додатковий огляд має бути проведений виключно у місячний строк стосується пошкоджень, в тому числі й прихованих дефектів, які не були виявленні при первинному огляді.

Також МТСБУ зазначає. що суд правомірно застосував положення ст. 1190 ЦК України до даних правовідносин, оскільки дії осіб, причетних до ДТП, не є сукупними. До того ж, відповідач не позбавлений права звернутися з відповідним позовом до філії «Смілянська ДЕД ДП Черкаський облавтодор».

Витрати на аварійного комісара не пов’язані з господарською діяльністю МТСБУ, а відносяться виключно до витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування та підлягають стягненню у порядку регресу.

ОСОБА_6 не скористався своїм правом для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення прийшов до висновку, що МТСБУ має право пред’явити вимогу про відшкодування регламентованої виплати в порядку регресу до відповідача ОСОБА_5, тому з останнього необхідно стягнути повний розмір шкоди, завданої позивачу, а саме – 28 335,90 грн.

Також визначившись з різницею в поняттях «регрес» та «суброгація» суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач має право на відшкодування витрат на залучення аварійного комісара.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Суд встановив, що 02.02.2015 року о 11 год. 00 хв. на 78 км +78 метрів автомобільної дороги Золотоноша - Черкаси – Умань відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Peugeot Partner, номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_6 та автомобіля "DAEWOO", номерний знак СА 4448 AM, з причіпом «ПФ «Фермер», номерний знак АА 3103 XX під керуванням водія ОСОБА_5

Відповідно до довідки, виданої інспектором ДПС ДАІ м. Сміла та Смілянського району, 02.02.2015 року о 11 год. 00 хв. на 78 км +78 метрів автомобільної дороги Золотоноша - Черкаси – Умань, внаслідок ДТП автомобіль Peugeot Partner, номерний знак НОМЕР_4, отримав механічні пошкодження, а саме деформоване переднє ліве крило, передній бампер, переднє лобове скло, пошкоджено покришку та ліву фару (а.с.11 т. 1).

Згідно з постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 27.02.2015 року 02.02.2015 року, близько 11 год. 00 хв., на 78 км. + 78 метрів автомобільної дороги Золотоноша - Черкаси - Умань, ОСОБА_5, керуючи автомобілем "DAEWOO", номерний знак СА 4448 AM, з причіпом «ПФ «Фермер», номерний знак АА 3103 XX, перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічної справності причепа «ПФ «Фермер», номерний знак АА 3103 XX, внаслідок чого під час руху ліве колесо причепа відокремилося та зіткнулося з автомобілем "Пежо", номерний знак НОМЕР_4, що рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок зіткнення транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим було завдано матеріальну шкоду. ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП (а.с.12 т. 1).

Постановою № 196332 від 25.02.2015 року притягнуто ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності, передбаченою ч. 1 ст. 140 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 1020 грн. за те, що перебуваючи на посаді головного інженера філії «Смілянська ДЕД» ДП «Черкський облавтодор» ОСОБА_8 не прийнято своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху проїзними частинами, а саме: 12.02.2015 року – на 78 кв. а/д Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, 17.02.2015 року на 207, 208, 210 км. а/д Київ-Знам’янка, після утворення на них значної ямковості, що загрожує безпеці дорожнього руху, чим порушено п.1.5 Правил дорожнього руху.

На день вчинення даної ДТП водій ОСОБА_5 не мав діючого договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до повідомлення про ДТП від 24.02.2015 ОСОБА_6 повідомив Моторне (транспортне) страхове бюро України про те, що за його участю сталася ДТП (а.с.7 т.1).

Згідно із заявами до Моторного (транспортного) страхового бюро України від 18.03.2015 року та від 11.07.2015 року ОСОБА_6 просив здійснити відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 02.02.2015 року. Взаєморозрахунки між учасниками ДТП не проводились (а.с.8-9 т. 1).

ОСОБА_6 має право керування транспортним засобами категорії А та В, що підтверджується посвідченням водія серії РКА №108282 від 30.03.2000 та є власником автомобіля Peugeot моделі Partner, номерний знак НОМЕР_4, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії СХХ №618540 від 21.10.2014, виданого Центром ДАІ 7101 (а.с.10). Згідно з полісом АІ/3945721 від 29.04.2014, виданим ВАТ НАСК «Оранта», автомобіль Peugeot Partner, номерний знак НОМЕР_4, застрахований на період з 29.04.2014 року по 28.04.2015 року (а.с.13 т.1).

Відповідно до висновку за результатами експертного автотоварознавчого дослідження №403 від 18.03.2015 року ринкова вартість транспортного засобу Peugeot Partner, д.н.з. НОМЕР_4, на момент дорожньої пригоди складає 75053,46 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ транспортного засобу складає 68161,11 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників з урахуванням ПДВ складає 24 091,00 грн. (а.с.14-16, 101-118 т. 1).

