Постанова № 76280449, 05.09.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/2491/17 05.09.2018

Провадження №22-ц/784/1459/18

Справа 487/2491/17

Провадження 22ц-784/1459/18 Головуючий по 1 інстанції Біцюк А.В.

Категорія 29 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

05 вересня 2018р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючий суддя - Колосовський С.Ю.,

судді: Ямкова О.О., Локтіонова О.В.,

секретар судового засідання – Лептуга С.С.,

розглянувши без участі сторін у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2018р.

за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», приватний нотаріус ОСОБА_3, про припинення обтяження рухомого майна,

встановила:

У травні 2017р. ОСОБА_2 пред’явив позов до ПАТ «Дельта Банк», Заводського відділу ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області і з врахуванням подальших уточнень просив припинити обтяження у вигляді застави рухомого майна відносно автомобіля марки ВАЗ 21104, 2006 року випуску, сірого кольору; номер кузова: XTA21104060988830, Y6L2110406LO10860, та зобов’язати відповідачів вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис №13949630 від 13.10.2013 року.

Позивач зазначав, що відповідно до Акту прилюдних торгів, який було складено 06.12.2010 року та наступного дня затверджено начальником Заводського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ в Миколаївській області, придбав вказаний автомобіль. В подальшому належність йому вказаного автомобіля підтверджено свідоцтвом приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий №2834, а також свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХТ №098065.

В 2016 році він вирішив продати даний автомобіль, однак не зміг цього зробити у зв’язку з тим, що 13.10.2013 року за №13949630 приватним нотаріусом ОСОБА_3 у м. Київ внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження у вигляді застави рухомого майна на підставі договору купівлі прав вимоги за кредитами 2949, 2950, 08.11.2011 року об’єктом якого є спірний автомобіль.

Посилаючись на відсутність законних підстав для накладення обтяження на автомобіль, позивач просив про задоволення позову.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2018р. позов задоволено частково. Постановлено припинити приватне обтяження, зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 13.10.2013р. за №13949630 (тип обтяження: застава рухомого майна; об'єкт обтяження: транспортний засіб, автомобіль ВАЗ 21104, 2006 року випуску, колір сірий; номер об'єкта: XTA21104060988830 (додатковий номер шасі (кузова, рами): Y6L2110406LO10860, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СТХ 098065 від 14.07.2015р.)). У задоволенні вимог до Заводського відділу ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на незаконність рішення суду, просило його скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 12 жовтня 2006р. реєстратором ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі договору про надання АКІБ «УкрСиббанк» споживчого кредиту та заставу майна від 11 жовтня 2006р. зареєстроване приватне обтяження на майно боржника ОСОБА_5 - автомобіль ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1.

08 грудня 2009р. державним виконавцем Заводського відділу ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області на підставі судового наказу, виданого 10 грудня 2009р. Березанським районним судом Миколаївської області №2-н-47 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь АКІБ «УкрСиббанк» 104511,97 грн. було відкрито виконавче провадження №16293872. Цього ж дня на все майно ОСОБА_5 накладено арешт.

10 грудня 2009р. державним виконавцем описано та накладено арешт на належний боржнику ОСОБА_5 автомобіль ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1.

06 грудня 2010р. ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» провело прилюдні торги з реалізації арештованого автомобіля ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1. Переможцем аукціону згідно протоколу №11/192/10/з-192 та акту проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником Заводського ВДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області 07 грудня 2010р. став ОСОБА_2, який сплатив за автомобіль 34000 грн.

07 грудня 2010р. постановою заступника начальника відділу ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області у зв’язку з реалізацією автомобіля боржника винесено постанову про зняття з нього арешту зі зняттям з обліку цього транспортного засобу.

На підставі акту проведення прилюдних торгів 16 грудня 2010р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 видано свідоцтво за реєстровим №2834, яким посвідчено належність ОСОБА_2 на праві власності придбаного з прилюдних торгів автомобіля.

17 грудня 2010р. ОСОБА_2 зареєстрував в органах ДАЇ придбаний з торгів транспортний засіб та отримав відповідне свідоцтво СХТ №098065.

13 травня 2011р. виконавче провадження №16293872 було завершене на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону «Про виконавче провадження».

08 грудня 2011р. ПАТ «Дельта Банк» за договором купівлі-продажу придбало у ПАТ «УкрСиббанк» права вимоги за договором про надання споживчого кредиту та застави майна №11049045000, укладеного між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_5

13 жовтня 2013р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 на підставі договору від 08 грудня 2011р. між ПАТ «Дельта Банк» і ПАТ «УкрСиббанк» зареєстровав за №13949630 приватне обтяження - заборону рухомого майна – транспортного засобу ВАЗ 21104, 2006 року випуску, сірого кольору, номер об'єкта: XTA21104060988830, державний номер НОМЕР_1.

Листами від 20 січня і 13 жовтня 2017р. ПАТ «Дельта Банк» повідомив позивача та його адвоката про необхідність вирішення питання про припинення обтяження шляхом звернення до компетентних органів.

За таких обставин, а саме наявності у ОСОБА_2 перешкод пов’язаних з неможливістю розпорядитись придбаним на прилюдних торгах автомобілем, які полягають у наявності приватного обтяження щодо цього майна, які неправомірно не були припинені шляхом подання відповідного звернення до державного реєстратора ні позичальником ПАТ «УкрСиббанк» після реалізації предмета застави належного боржнику ОСОБА_5, ні його правонаступником ПАТ «Дельта Банк», суд дійшов до вірного висновку про наявність підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.593 ЦК, ст.28 Закону «Про заставу» («право застави припиняється в разі примусової реалізації заставленого майна») для задоволення позову.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що після реалізації предмета застави належного боржнику право застави у позичальника не припинилось (ст.27 Закону «Про заставу») є безпідставними, так як суперечать п.3 ч.1 ст.593 ЦК та ч.4 ст.591 ЦК, ст.ст.24,28 Закону «Про заставу» («Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до ст.112 ЦК, якщо інше не встановлено договором або законом»).

Таким чином, положення ст.27 Закону «Про заставу» не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, які виникли внаслідок примусової реалізації предмета застави.

Цілком очевидним є те, що в протилежному випадку реалізація предмета застави в порядку виконання судового рішення на публічних торгах була б неможливою з причин відсутності покупців. У зв’язку з чим висновок суду про неможливість повторної реалізації спірного предмета застави за рахунок добросовісного набувача є вірним.

При цьому реалізація предмета застави здійснювалась у порядку, передбаченому ч. ст.591 ЦК, ст.ст.20,21 Закону «Про заставу», а отримані від реалізації кошти були перераховані позичальнику на погашення кредитної заборгованості боржника. А сама по собі необізнаність відповідача щодо реалізації предмета застави не позбавляє його права пред’явити пов’язані з цими обставини претензії саме до правопопередника.

Аргументи відповідача щодо введення тимчасової адміністрації не мають не лише юридичного підґрунтя в силу того, що ст.ст.36,38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не забороняють вирішувати даний спір в судовому порядку, а й суперечать неодноразовим відповідям самого ж відповідача на звернення позивача та його адвоката з пропозицією вирішити питання про припинення обтяження в компетентних органах.

Безпідставними є й твердження відповідача про пропуск позовної давності, тому що на вимоги, які пов’язані з усуненням перешкод власнику по розпорядженню майном положення ч.4 ст.267 ЦК не застосовуються.

Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ст.375 ЦПК підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.367,374,375,382 ЦПК, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2018р. без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК.

Повний текст постанови виготовлено 05 вересня 2018р.

Головуючий: Судді: