Постанова № 76286375, 05.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1485/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 Категорія: 57

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

судді-доповідача ОСОБА_2

суддів Бабенка В.М., Бородійчука В.Г.

секретар Чуйко А.В.

учасники справи:

позивач (скаржник) – ОСОБА_3,

відповідач – ПАТ по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз»,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19.06.2018 (ухвалене о 16 год. 33 хв. у залі судових засідань Соснівського районного суду, повний текст складено 19.06.2018, суддя в суді першої інстанції – ОСОБА_1Є.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» про порушення прав споживача на інформацію, про усунення недоліків послуг і робіт, відшкодування збитків та моральної шкоди, :

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 02.08.2017 звернувся до суду з позовом, яким просив, з урахуванням зроблених уточнень, зобов’язати відповідача безоплатно усунути недоліки у виконаній роботі по технічних умовах та робочому проекті по реконструкції газопроводу, переносу котла та реконструкцію газопроводу до газової плити, перепідключенню газової плити у відповідності з ДБНУ та правил безпеки систем газопостачання, передбачивши реконструкцію газового трубопроводу до і після газового лічильника.

В обґрунтування вказано на те, що, маючи намір провести заміну газового обладнання, він звернувся до відповідача із відповідною заявою, на що йому було запропоновано підготувати перелік документів та виготовити проектну документацію. Він оплатив за технічні умови та проект по реконструкції газопроводу та переносу котла і йому в усній формі пообіцяли виготовити вказану документацію за 10-15 днів, проте це не мало місця. Ознайомившись з проектом на реконструкцію позивач виявив, що він виготовлений неправильно, що змусило його вивчати норми та різні закони, щоб захистити своє право споживача. Непрофесійні, на думку позивача, дії працівників відповідача призвели до значних фінансових витрати, а внаслідок відсутності інформації щодо вартості робіт, які необхідно було виконати, він був позбавлений права вибору чи здійснювати заміну котла чи ні. Також він виявив чотири невідповідності в робочому проекті нормам та правилам безпеки газопостачання, які порушують його права споживача.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 19.06.2018 позовні вимоги у справі залишено без задоволення. При цьому суд виходив із того, що вимоги позивача у справі є необґрунтованими, так як не ґрунтуються на наявних доказах.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав 03.08.2018 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням задовольнити позовні вимоги у справі. Скаржник зазначає, що він не має часу та можливості вивчати законодавство для захисту свого права, як споживача. В технічних умовах та робочому проекті є недоліки – вимоги, які скаржник вправі не виконувати. Скаржник має незадовільне фінансове становище та хворого сина. У разі невиконання скаржником вимог технічних умов на нього буде накладено штраф. У робочому проекті наявна вимога про належне оформлення документів з приводу, зокрема, прийняття об‘єкта до експлуатації, що суперечить вимогам ст. 152 ЖК України про те, що перепланування житлового приміщення без втручання в його конструкцію не потребує одержання окремих дозволів. Вимога про прийняття до експлуатації органами ДБІ суперечить положенням Правил безпеки систем газопостачання. Суд помилково не призначив у справі експертизу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги , просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

При розгляді справи встановлено, що 06.07.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою на виготовлення робочого проекту на заміну та перенос газового котла.

Порядок реконструкції газопроводу, в тому числі заміни газового обладнання, регулюється Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, Правилами безпеки системи газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №285 від 15.05.2015 та іншими нормативними актами.

11.07.2016 року відділом технічного нагляду за будівництвом систем газопостачання ПАТ «Черкасигаз» технічні умови були видані. Одночасно із отриманням технічних умов позивач також замовив виготовлення проектної документації на заміну та перенесення побутового газового обладнання.

На підставі даного замовлення та у відповідності з технічними умовами товариством було виготовлено робочий проект «Реконструкція системи газопостачання» (заміна та перенос побутового опалювального газового обладнання житлового будинку №22 по провулку С. Разіна в м. Черкаси).

На підставі звернення позивача до товариства листом від 28.10.2016, відповідачем враховано його зауваження щодо конфігурації труб у робочому проекті та безкоштовно внесено коригування.

Листом від 08.11.2016 року позивач повідомлений про усунення зауважень та можливість отримання документації. До цього часу за отриманням відкоригованого робочого проекту позивач не звертався.

