Постанова № 76277165, 05.09.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/1235/18 Головуючий у І інстанції Яковлєва Л. В.Провадження № 22-ц/780/3661/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 54 05.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Сержанюка А.С., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря Удовиченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області в складі судді Яковлєвої Л.В., ухвалене в м. Бориспіль 19 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про скасування догани та виплату премії,

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про скасування догани та виплату премії, просила визнати незаконним і скасувати наказ ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 17 листопада 2017 року № 11-07/1-1671/п про оголошення їй догани та стягнути із відповідача на її користь премію у розмірі 3498,52 грн. за листопад 2017 року.

Заявлені вимоги мотивувала тим, що працює в ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на посаді начальника служби пасажирського обслуговування. Наказом № 11-07/1-1671/п від 17 листопада 2017 року за порушення вимог п.п. 2.1, 2.2 Інструкції про порядок проведення контролю дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня, п. 4.1 посадової інструкції начальника СП, які були виявлені в результат проведення відповідного службового розслідування, їй оголошено догану. Видати їй копію наказу під час ознайомлення з ним відповідач відмовив, а з актом службового розслідування не ознайомлював взагалі.

Вказує, що зазначених пунктів інструкції вона не порушувала, суть звинувачення їй ніхто не доводив. З метою з’ясування обставин притягнення її до дисциплінарної відповідальності вона письмово зверталась до генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з проханням надати матеріали службового розслідування, але станом на день звернення до суду з позовом отримала лише копію наказу. В порушення вимог ч. 1 ст. 149 КЗпП України відповідач не звертався до неї з пропозицією надати пояснення з приводу якогось конкретного порушення з її боку. Внаслідок безпідставного притягнення її до дисциплінарної відповідальності їй не нараховано премію за листопад 2017 року в розмірі 3498,52 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2018 року позов задоволено, визнано незаконним і скасовано наказ ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» № 11-07/1-1671/п від 17 листопада 2017 року, стягнуто із відповідача на користь позивача премію в розмірі 3498,52 грн. та судовий збір.

Відповідач ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», не погоджуючись із рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2018 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що застосування до працівників ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» дисциплінарного стягнення відбувається за дотримання порядку про застосування дисциплінарного стягнення, затвердженого наказом генерального директора від 12 листопада 2015 року № 01-07-268, в якому зазначено виключний перелік підстав, за якими до працівника може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що на дату відібрання у позивача пояснень, а саме 17 серпня 2017 року, начальник відділу ОСОБА_3 вже провела перевірку та виявила проступок, що скоїла ОСОБА_2 в період часу з 17 липня по 17 серпня 2017 року, у зв’язку з чим у неї були відібрані письмові пояснення. Суд помилково вважав, що дисциплінарне стягнення належало застосувати власником або уповноваженим органом безпосередньо за виявленням проступку, з яким пов’язує надання позивачем пояснень 17 серпня 2017 року, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, тобто до 17 вересня 2017 року включно. Момент виявлення правопорушення пов’язується з часом повідомлення керівника про певні факти та його відповідною реакцією, а фактично проступок ОСОБА_2 було підтверджено та встановлено актом «Про результати службового розслідування» від 13 листопада 2017 року № 41-26-28. Тривале проведення службового розслідування пояснюється перебуванням ОСОБА_2 у відпустці з 21 вересня 2017 року по 04 жовтня 2017 року та тимчасовою непрацездатністю з 26 жовтня по 07 листопада 2017 року. Таким чином, у даному випадку дисциплінарне стягнення застосовано ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» безпосередньо за виявленням проступку – не пізніше одного місяця з дня його виявлення, тобто з 13 листопада по 13 грудня 2017 року включно.

Судом невірно застосовано вимоги КЗпП щодо порядку накладення дисциплінарного стягнення. Верховний Суд України роз’яснив, що законодавством чітко установлено, що днем виявлення проступку є день, коли про нього дізналася посадова особа, яка має право на застосування дисциплінарного стягнення.

Вказує, що суд не взяв до уваги факт надання позивачем у своїх поясненнях неправдивої інформації ОСОБА_2, що своєї перепустки іншій особі вона не передавала.

Суд дійшов невірного висновку, що ОСОБА_4 не могла прикладати до зчитувача саме особисту перепустку позивача ОСОБА_2, тому що при дослідженні в судовому засіданні роздруківок з системи СКУД по працівникам ОСОБА_4 та ОСОБА_2 встановлено розбіжності у часі проходження через зчитувач системи контролю управління доступом 18 липня 2017 року та 24 липня 2017 року. Однак це повністю суперечить наданим відповідачем доказам.

Суд не врахував, що ОСОБА_2 не вжила необхідних заходів щодо забезпечення виконання покладених на неї посадових обов’язків, не визнала своєї вини, але активно скористалася правом оскарження догани в суді з метою повернути собі заходи заохочення.

Відповідач вважає, що позивачем не доведено неправомірність оголошення їй догани на підставі оспорюваного наказу.

Від позивача ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, де позивач вказувала, що перевірка дотримання працівниками всіх служб ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» вимог внутрішньої інструкції від 23 вересня 2016 року «Про порядок проведення контролю дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня» розпочалась ще 31 липня 2017 року за вказівкою генерального директора. Вже станом на 17 серпня 2017 року у відповідача були сумніви щодо належності виконання позивачем трудової дисципліни, про що свідчить зміст пояснень ОСОБА_2, які вона надала начальнику ВЗК та ВР на його вимогу. Поставлені позивачу питання стосувались того, чи передавала вона свою перепустку іншим особам взагалі і зокрема в період з 11 липня по 17 серпня 2017 року. Ці обставини самі по собі є доказами того, що за вказівкою уповноваженої особи (генерального директора) розпочалася перевірка виконання конкретним працівником своїх посадових обов’язків, а також відібрання у конкретного працівника письмових пояснень як від порушника трудової дисципліни, на проведення цієї перевірки закон надає місячний строк.