Згідно з висновком за результатами експертного автотоварознавчого дослідження №403/дод2 від 21.07.2015 ринкова вартість транспортного засобу Peugeot Partner, номерний знак НОМЕР_4, на момент дорожньої пригоди складає 75053,46 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ транспортного засобу складає 100423,35 грн. Коефіцієнт фізичного зносу складників - 0,70. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників з урахуванням ПДВ складає 34 003,08 грн. Вартість КТЗ в пошкодженому стані складає 41 050,36 грн. (а.с.17-20, 119-127 т. 1).

Висновки від 18.03.2015 року та від 21.07.2015 року зроблені на підставі протоколу огляду транспортного засобу №403 від 06.03.2015 та протоколу огляду транспортного засобу №403 від 11.07.2015 (а.с. 22 т. 1). Протоколи огляду складались ТОВ «ЕАК Довіра» за дорученням наказу Моторного (транспортного ) бюро України №6113 від 02.03.2015 року, та були належним чином оплачені (а.с. 23-24 т. 1).

Відповідно до наказу МТСБУ №1777 від 09.04.2015 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих щодо ОСОБА_6, фінансовому управлінню було наказано сплатити на рахунок ОСОБА_6 20 075,83 грн. за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с.26 т.1). Вказана сума була сплачена за платіжним дорученням №1777 від 14.04.2015 року (а.с.25 т.1).

Згідно з наказом МТСБУ №5271 від 19.10.2015 року про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих щодо ОСОБА_6, фінансовому управлінню було наказано сплатити на рахунок ОСОБА_6 8260,07 грн. за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с.28 т. 1), що підтверджується також довідкою №2 від 23.09.2015 року (а.с.28 т. 1). Вказана сума була сплачена за платіжним дорученням №5271рв від 20.10.2015 року (а.с.27).

МТСБУ зверталося до ОСОБА_5 з проханням надати інформацію щодо виплати страхового відшкодування ОСОБА_6 (а.с.29-31 т. 1), на що отримало відповідь, що його автомобіль є застрахованим та грошові кошти за пошкодження, які завдані ДТП сплачено повністю. Як доказ надано поліс №АІ/2433197 від 24.11.2014, виданий ПрАТ «СК «Провідна», за яким причіп «ПФ «Фермер» застраховано на період з 25.11.2014 року по 24.11.2015 року (а.с.32-33 т.1).

Відповідно до повідомлення ПрАТ «СК «Провідна» №2381 від 24.02.2015 року, згідно з абз. 2 п. 36.3 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

Між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_5, 02.02.2015 року був укладений договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/4850545, відповідно до якого застрахована цивільно-правова відповідальність осіб, експлуатуючих забезпечений автомобіль Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_5, на законних підставах. Строк дії поліса № АІ/4850545 від 02.02.2015 року- з 03.02.2015 року до 02.02.2016 року включно.

Оскільки вказана дорожньо-транспортна пригода відбулася 02.02.2015 року, тобто до початку дії договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності АІ/4850545 від 02.02.2015 року, то у ПрАТ «СК «Провідна» немає жодних підстав для проведення виплат за даним договором. (а.с. 34, 35)

Згідно із заявою ОСОБА_10 від 24.04.2015 року до МТСБУ, ОСОБА_5 повідомив, що автопричіп застрахований в страховій компанії ПРаТ «СК «Провідна», страховий поліс №АІ/2433197 від 24.11.2014 року. В цій же компанії застрахований і автомобіль. В автомобілі, яким керував ОСОБА_5, знаходився ОСОБА_9, який і взяв автопричіп в тимчасове користування у ОСОБА_11 - власника причепа. Саме ОСОБА_9, на прохання якого ОСОБА_5 здійснював поїздку, дав причепа перед поїздкою і запевнив ОСОБА_5 в його справності. Сам ОСОБА_9 надав ОСОБА_5 технічний паспорт на причеп та страховий поліс. Тому підстав вважати причіп несправним у ОСОБА_5 не було і він вважав, що причіп був в справному стані. Крім цього ОСОБА_5 вважає дану суму збитків явно завищеною (а.с.36).

Відповідно до повідомлення Регіонального сервісного центру в Черкаській області МВС України №31/23/4-2135 від 14.012.2017 року згідно з автоматизованою системою НАІС МВС, станом на 12.12.2017, автомобіль PEUGEOT PARTNER, номерний знак НОМЕР_6, номер кузова НОМЕР_7 з 21.10.2014 по даний час належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується реєстраційною карткою транспортного засобу. Реєстрація транспортного засобу здійснювалась на підставі заяви №50402330 від 21.10.2014 (а.с.86), акту технічного огляду транспортного засобу (а.с.87), свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу за ОСОБА_12 (а.с.88-89) та довідки-розрахунку серії ВІА №703750 (а.с.90). По питанню про зафіксовані дорожньо-транспортні події за участю автомобіля PEUGEOT PARTNER, номерний знак НОМЕР_6 потрібно звертатись до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (а.с.84).

