Рішення № 76278000, 27.08.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1825/17

провадження №: 2/398/219/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"27" серпня 2018 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді – Нероди Л.М.,

за участі секретаря – Борозни Л.М.,

представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника прокуратури – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №398/1825/17ц за позовом ОСОБА_4 до прокуратури Кіровоградської області та Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про стягнення моральної та матеріальної шкоди завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до прокуратури Кіровоградської області та Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про стягнення моральної та матеріальної шкоди завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування.

Позов мотивований тим, що позивача 08.11.2011 року затримано як підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та цього ж дня порушено кримінальну справу. Постановою слідчого від 09.11.2011 року позивач притягнутий в якості обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а постановою від 08.12.2011 року змінено обвинувачення з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 3 ст. 364 та ч. 1 ст. 190 КК України. Постановою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 17.11.2011 року за поданням слідчого прокуратури позивачу обрано запобіжний захід – тримання під вартою. Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 06.12.2011 року постанову Ленінського районного суду міста Кіровограда від 17.11.2011 року скасовано та обрано запобіжний захід – підписку про невиїзд. Протоколами від 12.12.2011 року та від 22.12.2011 року накладено арешт на майно – автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», квартиру АДРЕСА_1 та побутову техніку: телевізор, холодильник. 09 грудня 2015 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області постановлено виправдувальний вирок у кримінальній справі №398/10377/13к по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 1 ст. 364 КК України. Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 25.02.2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.11.2016 року, вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.12.2015 року залишено без змін. Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29.01.2015 року скасовано арешт та 15.05.2015 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучено запис щодо арешту майна. Позивач вказує, що йому завдана матеріальна шкода за 51 місяць у розмірі 67 032 грн. 00 коп., а також вказує, що зазнав моральних страждань, які оцінює у 600 000 грн. 00 коп., тому позивач просить стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 67 032 грн. 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 600 000 грн. 00 коп.

Представники позивача позовні вимоги змінювали та просили задоволити позовні вимоги, які викладені у останній редакції щодо стягнення матеріальної шкоди у розмірі 67 032 грн. 00 коп. та моральної шкоди у розмірі 600 000 грн. 00 коп.

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог надала відзив, де просить рішення про відшкодування моральної шкоди на користь позивача прийняти у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням розміру моральних страждань позивача, у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати. Також прокурор вказав, що законом визначено відшкодування матеріальної шкоди.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Дослідивши зібрані по справі докази, проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2011 року слідчим в ОВС відділу нагляду за виконанням законодавства у сфері запобігання та протидії корупції та досудовим слідством прокуратури області порушено кримінальну справу №80-1290 відносно ОСОБА_4 за фактом одержання ним як службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара у сумі 40 000 грн. 00 коп. шляхом вимагання від ОСОБА_5 за вирішення питання про зменшення вартості (уцінку) вантажного автомобіля для придбання його ОСОБА_5 через аукціон, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

09.11.2011 року ОСОБА_4 притягнуто як обвинуваченого у даній кримінальній справі.

Постановою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 17.11.2011 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 06.12.2011 року запобіжний захід змінено на підписку про невиїзд.

Постановою слідчого від 08.12.2011 року дії ОСОБА_4 перекваліфіковано з ч. 3 ст. 368 КК України на ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 190 КК України.

Відповідно наказу Головного управління юстиції у Кіровоградській області №75/к від 01.02.2012 року ОСОБА_4 відсторонено від роботи з 01.02.2012 року без збереження заробітної плати відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України.

Вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.12.2015 року ОСОБА_4, а обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 190 КК України, виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України за не встановленням доказів для доведеності його винуватості в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Зі змісту вироку суду вбачається, що ОСОБА_4 виправдано за не встановленням доказів для доведеності його винуватості в суді і вичерпані можливості їх отримати.

02.03.2015 року позивач звільнився з посади заступника начальника ДВС у березні 2015 року, згідно наказу №225/к від 02.03.2015 року за згодою сторін.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 25.02.2016 року вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.12.2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 24.11.2016 року вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.12.2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 25.02.2016 року залишено без змін.

Вищезазначені обставини визнано сторонами, тому згідно ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» №266/94-ВР від 01.12.1994 року (далі ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду»), підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених Законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених в частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Ст. 2 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутність у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; закриття справи про адміністративне правопорушення.

Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у ст. 1 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» виникає у випадку: постановлення виправдувального вироку суду.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду», у наведених в ст. 1 цього Закону випадках, громадянинові відшкодовуються: заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; шрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; суми, сплачені громадянином у зв’язку з наданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.

Ст. 4 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» визначено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4, і 5 ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету, розмір сум, які передбачені п. 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Відповідно до вимог ст. 4 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» відшкодування шкоди у випадках, передбачених п. п. 1, 3, 4 і 5 ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з підп. 5 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Ст. 12 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» передбачає, що розмір відшкодування шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 ст. 3 цього Закону, незалежно від того, який орган проводив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу). У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

Згідно ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями чи дією органу державної влади, відшкодовується Державою незалежно від вини цього органу.

Відповідно ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, відшкодовується Державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду; право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду виникає у разі закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства.

З матеріалів справи вбачається, що позивача відсторонено від роботи з 01.02.2012 року без збереження заробітної плати відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України на підставі наказу №75/к від 01.02.2012 року. Оскільки даний факт є належним доказом того, що позивач був позбавлений можливості отримувати заробітну плату, тому наявні правові підстави для відшкодування позивачу матеріальної шкоди.

Матеріальну шкоду, яка полягає у втраченому заробітку позивачем, внаслідок відсторонення від роботи, слід вираховувати з 01.02.2012 року до 01.03.2015 року (звільнення останнього за власним бажанням) та обов’язково з урахуванням посадового окладу, надбавки та надбавки за вислугу років 30%, що становить 67 032 грн. 00 коп.

Оскільки позивач довів факти викладені у позові щодо завдання йому матеріальної шкоди внаслідок відсторонення його від роботи та незаконних дій органів, що здійснюють досудове слідство, прокуратури та суду, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги у повному обсязі щодо відшкодування матеріальної шкоди.

Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди, судом встановлено наступне: позивач перебував під слідством та судом 49 місяців: з 08.11.2011 року до 09.12.2015 року (ухвала апеляційного суду Кіровоградської області від 09.12.2015 року, набрання законної сили з моменту оголошення).

Ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв’язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Ч. 2 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, якщо шкоду завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування, як запобіжного заходу, тримання під вартою.

Позивач просить стягнути моральну шкоду у розмірі 600 000 грн. 00 коп., вказуючи, що йому завдано моральних страждань: спровоковано загострення його хвороб, витрачання ним часу і коштів на лікування та необхідність застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв’язків, здоров’я і відновлення стосунків з оточуючими. Також позивач стверджує, що зазнав моральної шкоди внаслідок хвороби його дружини та батьків, розчарування дітей у правоохоронній системі. Стверджував, що зазнав моральної шкоди, так як вищезазначені події вплинули щодо його участі у виборчих перегонах політичних сил.

Суд дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, так як позивачем надано належні докази завдання йому моральної шкоди, і внаслідок тривалих хвилювань спровоковано загострення його хвороб, витрачання ним часу і коштів на лікування та необхідність застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв’язків, здоров’я і відновлення стосунків з оточуючими.

Між тим, суд критично ставиться до тверджень позивача стосовно завданої моральної шкоди дружині, дітям та батькам позивача, а також, що останній був позбавлений можливості брати участь у виборах в депутати як до місцевої ради так і до Верховної ради України, так як ним не надано суду доказів, які вказують про причинний зв’язок.

П. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року передбачає, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Ч. 2, 3 ст. 13 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду» визначено, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством та судом провадиться відповідно до розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2018 року складає 3 723 грн. 00 коп.

Отже, суму моральної шкоди слід вираховувати з застосуванням таких величин: 49 місяців Х мінімальну заробітну плату станом на 01.01.2018 року – 3 723 грн. 00 коп. = 182 427 грн. 00 коп.

Суд звертає увагу, що відповідачі по справі є бюджетними установами, відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України та п. 41 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 року, Порядку виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, затвердженого наказом Держказначейства України №39 від 04.02.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 09.02.2008 року №110/14801, виконання рішень про відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду здійснюється Державною казначейською службою.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 258, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволити частково.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 67 032 (шістдесят сім тисяч тридцять дві) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2 відшкодування моральної шкоди у розмірі 67 522 (шістдесят сім тисяч п’ятсот двадцять дві) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА