Постанова № 76286394, 06.09.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року

м.Суми

Справа №589/1286/17

Номер провадження 22-ц/788/1486/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.

.

розглянув у порядку письмового позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2018 року в частині повернення заяви про зміну і збільшення позовних вимог в складі судді Курбанової А.Р., постановленої у м. Шостка, повний текст якої складений 20 червня 2018 року, -

в с т а н о в и в:

Статтею 351 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

10 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», в якому просив суд:

- визнати такою, що не має юридичного значення, згоду профспілкового органу Шосткинського відділення товариства від 06 січня 2017 року на звільнення його з роботи майстра аварійно – експлуатаційної служби;

- визнати незаконними та такими, що проведені з грубим порушенням конституційного права на працю та порядку звільнення, визначеного законом, розірвання 10 січня 2017 року з ініціативи власника трудового договору з ним та звільнення його з роботи;

- поновити його на роботі з 11 січня 2017 року та виплатити заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв’язку з затримкою видачі трудової книжки та невиплату з вини власника усіх сум, що належали йому від підприємства, та відшкодувати моральну шкоду;

- визнати протиправними дії відповідача по ненаданню невикористаної частини відпустки та за відпрацьований робочий день у 2016 році і до дня звільнення.

У подальшому, ОСОБА_1 неодноразово збільшував розмір позовних вимог (а.с. 9, 10 – 11, 13 – 14).

Зокрема, 28 березня 2018 року позивач звернувся до суду з заявою, в якій збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та вимушеного прогулу до 59170 грн., а також просив стягнути інфляційні збитки і визнати незаконним та протиправним наказ № 11-к від 10 січня 2017 року про припинення трудового договору та звільнення його з роботи.

Крім того, 14 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про залучення до участі у даній справі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а саме: ПАТ «Державний ощадний банк України» у м. Суми з метою повного з’ясування обставин справи.

Також, 14 червня 2018 року позивач звернувся до суду з клопотанням, у якому просив призначити по даній справі судову експертизу.

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2018 року заяву про зміну та збільшення розміру позовних вимог від 28 березня 2018 року повернуто ОСОБА_1, а у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 14 червня 2018 року про залучення до участі у справі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, як і у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 14 червня 2018 року про призначення експертизи, було відмовлено.

Вказану ухвалу суду ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 03 серпня 2018 року відкрито апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2018 року.

Однак, ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 23 серпня 2018 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2018 року в частині відмови в задоволенні заяви про залучення до участі у справі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи в даній цивільній справі, – закрито.

Оскаржуючи ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2018 року в частині повернення заяви про зміну і збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на ту обставину, що він не був повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного судового провадження, тому не подав копій заяви від 28 березня 2018 року про збільшення розміру позовних вимог для інших учасників справи з поважних причин. Необхідність подання вказаної зави від 28 березня 2018 року, яка подана більше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання, позивач обґрунтовує зміною фактичних обставин справи після закінчення підготовчого засідання. До того ж, заявник вказав, що нормами цивільного процесуального законодавства не передбачений обов’язок позивача надавати копії документів, що додаються до позовної заяви, що виникає з трудових відносин.

У свою чергу, ПАТ «Сумигаз» у відзиві на апеляційну скаргу вказало, що позивач мав достатньо часу для збільшення розміру позовних вимог, але жодних доказів на підтвердження поважності причин невиконання вимог ч. 5 ст. 49 ЦПК України та ненаправлення копії заяви від 28 березня 2018 року іншим учасникам справи він не надав. З огляду на викладене, відповідач вважає, що суд першої інстанції правомірно повернув ОСОБА_1 його заяву про збільшення розміру позовних вимог, не приймаючи її до розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повертаючи заяву про зміну та збільшення позовних вимог від 28 березня 2018 року, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що позивач не надав доказів стосовно направлення копії вказаної заяви іншим учасникам справи, а тому не прийняв її до розгляду на підставі ч.5 ст. 49 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що судовий розгляд даної справи здійснювався відповідно до вимог ЦПК України, який у зв'язку з набранням чинності 15 грудня 2017 року Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, викладено в новій редакції.

Відповідно до ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22 червня 2017 року в ході попереднього судового засідання суд з’ясував, що спір не врегульовано у порядку, визначеному ч. 3 ст. 130 ЦПК України, однак, вважав за можливе призначити справу до судового розгляду на 28 липня 2017 року на 09.00 год.