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1192 ЦК передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Цивільно-правові відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються, зокрема, спеціальним нормативним актом - Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування в межах обов'язкового ліміту відповідальності страховика.

У відповідності до вимог ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.29 цього Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші виплати вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлю ється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Згідно ч.2 п. 36.2 ст. 36 наведеного Закону якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Згідно зі ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Як роз'яснено у пунктах 26, 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

При вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, то з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.

З наведеного вбачається про застосування до спірних правовідносин регресу як порядку відшкодування шкоди.

Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання, зазвичай, виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою, за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.

При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Отже, первісне (основне) деліктне зобов'язання та зобов'язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.

Викладене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2017 у справі № 6-2806цс16.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що МТСБУ набуло право вимоги в порядку регресу і щодо понесених витрат на послуги аварійного комісара.

Скаржник зазначив, що суд першої інстанції при розгляді справи не врахував обставини, що ДТП 02.02.2015 року, під час якої було пошкоджено автомобіль ОСОБА_6, виникло як з вини ОСОБА_5 так і з вини головного інженера «Смілянська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Черкаси облавтодор» ОСОБА_8А, що передбачає солідарну відповідальність винуватців ДТП.

Відповідно до п. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Колегія суддів приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_5 та головного інженера «Смілянська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Черкаси облавтодор» ОСОБА_8 відсутні спільні дії, які призвели до настання ДТП, оскільки вони притягнуті до адміністративної відповідальності за різні склади правопорушень, зокрема: ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, а ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 140 КУпАП.

З огляду на це МТСБУ правомірно звернулося з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування.

Також в апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 не погоджується з експертними висновками, зазначаючи, що ОСОБА_5М, не був повідомлений про огляд пошкодженого транспортного засобу та не був присутній при огляді.

Абзацом 1 пункту 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 року встановлено, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Судові експерти, які отримали кваліфікацію у порядку передбаченому Законом України «Про судову експертизу» під час виконання експертних досліджень також керуються положеннями Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 08.10.1998 року № 53/5.

Так, відповідно до пункту 3.9 Інструкції, якщо необхідно провести експертизу (дослідження) на місці події або огляд об'єкта за його місцезнаходженням, орган або особа, яка призначила експертизу (замовила дослідження), повинна забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до об'єкта, а також належні умови його роботи, а в разі потреби викликати учасників процесу або інших осіб. У разі неявки осіб чи їх законних представників, що викликалися у визначений час на місце події або огляду об'єкта, дослідження (огляд) проводиться без їх участі, про що зазначається у висновку.

З наведеного вбачається, що виклик зацікавлених осіб покладається на замовника дослідження, а не на виконавця дослідження (експерта). При цьому, Методикою не визначено випадки обов'язкового виклику зацікавлених осіб на технічний огляд, а зазначено, що це питання узгоджується з виконавцем дослідження.

Щодо доводів скарги, що висновок № 403/дод 2 від 21.07.2015 року з оцінки вартості матеріального збитку не може бути взято до уваги, оскільки даний висновок був здійснений через 4 місяці після настання ДТП і автомобіль в цілому не оглядався, а лише рульовий механізм, то колегія суддів виходить з наступного.

З даного висновку вбачається, що для проведення експертного дослідження експерту надано було аварійно пошкоджений автомобіль Peugeot Partner, номерний знак НОМЕР_4, що також підтверджується фототаблицею фіксації аварійних пошкоджень (Додаток № 3 до даного висновку). В протоколі № 403 огляду транспортного засобу від 11.07.2015 року зазначено, що пошкоджений рульовий механізм замінено, а не те, що здійснювався огляд лише однієї деталі (а.с. 19-25 т. 1).

Крім того в протоколі № 403 огляду транспортного засобу від 06.03.2015 року (додаток № 2 до Висновку № 403 за результатами експертного автотоварознавчого дослідження від 8 березня 2015 року) зазначено, що рульовий механізм підлягає перевірці після ремонту КТЗ (а.с. 110 т. 1).

З вищезазначеного вбачається, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з ОСОБА_5 на користь МТСБУ в порядку регресу витрат, понесених у зв’язку з виплатою страхового відшкодування в розмірі 28335,90 грн. та витрат на залучення аварійного комісара в розмірі 1240 грн., оскільки дані виплати є правомірними. Доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків експертних автотоварознавчих досліджень на які суд послався як на доказ при вирішенні спору.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення Шполянського районного суду м.Черкаси від 8 червня 2018 року у даній справі є законним і обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування за наведеними у апеляційній скарзі доводами немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Рішення Шполянського районного суду м.Черкаси від 8 червня 2018 року у даній справі – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: Л.І.Василенко

ОСОБА_2

ОСОБА_4