Ухвала суду № 76280795, 03.09.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/10550/18

Провадження № 2/520/5707/18

УХВАЛА

03.09.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

при секретарі - Бусленко О.О.,

розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про забезпечення позову, подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Державного підприємства «Сетам», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Овідіопольського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Державного підприємства «Сетам», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Овідіопольського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки.

Одночасно позивач надав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку №5/21 з кадастровим номером 5123755800:01:002:1003, площею 0,1000 га, цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: Таїровська селищна рада, ОК «СК «Хуторок», ділянка №5/21, Овідіопольського району Одеської області та заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки №5/21 з кадастровим номером 5123755800:01:002:1003, площею 0,1000 га, цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: Таїровська селищна рада, ОК «СК «Хуторок», ділянка №5/21, Овідіопольського району Одеської області. При цьому позивач посилається на те, що він вважає, що виконавчий напис нотаріуса, який став підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення електронних торгів, вчинений із порушенням норм законодавства, а тому його необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню та, задля відновлення порушених прав позивача необхідним є застосування реституції, шляхом визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки - земельної ділянки, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Позивач зазначив, що існує висока ймовірність того факту, що відповідачка ОСОБА_3 може в будь-який момент здійснити відчуження спірної земельної ділянки на користь інших осіб, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду, а тому він звернувся до суду з даною заявою.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом встановлено, що на теперішній час спірна земельна ділянка №5/21 з кадастровим номером 5123755800:01:002:1003, площею 0,1000 га, цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: Таїровська селищна рада, ОК «СК «Хуторок», ділянка №5/21, Овідіопольського району Одеської області, належить на праві приватної власності ОСОБА_3, яка не є відповідачем по справі, а суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, згідно п. 3,6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Однак позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено достатнього обґрунтування необхідності забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів, які мали б підтвердити, що ОСОБА_3 вживаються заходи, спрямовані на відчуження спірного нерухомого майна та визначено пропозицій щодо зустрічного забезпечення, що свідчить про недотриманням заявником вимог процесуального законодавства і неврахування необхідності забезпечення розумного балансу інтересів сторін.

При таких обставинах, враховуючи положення ч. 3 ст.150 ЦПК України, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову на даній стадії цивільного процесу, що не обмежує в праві звернутись до суду з обґрунтованою заявою про забезпечення позову протягом розгляду цивільної справи, з урахуванням положень ч.2 ст.149 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 149,150-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі в п’ятнадцятиденний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Огренич І. В.