Ухвала суду № 76283007, 05.09.2018, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/3087/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2018 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Шуляка А.С.

при секретарі Солдатовій О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунів Рівненської області скаргу Комунального підприємства «Здолбунівкомуненергія» на неправомірні дії та рішення державного виконавця Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Рівненській області, -

в с т а н о в и в:

У поданій до суду скарзі представник КП «Здолбунівкомуненергія» просить визнати дії державного виконавця Здолбунівського відділу ДВС Головного територіального управління у Рівненській області ОСОБА_1 неправомірними та скасувати, винесену 30 березня 2018 року постанову про повернення стягувачу виконавчого документу, зобов’язавши прийняти виконавчий документ № 562/3087/17 від 13 вересня 2017 року для повторного примусового виконання.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що оскаржувана постанова державного виконавця про повернення виконавчого листа є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки в ході примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості не вжито всіх необхідних заходів, не перевірено наявність майна за місцем проживання, не вжито заходів щодо обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

У судове засідання представник заявника не з’явився, суду подав заяву в якій просить скаргу розглянути без його участі, вимоги скарги підтримує та просить задовільнити її.

Державний виконавець в судове засідання не з’явився. В поданих письмових заперечення державний виконавець Струк Р.М. вимоги скарги не визнала та вказала, що державним виконавцем вжито всіх передбачених законодавством заходів щодо встановлення майна боржника. В ході проведення виконавчих дій було встановлено, що у боржника відсутнє майно та доходи на які можна звернути стягнення, а тому відповідно і було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Просить в задоволенні скарги відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд вважає можливим розглянути скаргу без участі представника КП «Здолбунівкомуненергія» та державного виконавця за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч.2 ст.451 ЦПК України).

Встановлено, що 13 вересня 2017 року Здолбунівським районним судом Рівненської області видано судовий наказ по справі № 562/3087/17 про стягнення з боржника ОСОБА_2 користь КП «Здолбунівкомуненергія» заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2016р. по 31.03.2017р. в сумі 4620,55 грн. та 800,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Державним виконавцем Здолбунівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції ОСОБА_1 постановою від 12.02.2018р. було відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого документа.

30 березня 2018 року постановою державного виконавця Здолбунівського районного ВДВС указаний вище виконавчий документ повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», тобто за відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до положень ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, у звязку з чим здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Зокрема, виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи чи керівника боржника – юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.

В письмових запереченнях державний виконавець посилається на те, що 23.02.2018р було складено акт про те, що під час виходу за місцем проживання боржника майна належного до стягнення не було виявлено.

Проте, до письмових заперечень вказаний акт державного виконавця взагалі не долучений, а тому суд не може дати йому оцінку.

Крім того, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 119087786 від 30.03.2018р. вбачається, що у власності боржника перебуває 1/3 частина квартири за адресою м.Здолбунів, вул.Мазепи,20/20.

Отже, у боржника на праві власності наявне майно на яке можна звернути стягнення.

Натомість державним виконавцем не вжито жодних заходів щодо звернення стягнення на вказану частку квартири, яка належить боржнику на праві власності.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що дії державного виконавця Здолбунівського районного відділу ДВС Головного територіального управління у Рівненській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу № 562/3087/17 від 13 вересня 2017 року є неправомірними, порушують права стягувача, а тому скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Скаргу Комунального підприємства «Здолбунівкомуненергія» задоволити.

Визнати дії державного виконавця Здолбунівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 30 березня 2018 року (ВП № 55765322) про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірними.

Постанову державного виконавця Здолбунівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 30 березня 2018 року (ВП № 55765322) про повернення стягувачу виконавчого документа № 562/3087/17 від 13 вересня 2017 року скасувати.

Зобов’язати Здолбунівський районний відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області прийняти для повторного примусового виконання виконавчий документ – судовий наказ № 562/3087/17 від 13 вересня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Здолбунівкомуненергія» заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2016р. по 31.03.2017р. в сумі 4620,55 грн. та 800,00 грн. витрат по оплаті судового збору

Про хід і виконання ухвали повідомити Здолбунівський районний суд Рівненської області та стягувача Комунальне підприємство «Здолбунівкомуненергія» не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди ( п.п.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року).

Суддя