Як встановив суд, звертаючись до суду із даним позовом, позивач стверджує, що у виконаній роботі з виготовлення технічних умов та робочого проекту існує істотний недолік, а саме п. 4 пояснювальної записки яким визначено, що здачу в експлуатацію закінченого будівництва необхідно виконувати згідно Постанови КМУ №461 від 13.04.2011. На його думку, нового будівництва він не проводить, а така вимога призводить до необхідності додаткових витрат, позбавляє його можливості встановити новий котел. Застосування вказаної постанови КМУ, який містить даний пункт пояснювальної записки вважає протиправним, оскільки спеціальне законодавство, в тому числі і Кодекс газорозподільних системи такої вимоги не містить.

Правовою підставою позову позивач зазначає п.п.3. п. 1 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», згідно з якими споживач має право вимагати безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк у разі виявлення недоліків у виконаній роботі.

При цьому, п. 12, 15 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначає, що недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем), а істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Частиною 1 ст. 16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

При цьому, слід виходити з положень ст. 11 ЦК про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов’язків. Відповідно до них цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов’язки. Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 ЦК).

Відповідно до ст. 13 ЦК цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1). При їх здійсненні особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч. 2). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах (ч. 3). При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч. 4). Не допускається використання цивільних прав для неправомірного обмеження конкуренції, зловживанням монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція (ч. 5).

Матеріальний аспект захисту охоплює й положення гл. 3 ЦК, в якій йдеться саме про захист цивільних прав та інтересів. До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб’єктам цивільного права.

З урахуванням вищевикладеного, самі технічні умови та робочий проект не порушують цивільні права, а можуть бути за відповідних умов доказом такого порушення, оскільки як вказувалось за своїм змістом є формою завдання замовника.

Крім того, як вірно вказав суд першої інстанції, проектна документація є формою завдання замовника, за зміст якого завдання відповідає особа, яка його видала. В правовідносинах, які склалися між позивачем та відповідачем, який взяв на себе обов’язок розробити проектну документацію, усі ризики, пов’язані з наслідками недоброякісності проектної документації нестиме відповідач, з урахуванням того, що саме на нього покладено обов’язок щодо дотримання надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб’єктів ринку природного газу відповідної якості.

Таким чином, враховуючи встановлені у справі фактичні обставини та вищенаведені норми законодавства, апеляційний суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги у цій справі є необґрунтованими, про що вірно вказав суд першої інстанції, адже доказів того, що права позивача, як споживача послуг, що надаються відповідачем у справі, порушено виготовленими технічними умовами чи робочим проектом суду надано не було.

В цілому позовні та апеляційні доводи позивача таких висновків суду не спростовують.

Зокрема, не можна погодитися з вказівкою скаржника на те, що відповідач у технічні умови №68014 від 11.07.2016 протиправно включив посилання на постанову КМУ №461 від 13.04.2011, адже вказана постанова наразі є чинною та до сфери її правового регулювання входить, зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об‘єктів.

Враховуючи доводи скаржника про недостатню кількість у нього знань для захисту його прав та незадовільне фінансове становище, апеляційний суд звертає увагу скаржника на можливість одержання безоплатної правової допомоги згідно норм ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» шляхом звернення до відповідного центру з її надання.

Слід відхилити доводи скаржника про те, що у робочому проекті наявна вимога про належне оформлення документів з приводу, зокрема, прийняття об‘єкта до експлуатації, що суперечить вимогам ст. 152 ЖК України, адже в даному випадку мова йде про внесення змін до газопостачального обладнання, процедура чого має окреме спеціальне правове регулювання, зокрема, Кодексом газорозподільних систем та Правилами безпеки системи газопостачання.

При цьому п.4.6 Правил безпеки системи газопостачання, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №285 від 15.05.2015, передбачено, що прийняття в експлуатацію об’єктів систем газопостачання населених пунктів і промислових підприємств здійснюється на підставі зареєстрованої декларації або виданого сертифіката відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.

Скаржник не зазначив яким саме чином відсутність експертизи у даній справі може позначитись на правильності висновків суду та що саме має встановити експерт при проведенні дослідження.

Інші апеляційні доводи не стосуються суті спору в цій справі та не спростовують правильності висновків суду по суті заявлених вимог.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19.06.2018 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України судові витрати за розгляд даної справи в суді апеляційної інстанції віднести на рахунок держави, оскільки скаржник звільнений від сплати судового збору на підставі положень ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 19.06.2018 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» про порушення прав споживача на інформацію, про усунення недоліків послуг і робіт, відшкодування збитків та моральної шкоди – залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді віднести на рахунок держави.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 06 вересня 2018.

Суддя-доповідач

Судді