Ухвала суду № 76279884, 30.08.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 445/2458/15-к Головуючий у 1 інстанції - Сивак В.М.

Провадження № 11-кп/783/1265/17 Доповідач - Калиняк О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Калиняк О.М.

суддів Урдюк Т.М., Ревера В.В.,

розглянувши кримінальне провадження № 445/2458/15-к про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою:с. Струтин, Золочівський район, Львівська область,

за ч.1 ст. 296 КК України,

з участю секретаря Мазур-Іванько Ж.В.

прокурора Горин У.І.,

за апеляційною скаргою потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Золочівського районного суду Львівської області від 02 жовтня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Золочівського районного суду Львівської області від 02 жовтня 2017 року ОСОБА_1 засуджений за ч.1 ст. 296 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.

На підставі п.«ґ» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 звільнений від призначеного покарання у виді штрафу.

В задоволенні цивільного позову відмолено.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 23 листопада 2015 року в період часу з 09.30 год. по 13.00 год., знаходячись за місцем проживання у багатоквартирному житловому будинку в с. Струтин на вул. Солтівського, 10 Золочівського району Львівської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з мотивів явної неповаги до суспільства грубо порушив громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яке виразилося в тому, що він безпричинно пристав до сім’ї ОСОБА_3 та ОСОБА_2, підійшовши до їх житлової квартири № 8, почав руками гримати у вхідні двері, виражався в їх сторону нецензурною лайкою, ображав непристойними словами, погрожував фізичною розправою. Після цього ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, на зауваження ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не реагував, а умисно наніс один удар рукою в праве передпліччя руки ОСОБА_2, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді одного синця на правій руці, який відноситься до легкого тілесного ушкодження. На цьому своїх хуліганських дій ОСОБА_1 не припинив, а усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, умисно, силоміць вибив вхідні двері до квартири № 8 на вул. Солтівського, 10 в с. Струтин, де, зайшовши всередину, наніс декілька ударів руками по тілу ОСОБА_3, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді восьми синців на лівій руці, які відносяться до легкого тілесного ушкодження. На неодноразові прохання потерпілих заспокоїтися не реагував, а продовжував вчиняти хуліганські дії, погрожував фізичною розправою потерпілим.

В апеляційній скарзі потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять вирок змінити в частині вирішення цивільного позову; цивільний позов задоволити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000 грн. відшкодування моральної шкоди та на користь ОСОБА_3 3000 грн. відшкодування моральної шкоди, завданої злочином. В обгрунтування апеляційних вимог покликаються на такі доводи: при вирішенні цивільного позову судом не були досліджені та оцінені усі письмові докази. Суд, встановивши вину ОСОБА_1, дійшов висновку про відсутність доказів завданої шкоди. Відмовляючи в задоволенні позову, суд тим самим дійшов висновку про повну відсутність страждань потерпілих – фізичних, душевних, психічних, хоча в основу доказів вини поклав висновки судово-медичного експерта № 185/2015 та № 186/2015 від 26.11.2015. Суд вважав, що обвинувачений зовсім не принизив їх, не посягав на честь і гідність, коли, зловивши за одяг жінку, став ображати, погрожувати, пропонувати статеві зносини, в тому числі в неприродній спосіб. Вони й зараз не можуть зберегти рівноваги, їхня сім’я через цей випадок на деякий час припинила існування, вони докладали додаткових зусиль для збереження сім’ї, змушені були переїхати проживати в інше місце.

Обвинувачений ОСОБА_1, потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисник ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явились і про поважні причини свого неприбуття не повідомили. За таких обставин, керуючись ч.4 ст. 405 КПК України, апеляційний суд вважає, що неприбуття сторін кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду без їх участі.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора про законність судового рішення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, а також про правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст. 296 КК України, призначення покарання та звільнення від покарання на підставі акту амністії в апеляційній скарзі не оспорюється.

Разом з тим вирок суду в частині вирішення цивільного позову потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення на їх користь відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_1 підлягає скасуванню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні цивільного позову потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що потерпілі в судовому засідання не надали жодних доказів на підтвердження понесення ними моральної шкоди.

У той же час у матеріалах кримінального провадження міститься цивільний позов, підтриманий потерпілими, в якому останні обґрунтовують факт заподіяння їм моральної шкоди злочинними діями обвинуваченого (а.с.11-13).

Однак наведеним доводам потерпілих суд оцінки не надав і при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди не з’ясував та не дослідив наявність такої шкоди, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями обвинуваченого, вини останнього в її заподіянні, з чого виходили потерпілі, оцінюючи моральні страждання у вказаних ними грошових сумах.

З'ясування зазначених обставин має істотне значення для правильного вирішення пред’явленого цивільного позову. Отже суд допустив неповноту судового розгляду, яка вплинула на правильність прийнятого рішення в частині вирішення цивільного позову, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 409, ст. 410 КПК України є підставою для скасування вироку в цій частині з поверненням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Керуючисьст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегіясуддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволити частково.

Вирок Золочівського районного суду Львівської області від 02 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову скасувати.

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 296 КК України направити до Золочівського районного суду Львівської області для розгляду цивільного позову потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.

У решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7