Ухвала суду № 76277428, 06.09.2018, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

06.09.2018

Провадження № 2/389/668/18

ЄУН 389/2242/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 вересня 2018 року Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді – Ябчик Н.М.

за участю секретаря судового засідання Данильчук Л.В.

розглядаючи у підготовчому засіданні в приміщенні суду міста Знам’янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради Знам»янського району, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень сільської ради,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Петрівської сільської ради Знам»янського району, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень сільської ради.

Ухвалою суду від 10.08.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Представник відповідача сільської ради у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у даній справі з посиланням на те, що позивачем оскаржуються рішення суб'єкта владних повноважень, а тому справа не підлягає розгляду в порядку цівільного судочинства.

Представники позивача з»явилися у підготовче судове засідання. Проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі заперечують, посилаючись на необґрунтованість та затягування часу.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з»явилися у судове засідання. Клопотання, заявлене представником сільської ради підтримали.

Заслухавши думку сторін, суд вважає, що заявлене представником відповідача клопотання про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб»єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 80 ЗК України встановлено, що суб’єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності (ч. 1,2 ст.83 Земельного кодексу України).

Положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) визначено завдання адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У пунктах а, б, в, г і к ст.12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування; вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади села; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими.

Згідно з ч.2 ст.2 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, автономна республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші субєкти публічного права.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов’язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст.172 ЦК України).

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Отже, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права в подібних правовідносинах викладений у постановах ОСОБА_4 Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 369/13240/14-а та Верховного Суду України від 09 грудня 2014 року у справі № 21-308а14.

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 363/2449/14-а від 14 березня 2018 року сільська рада як власник землі вільна у виборі суб’єкта щодо передачі земельної ділянки у приватну власність у порядку, визначеному законом та не здійснює при цьому владні управлінські функції. Тому предметом позову є саме перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, що не є предметом розгляду за правилами КАС України.

Враховуючи викладене вище та аналізуючи суть спірних правовідносин, що склались між сторонами, суд приходить до висновку, що даний позов належить розглядати в порядку цивільного судочинства, а тому клопотання про закриття провадження у справі є безпідставним і задоволенню не підлягає.

З урахуванням наведенного та керуючись ст.ст. 189, 197, 199, 200, 258, 260, ст. 353 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача - Петрівської сільської ради Знам»янського району Кіровоградської області про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Дата складення повного тексту ухвали 06.09.2018 року.

Суддя Знам’янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_5