Ухвала суду № 76277233, 06.09.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/5201/17

провадження № 2/361/431/18

06.09.2018

У Х В А Л А

06 вересня 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Селезньової Т.В., при секретарі Коваль А.В., розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом Відділу державного архітектурно – будівельного контролю Броварської міської ради Київської області до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2, про знесення самочинного будівництва,-

встановив:

В позовній заяві, поданій в порядку цивільного судочинства, позивач просить зобов'язати відповідача ОСОБА_1 знести самочинно побудовану нею прибудову до будинку розмірами 6,96х3,28 м за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 13, та привести земельну ділянку до попереднього стану.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за скаргою ОСОБА_2 до Відділу ДАБК Броварської міської ради Київської області вх.1407/1 від 14.07.2017р., посадовою особою ВДАБК за направленням від 17.07.2017р. № 95/17, виданим на підставі скарги ОСОБА_2, була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об’єкту будівництва по вулиці Ярослава Мудрого, 13 в м. Бровари; перевіркою були встановлені порушення забудовником ОСОБА_1 при будівництві монолітного фундаменту розмірами 6,96х2,38м, без отримання будівельного паспорту на забудову земельної ділянки чи містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, за що ОСОБА_1 притягалась до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за ст.96 КУпАП (постанова від 31.07.2017р.), і їй видано припис про усунення порушень; у подальшому за результатами позапланової перевірки виконання припису було встановлено, що порушення норм містобудівної діяльності ОСОБА_1 не усунуті, припис не виконаний, за що ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 188-42 КУпАП, і їй видано повторний припис про зупинення будівельних робіт. Як на підставу для знесення вказаної прибудови як самочинного будівництва позивач посилається на ст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» і на те, що вказані порушення відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності призвели до порушення прав інших осіб, зокрема третьої особи ОСОБА_2, а тому самочинно побудована прибудова підлягає знесенню.

При визначенні предметної юрисдикції даного позову, суд виходить з наступного:

Частиною 3 ст. 6 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» визначені органи архітектурно-будівельного контролю, до яких належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю місцевих рад.

Згідно з законом «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органам міських рад делеговано повноваження у галузі будівництва, а саме: надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За змістом ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно із ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва, перебудова якого з метою усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, з визначенням строку для добровільного виконання припису, а у разі невиконання цією особою припису добровільно, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

За приписами ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, Відділ ДАБК є суб'єктом владних повноважень, який здійснює відповідні делеговані йому повноваження, а тому юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи за участю виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, які виникають під час виконання повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. В порядку адміністративного судочинства також розглядаються позови суб’єктів владних повноважень у випадках, визначених законом.

Зі змісту ч. 4 ст. 5 КАС України вбачається, що до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, в яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні особи в чітко визначених законами України випадках.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод законних інтересів.

Згідно ст.19 ЦПК України в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.

Таким чином, визначальним критерієм віднесення справи до справ цивільної юрисдикції є рівність сторін, які є носіями взаємно кореспондуючих цивільних прав та обов’язків між собою. А визначальним критерієм віднесення справи до адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах управлінських функцій, тобто адміністративна підпорядкованість сторін одна одній, і правовідносини між сторонами у таких спорах формуються у сфері публічно-правовій.

Звертаючись до суду з позовом про знесення об'єкту самочинного будівництва у якості застосування негативного наслідку невиконання адміністративного припису щодо усунення виявлених порушень у сфері містобудівної діяльності, і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних або інших подібних норм і правил, суб'єкт владних повноважень (яким є позивач) діє не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, тобто не діє в площині цивільних правовідносин, а діє в площині адміністративних правовідносин, в межах наданих йому владних повноважень, які не пов’язані з його цивільними правами та обов’язками .

Таким чином, за обома ознаками: за суб’єктним складом і за характером правовідносин, у яких виник спір, - даний позов не є цивільним позовом, і має всі ознаки адміністративного позову, який не може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства, а віднесений до адміністративної юрисдикції.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 р. у справі № 161/14920/16-а.

Відділ державного архітектурно-будівельного контролю не наділений повноваженнями діяти від імені фізичних осіб та звертатись до суду на захист їхніх цивільних прав , в тому числі і у сфері містобудівної діяльності. Сам факт залучення до участі у справі третьою особою – фізичної особи, про порушення прав якої заявлено, не є підставою для розгляду даного позову суб’єкту владних повноважень в порядку цивільного судочинства. Самостійних вимог щодо предмету спору третя особа не заявила і не подала відповідного позову, і крім того, згідно статті 20 ЦПК України не припустимим є поєднання в одному провадженні позовів, що мають розглядатись за правилами різних судочинств. Тому і з таких міркувань даний позов не може розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд вважає, що закриття провадження в цивільній справі за даним позовом не містить у собі порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року щодо права особи на доступ до суду, оскільки позивач не позбавлений права і можливості звернутись з даним позовом до суду в порядку адміністративного судочинства, а особи, хто вважає, що їхні права порушені у даному випадку, мають право звернутись за захистом їхніх цивільних прав в порядку цивільного судочинства з відповідним цивільним позовом.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в цивільній справі за позовом Відділу державного архітектурно – будівельного контролю Броварської міської ради Київської області до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2, про знесення самочинно збудованої споруди, як таким, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Строк подання апеляційної скарги на ухвалу- 15 днів з дня оголошення. У разі, якщо ухвалу не було вручено в день її оголошення чи складення – скарга має бути подана протягом 15 днів з дня отримання копії. Скарга подається до Апеляційного суду Київської області безпосередньо або через Броварський міськрайонний суд Київської області згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017р.

Суддя Т.В. Селезньова