Ухвала суду № 76279002, 21.08.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 1309/8371/12

У Х В А Л А

21 серпня 2018 року Залізничний районний суд міста Львова

у складі:

головуючого – судді: Ліуша А.І.,

з участю секретаря: Трипалюк А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення,-

В С Т А Н О В И В:

представник заявника звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, мотивуючи тим, що у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юcтиції у Львівській області на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист № 1309/8371/12, виданий Залізничним районним судом міста Львова від 17 листопада 2014 року про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Львова здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком з 04 квітня 2012 року відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із розрахунку встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», з урахуванням фактично отриманих сум підвищення.

На підставі заяви стягувача від 19 вересня 2017 року, постановою державного виконавця від 25 вересня 2017 року відкрито виконавче провадження з виконання вищезазначеного виконавчого документа. Рішення в частині виплати ОСОБА_1 нарахованої доплати боржником не виконано, проте повідомлено про неможливість здійснення таких виплат виходячи з наступного.

Відповідно до порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Тобто, як стверджує боржник, обов’язок щодо забезпечення коштів по виплаті пенсій за судовими рішеннями покладено на органи казначейства.

Представник заявника в судове засідання не з’явився, однак звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутності, заяву підтримує, просить її задовольнити, а тому згідно ч. 2 ст. 379 КАС України, суд вважає, що справу можна вирішити у його відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.

Представник заінтересованої особи головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце слухання справи, наслідки неявки, а тому згідно ч. 2 ст. 379 КАС України, суд вважає, що справу можна вирішити у його відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.

Заінтересована особа ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, однак звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутності, заяву підтримує, просить її задовольнити, а тому згідно ч. 2 ст. 379 КАС України, суд вважає, що справу можна вирішити у його відсутності, на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши докази наявні у матеріалах справи, суд вважає, що заяву слід задовольнити виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. Стаття 378 КАС України не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, однак основними обставинами для цього слід вважати такі, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Як вбачається із роз’яснень, даних в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 846/12/13-13 від 13 червня 2013 року у даній категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов’язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов’язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат.

Судом встановлено, що у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юcтиції у Львівській області на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист № 1309/8371/12, виданий Залізничним районним судом міста Львова від 17 листопада 2014 року про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Львова здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком з 04 квітня 2012 року відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із розрахунку встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», з урахуванням фактично отриманих сум підвищення.

Зі змісту ст. 22 Конституції України вбачається, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд переконаний за необхідне зазначити наступне. Як вбачається із правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі “Кечко проти України” від 08 листопада 2005 року органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань; чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Аналогічну позицію викладено в справі “Шмалько до України” від 20 липня 2004 року, в якому зазначено, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу. Зрозуміло, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Але затримка не може бути такою, що зводить нанівець сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права.

З огляду на те, що покликання на причину невиконання рішення суду не можуть прийматися до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, а тому суд приходить до переконання, що слід змінити спосіб і порядок виконання рішення Залізничного районного суду міста Львова від 07 травня 2013 року шляхом зміни зобов’язання здійснити виплати на стягнення цих виплат.

Керуючись ст. ст. 24, 46, 124 Конституції України, ст. 378 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

заяву головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення – задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання судового рішення, на підставі якого видано виконавчий лист, вказавши: зобов’язвти Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Львова здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком з 15 квітня 2013 року відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», з урахуванням фактично отриманих ним сум підвищення, шляхом стягнення з головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в користь ОСОБА_2 16649 /шістнадцять тисяч шістсот сорок дев’ять/ гривень 78 копійок нарахованого недоплаченого підвищення до пенсії у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком з 04 квітня 2012 року відповідно до п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», з урахуванням фактично отриманих ним сум підвищення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3

Копія вірна.

Суддя: А.І.Ліуш