Згідно з довідкою від 28 липня 2017 року дана цивільна справа була відкладена до розгляду на 21 листопада 2017 року на 14.15 год. у зв’язку з зайнятістю головуючої судді Курбанової А.Р. у розгляді кримінальної справи.

З журналу судового засідання від 21 листопада 2017 року вбачається, що головуюча суддя відкрила судове засідання, проте, розгляд справи було відкладено з викликом сторін на 27 лютого 2018 року на 14.00 год. у зв’язку неявкою третьої особи та свідків.

За інформацією, наданою у відповідній довідці, у зв’язку з перебуванням судді у відпустці з 21 по 27 лютого 2018 року розгляд справи не відбувся. Справа була призначена до розгляду на 03 квітня 2018 року на 15.00 год. з викликом сторін.

Разом з тим, 03 квітня 2018 року дана цивільна справа була знята з розгляду, оскільки суддя була зайнята в іншому провадженні, а розгляд справи був призначений на 13 червня 2018 року на 14.00 год.

З протоколу судового засідання від 13 червня 2018 року вбачається, що розгляд справи відбувся того ж дня, в судове засідання з’явились позивач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 По закінченню робочого часу було оголошено перерву в розгляді справи до 14 червня 2018 року 15.00 год.

14 червня 2018 року суд продовжив розгляд справи і того ж дня суддя видалилася до нарадчої кімнати до 15 червня 2018 року 09.00 год

Згідно вимог ч. 1 ст. 44 ЦПК України, у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 49 ЦПК України, діючого після 15 грудня 2017 року, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про повернення ОСОБА_1 його заяви від 28 березня 2018 року про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку і вимушеного прогулу до 59170 грн., про стягнення інфляційних збитків та про визнання незаконним і протиправним наказу № 11-к від 10 січня 2017 року про припинення трудового договору, про звільнення його з роботи, оскільки заявник не надав до суду доказів на підтвердження виконання вимог ч. 5 ст. 49 ЦПК України щодо направлення копії такої заяви іншим учасникам справи.

До того ж, поважність причин не виконання вказаних вимог закону до уваги не приймається.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що йому не було відомо про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження не знайшли свого підтвердження, оскільки з протоколу судового засідання вбачається, що 14 червня 2018 року за участю, в тому числі, позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 суд ухвалив рішення про продовження розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 17). До того ж, положення ч. 5 ст. 49 ЦПК України, яким передбачено подання заявником доказів про направлення копії заяви про збільшення розміру позовних вимог та доданих до неї документів іншим учасникам справи, застосовуються незалежно від того, в якому провадженні спрощеному чи загальному розглядається справа.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що суд не взяв до уваги ту обставину, що позивачі у спорах, що виникають з трудових правовідносин, не зобов’язані надавати копії всіх документів, що подаються до позовної заяви, про що йдеться у ч. 2 ст. 177 ЦПК України, не є підставою для скасування ухвали суду, так як ч. 5 ст. 49 ЦПК України, якою керувався суд, повертаючи заяву ОСОБА_1 від 28 березня 2018 року, не передбачено звільнення позивача в даних правовідносинах від обов’язку надання доказів про направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Крім того, посилання позивача в апеляційній скарзі на ту обставину, що судом першої інстанції залишені без розгляду та вирішення його письмові зауваження щодо правильності і повноти фіксування журналу судового засідання від 21 листопада 2017 року, які були подані ним 24 листопада 2017 року, не свідчать про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 199 ЦПК України, в редакції, чинній на час надходження письмових зауваження щодо правильності і повноти фіксування журналу судового засідання, особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та протягом трьох днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового засідання та журналу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу.

Таким чином, вказаною нормою закону було встановлено, що письмові зауваження подаються до суду, який розглянув справу після завершення судового розгляду.

Виходячи з матеріалів даної справи, вбачається, що судовий розгляд у справі триває, тому позивач не позбавлений можливості подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності запису протоколу судового засідання у порядку, встановленому чинним процесуальним законодавством на момент проголошення рішення у справі, тобто, виходячи з вимог ст. 249 ЦПК України, яка також передбачає розгляд зауважень на протокол судового засідання протягом п’яти днів з дня проголошення рішення у справі.

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для скасування ухвали суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постановлена судом ухвала відповідає вимогам процесуального права, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу, відповідно, - залишити без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині повернення заяви про зміну і збільшення позовних вимог залишити без задоволення, а ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 червня 2018 року в зазначеній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: С.Г. Хвостик (суддя – доповідач)

ОСОБА_3

ОСОБА_4