Ухвала суду № 76279114, 27.08.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1840/14-ц

Провадження № 4-с/442/48/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Хомика А.П.,

з участю секретаря - Півали І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дрогобичі скаргу Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія « Українська страхова група», на дії державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1, за участю заінтересованих осіб : ОСОБА_2, Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області, про визнання протиправною бездіяльністю, скасування постанови про повернення виконавчого документу,-

встановив :

11.07.2018 року представник заявника звернувся до суду із скаргою в якій просив : визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Фурдиги В.О. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 29.12.2017 року; скасувати постанову про повернення виконавчого документа від 29.12.2017 року, видану державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 29.12.2017 року; зобов’язати державного виконавця вчинити дії, передбачені ст. 18 ЗУ « Про виконавче провадження».

В обґрунтування заявленої скарги вказує на те, що оскаржувана постанова є незаконною, такою, що порушує права стягувача. В процесі здійснення виконавчого провадження з приводу виконання рішення суду №442/1840/14-ц державним виконавцем не вчинено заходів щодо виконання такого. Тому представником стягувача було здійснено електронний запит до МВС України про наявність у боржника транспортного засобу, за яким встановлено, що ОСОБА_2 володіє транспортним засобом марки Ford Transit Connect, 2008 року випуску, зареєстрований 07.06.2014 року, об’єм двигуна -1753.

У зв’язку з чим до Дрогобицького міськрайонного відділу було надіслано заяву про вчинення виконавчих дій щодо перевірки наявності вказаного майна боржника, винесення постанови про розшук майна боржника.

Станом на день подання скарги ні стягувач, ні представник стягувача не були повідомлені державним виконавцем про стан виконавчого провадження. Єдина, інформація, яка відома представнику стягувача це та, яка розміщена в Автоматизованій системі виконавчого провадження.

Представник заявника ОСОБА_3 на розгляд скарги не з’явилась, подала заяву про розгляд скарги у її відсутності. Вимоги просила задоволити.

Державний виконавець не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали скарги, з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення скарги.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, що відноситься до судового контролю за виконання судових рішень, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

18.07.2014 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області було видано виконавчий лист №442/1840/14-ц про стягнення із ОСОБА_2 в користь ПАТ «СК «УСГ» 16746,91 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 243,60 грн. судового збору, який пред’явлено до примусового виконання до Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області.

02.08.2016 року з приводу примусового виконання вказаного виконавчого листа старшим державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження ВП 51818771, що встановлено з долученої до скарги Інформації про виконавче провадження від 06.07.2018 року, здійсненої за параметрами запиту в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень.

З такої Інформації також вбачається, що 29.12.2017 року старшим державним виконавцем Фурдигою В.М. повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України « Про виконавче провадження». Зазначена підстава : згідно відповідей реєструючих органів нерухомого чи рухомого майна зареєстрованого за боржником на праві власності, на яке може бути звернуто стягнення не виявлено. При перевірці майнового стану за адресою проживання боржника, майно, що належить йому на яке може бути звернуто стягнення з метою подальшої його реалізації в рахунок погашення заборгованості не встановлено, про що складено акт. Також, в пред’явленому до виконання виконавчому документів не вказано індивідуальний ідентифікаційний номер боржника, відсутність якого унеможливлює накладення арешту на майно, а також реалізацію майна та є перешкодою для здійснення у повному обсязі виконавчих дій.

Оскаржувана постанова в матеріалах справи відсутня та Дрогобицьким міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Львівській області не надано доказів направлення її стягувачу, які і жодних даних про виконавче провадження.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторона виконавчого провадження має право на оскарження рішення державного виконавця.

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень розшук боржника - юридичної особи та розшук майна боржника здійснюється безпосередньо державним виконавцем без звернення до суду шляхом направлення запитів до відповідних органів про надання інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери,інше майно(майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної,творчої діяльності, інше майно(майнові права) боржника,у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;2)звернення стягнення на заробітну плату,пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3)вилучення в боржника і передача стягувану предметів, зазначених у рішенні; 4)заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном,яке належить йому на праві власності,у тому числі коштами,або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Під час розшуку майна боржника, державний виконавець обмежився лише запитами до реєструючих органів, однак суду не надано будь-яких доказів про проведення державним виконавцем виконавчих дій щодо встановлення майна боржника, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Зважаючи, зокрема на те, що стягувачем надано інформацію за його електронним запитом з МВС України стосовно звернення 0-1355281161, з якого вбачається, що ОСОБА_2 належить транспортний засіб Ford Transit Connect, 2008 року, об»єм двигуна 1753, дата реєстрації 07.06.2014 року.

Пунктом 3 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Позиція Верховного Суду України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження (винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання) у зв'язку з відсутністю ідентифікаційного номера боржника така, що відсутність у судовому наказі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання (Постанова ВСУ від 25 червня 2014 року справа № 6- 62цс 14).

Таким чином, на підставі вищенаведеного можна зробити висновок про те, що відсутність у виконавчому листі №442/1840/14-ц, виданого 18.07.2014 року ідентифікаційного коду боржника не може бути підставою для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки старший державний виконавець своїм правом отримання конфіденційної інформації - ідентифікаційного номера не скористався, а зіславшись на відсутність у виконавчому документі індивідуального ідентифікаційного номера боржника виніс постанову про повернення виконавчого документу, тим самим допустив у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів стягувача.

З врахуванням вищевикладеного, доказів, які б свідчили про вжиття державним виконавцем всіх можливих заходів для своєчасного та повного виконання рішення суду державним виконавцем не надано,а судом не здобуто.

Отже, приймаючи постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, державний виконавець не дотримався в повному обсязі вимог Закону України «Про виконавче провадження» та не провів усіх передбачених законом дій по виконанню рішення суду, а відтак постанова про повернення виконавчого документу винесена передчасно, та як наслідок підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Судом встановлено, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу була винесена 29.12.2017 року, скаржником фактично не отримана, про таку стало відомо 06.07.2018 року після отримання витягу з АСВП, що міститься в матеріалах скарги.

Суд вважає, що даний строк стягувачем не пропущено, що також не спростовано.

Відповідно до ч.2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 81, 259-261, 353-355, 447-453 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд, -

постановив :

Скаргу задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Фурдиги В.О. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 29.12.2017 року.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа від 29.12.2017 року, видану державним виконавцем Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 29.12.2017 року.

Зобов’язати державного виконавця винити дії, передбачені ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник, якому повна ухвала не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з часу вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Хомик А.П.