Постанова № 76285084, 23.08.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5500/18

Номер справи місцевого суду: 520/1051/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Цюри Т.В., Сегеди С.М.,

при секретарі: Лопотан В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 травня 2018 року про стягнення на користь держави в особі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області з ОСОБА_2 як представника ОСОБА_3 штрафу у відповідності до п.2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України у розмірі 1700 гривень у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору довічного утримання недійсним, -

встановила:

Ухвалою Київського районного суцу м. Одеси від 03 травня 2018 року стягнуто на користь держави в особі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (ОСОБА_5 отримувачва ГУДКСУ в Одеській області (м.Одеса, Київський район ЄДРПОУ отримувача 38016923, Номер рахунку 31114106700005, Банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО банку 828011, код класифікації доходів бюджету 21081100) з ОСОБА_2 (свідоцтво про заняття ацвокатською діяльністю №2314 від 04.09.2012 р„ який здійснює адвокатську діяльність інцивіцуально за адресою м.Одеса, вул.Кленова, 2а, прим.П-н) штраф у відповіцності до п.2 ч.І ст.148 ЦПК України у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 травня 2018 року.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне.

Постановляючи ухвалу про покладення штрафу на ОСОБА_2, районний суд виходив з п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, розцінивши як зловживання процесуальними правами несвоєчасне подання відзиву на позов.

Однак з таким висновком суду першої інстанції, погодитись не можна з огляду на наступне.

Так подача відзиву – це право, а не обов’язок сторони відповідно до ст. 191 ЦПК України.

У підготовчому судовому засіданні 04 квітня 2018 року суд задовольнив клопотання представника відповідача - ОСОБА_2 та оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 03 травня 2018 року.

Не врахувавши при цьому вимоги ч. 2 ст. 189 ЦПК України, яка передбачає, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Оголошення перерви чи відкладення підготовчого засідання ЦПК не передбачено.

Згідно до ч. 3 ст. 189 ЦПК України шістдесяти денний строк може бути продовжено не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Дослідивши обставини справи, судова колегія приходить до висновку, що підстави, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України для застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу – відсутні.

Ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин не є перешкодою для розгляду справи по суті, оскільки розгляд її можливий на підставі наявних у справі матеріалів, тож не може вважатись причиною затягування строків розгляду справи і слугувати підставою для застосування заходів процесуального примусу.

Порушення судом вищезазначених вимог ЦПК України призвело до постановлення необґрунтованої ухвали про стягнення на користь держави в особі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області з ОСОБА_2, на підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Київського районного суду м. Одеси від 03 травня 2018 року підлягає скасуванню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів ,–

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 травня 2018 року про стягнення на користь держави в особі Територіалього управління Державної судової адміністрації України в Одеській області з ОСОБА_2 як представника ОСОБА_3 штраф у відповідності до п.2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України у розмірі 1700 гривень скасувати.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7