Ухвала суду № 76284763, 21.08.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/926/18

Номер справи місцевого суду: 495/3374/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Толкаченко О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Толкаченка О.О.,

суддів Джулая О.Б., Копіци О.В.,

за участю: секретаря Головченко Ю.Л.,

прокурора Романець Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

представника Білгород-Дністровського

міськрайонного центра зайнятості ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу в.о. директора Білгород-Дністровського міськрайонного центра зайнятості ОСОБА_5 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 грудня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015160240003437від 09 грудня 2015 року, про звільнення від кримінальної відповідальності

ОСОБА_2, який народився 18 лютого 1971 року в Республіці Молдова, громадянина України, одруженого, на утриманні четверо неповнолітніх дітей, не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.222, ч.1 ст.366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 грудня 2016 року ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч1.ст.222, ч.1 ст.366 КК України на підставі ст.48 КК України - у зв’язку із зміною обстановки. Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 закрито.

Оскаржуваною ухвалою встановлено, що ОСОБА_2 перебував на посаді директора ТОВ «Білтранс», ідентифікаційний код 32460026, м.Білгород-Дністровський Одеської області на підставі наказу по підприємству № 37 від 27.11.2012 року. Відповідно до посадових обов’язків посадової інструкції директора ТОВ «Білтранс» від 07.01.2013 року ОСОБА_2 організовує виробничо-господарську діяльність підприємства, видає накази про прийом та звільнення працівників з підприємства та інше. Таким чином, відповідно до ч.3 ст. 8 КК України директор ТОВ «Білтранс» ОСОБА_2 є службовою особою.

Директор ТОВ «Білтранс» ОСОБА_2 будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, знаходячись в приміщенні ТОВ «Білтранс», за адресою: Одеська область, м.Білгород-Дністровський, провулок Водопровідний, 3, в період з січня 2013 року по липень 2013 року, більш точний час встановити не надалося можливим, діючи умисно за попередньою змовою з головним бухгалтером ТОВ «Білтранс» матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, з метою безпідставного отримання ТОВ «Білтранс» дотації, достовірно знаючи про те, що суми єдиних внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників ТОВ «Білтранс» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підписав завідомо неправдиві документи - довідки про нарахування та виплачену заробітну плату вказаним працівникам та сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що не відповідає дійсності.

Продовжуючи, свої протиправні дії та реалізуючи злочинний намір, направлений на безпідставне отримання ТОВ «Білтранс» дотації в якості відшкодування Білгород-Дністровським міськрайонним Центром зайнятості витрат на оплату праці (в тому числі зарплати та нарахування єдиного внеску) працівників, працевлаштованих за направленням центру зайнятості, з якої не проведено ТОВ «Білтранс» перерахування єдиного соціального внеску до органів Пенсійного фонду України, директор ТОВ «Білтранс» ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні ТОВ «Білтранс», за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, провулок Водопровідний, 3, в період з січня по липень 2013 року, більш точний час встановити не надалось можливим, діючи умисно за попередньою змовою з головним бухгалтером ТОВ «Білтранс» ОСОБА_12, надав до Білгород-Дністровського міськрайонного Центру зайнятості підписані ним завідомо неправдиві документи - довідки про нарахування та виплачену заробітну плату та сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівникам TOB «Білтранс» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, в результаті чого Білгород-Дністровським міськрайонним Центром зайнятості безпідставно перераховано ТОВ «Білтранс» дотації в сумі 88684,6 гривень, чим спричинено матеріальну шкоду Державі в особі Державного центру зайнятості Міністерства соціальної політики України на зазначену суму.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, в.о. директора Білгород-Дністровського міськрайонного центра зайнятості ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги обґрунтувала тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв’язку із неправомірною позицію суду про те, що звільнення з посади директора ТОВ «Білтранс» позбавляє ОСОБА_2 можливості вчинити новий злочин з використанням аналогічної посади. Суд не взяв до уваги той факт, що майнова шкода станом на 15 грудня 2016 року так і не була відшкодована.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Білгород-Дністровського міскрайонного центру зайнятості ОСОБА_4 та прокурора Романець Ю.В., які підтримали апеляційну скаргу, думку обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які заперечували проти її задоволення, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Частиною 1 ст.48 КК України передбачено, що особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Пленум Верховного Суду України у пункті 7 постанови за №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» роз’яснив, що Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 48 КК України можливе у разі, коли особа вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості.

Судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.

Для застосування ст.48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним.

Звільняючи ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України, суд першої інстанції виходив з того, що він вперше вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до вимог ст.12 КК України відносяться до категорії невеликої тяжкості. Крім того, суд зазначив, що на момент розгляду справи ОСОБА_2 не займає посаду директора ТОВ «Білтранс», що позбавляє його можливості вчинити новий злочин з використанням зазначеної посади.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2, внаслідок зміни обстановки, перестав бути суспільно небезпечною особою та закрив кримінальне провадження стосовно нього.

На підтвердження викладених вище висновків суду, матеріали кримінального провадження містять наказ №189 від 27.08.2013 року про припинення трудового договору між ОСОБА_2 та ТОВ «Білтранс» та звільнення ОСОБА_2 з займаної посади (а.к.п. 46).

Тобто єдиною підставою для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України стала втрата його суспільної небезпечності, внаслідок його звільнення з посади директора ТОВ «Білтранс».

Між там, діяння, яке вчинене ОСОБА_2, як на час розслідування кримінального провадження, так і на час його розгляду судом не втратило своєї суспільної небезпечності.

Так, злочинними діями ОСОБА_2 державі, в особі Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості завдані матеріальні збитки на суму 88 684,60 грн., які ОСОБА_2 до теперішнього часу не відшкодовані.

Суд першої інстанції вирішуючи питання про відшкодування зазначених вище матеріальних збитків в ухвалі зазначив, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року по справі №815/4699/15 задоволено адміністративний позов Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості про стягнення з ТОВ «Білтранс» грошових коштів у сумі 88684, 60 грн. Проте, під час апеляційного розгляду було встановлено, що вказане рішення суду виконано не було.

Разом з цим, відповідно до вимог ст.127 КПК України та п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» з подальшими змінами, суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Між тим, ОСОБА_2, який є особою, винною у вчиненні умисних злочинів, передбачених ч.1 ст.222, ч.2 ст.366 КК України шкода, заподіяна державі в особі Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості в розмірі 88 684,60 грн.

Таким чином для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України судом зазначена лише одна підстава, а саме зміна обстановки тоді, як інша необхідна підстава для застосування вимог ст.48 КК України підстава, а саме втрата діянням суспільної небезпечності – відсутня.

Тому рішення суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки, на підставі ст.48 КК України ухвалено з порушенням вимог закону України про кримінальну відповідальність.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, чим допустив неповноту судового розгляду, яка призвела до передчасних висновків суду про наявність підстав для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2

Підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до пунктів 1 та 3 ч.1 ст.409 КПК України, є неповнота судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч.1 ст.410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Частиною 4 ст.288 КПК України передбачено, що у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга в.о. директора Білгород-Дністровського міськрайонного центра зайнятості ОСОБА_5 підлягає задоволенню, оскаржувана ухала – скасуванню з призначенням нового судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 в суді першої інстанції в іншому складі суду.

Керуючись статтями 288, 370, 404, 405, 407, 409, 410, 418, 419, 532 КПК, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу в.о. директора Білгород-Дністровського міськрайонного центра зайнятості ОСОБА_5 – задовольнити.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 грудня 2016 року, якою ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч1.ст.222, ч.1 ст.366 КК України на підставі ст.48 КК України у зв’язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження стосовно нього закрити – скасувати.

Призначити новий судовий розгляд кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12015160240003437 від 09 грудня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 в суді першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала апеляційного суду Одеської області набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області:

О.О. ОСОБА_14 ОСОБА_15 Копіца