Крім того, єдиним джерелом доказу вини позивача є відповідні відеозаписи, які, в силу положень ст. 100 ЦПК України, є електронними доказами, а відповідач електронних доказів суду не надав. Отже, згідно ст. 78 ЦПК України акти перегляду відеозаписів від 02 жовтня 2017 року є недопустимими доказами, які суд взагалі не може брати до уваги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 про скасування догани та виплату премії, суд першої інстанції виходив із того, що дисциплінарне стягнення до позивача застосовано через три місяці з моменту безпосереднього виявлення самого проступку 17 серпня 2017 року, що з урахуванням вимог ст. 148 КЗпП України є порушенням порядку та строків притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Крім того, судом першої інстанції було встановлено розбіжності у часі проходження через зчитувач системи контролю доступом 18.07.2017 року та 24.07.2017 року, що не дає підстави достеменно стверджувати, що ОСОБА_4 могла прикладати до зчитувача саме особисту перепустку позивача.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 працює на ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та переведена на посаду начальника служби пасажирського обслуговування на підставі наказу № 11-07/1-323/п від 01 березня 2017 року (а. с. 166).

Наказом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 23 вересня 2010 року № 01-07/1-493 затверджено Інструкцію про порядок проведення контролю дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня, згідно п. п. 2.1, 2.2 якої працівники підприємства відмітки про своє прибуття на роботу та закінчення роботи зобов’язані фіксувати: в електронному журналі обліку робочого часу СКВД, шляхом прикладання до будь-якого зчитувача СКУД, розміщеного на будь-якому об’єкті підприємства, відповідно до переліку об'єктів підприємства, обладнаних засобами СКУД, особистої перепустки, з метою відображення в електронному Журналі обліку робочого часу СКВД відмітки про прибуття на роботу, відмітки про час залишення робочого місця по закінченню робочого дня. Працівникам підприємства заборонено передачу особистої перепустки іншим працівникам (іншій особі) з метою використання її для відмітки про своє прибуття на роботу та відмітки про час залишення ними робочого місця по закінченню робочого дня. Із даним наказом ОСОБА_2 ознайомлена під розписку 28 вересня 2016 року (а. с. 69 – 75, 81, 149).

Згідно п. 4.1 посадової інструкції начальника служби пасажирського обслуговування ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», із якою ОСОБА_2 ознайомлювалася під розписку 15 березня 2017 року, начальник служби виконує вимоги технологічних та інших внутрішніх документів підприємства, затверджених керівником підприємства, а також вимог законодавства України (а. с. 83 – 92, 148).

Згідно п. 3.5 Положення про преміювання працівників підприємства ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», право на одержання премії працівником за виконання якісних показників не наступає при дисциплінарному стягненні в місяці його накладення (а. с. 152).

17 серпня 2017 року ОСОБА_2 надала пояснення на ім’я начальника відділу ЗК та ВР ОСОБА_3, згідно якого особисту перепустку № 04453 нікому не передавала та користувалася особисто в період з 17 липня по 17 серпня (а. с. 55 – 56).

З 21 вересня 2017 року по 04 жовтня 2017 року ОСОБА_2 перебувала у відпустці на підставі наказу ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (а. с. 213), а з 26 жовтня 2017 року по 07 листопада 2017 року була тимчасово непрацездатною (а. с. 215).

02 жовтня 2017 року та 30 жовтня 2017 року начальником відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань ОСОБА_3 складено акти № 41-26/2-34 та № 41-26/2-43 перегляду відеозаписів з відеокамери № 507 на першому поверсі будівлі профілакторію, згідно якого встановлено, що встановлені випадки прикладення начальником служби орендних відносин ОСОБА_4 особистої перепустки та після чого відразу ще однієї перепустки до зчитувача системи контролю управління доступом на першому поверсі будівлі профілакторію в період з 17 по 26 липня 2017 року (а. с. 29 – 43).

19 жовтня 2017 року начальником відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань ОСОБА_3 складено службову записку № 41-10-846 на ім’я генерального директора ОСОБА_5 про те, що під час перевірки керівників структурних підрозділів, зокрема начальника служби пасажирського обслуговування ОСОБА_2, є підстави вважати, що остання порушувала вимоги діючої інструкції, і що з метою проведення детальної, повної, об’єктивної та неупередженої перевірки по даному факту є необхідність провести службове розслідування (а. с. 27).

Наказом генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 24 жовтня 2017 року № 01-07-264 створено комісію для проведення службового розслідування з метою з’ясування обставин порушень трудової дисципліни начальником служби пасажирського обслуговування та встановлення винних осіб (а. с. 28).

08 листопада 2017 року відбулось засідання комісії, яка діє на підставі наказу генерального директора від 24 жовтня 2017 року № 01-07-264, за результатами якого складено протокол № 41-30-4, згідно якого ОСОБА_2 повідомлено про наказ генерального директора від 24 жовтня 2017 року щодо проведення службового розслідування та запропоновано про необхідність ОСОБА_2 надати пояснення в рамках службового розслідування. ОСОБА_2 відповіла, що не передавала свою перепустку ОСОБА_4, про що вже надавала пояснення 18 серпня 2017 року (а. с. 53 – 54, 57).

13 листопада 2017 року ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» складено акт № 41-26-28 про результати службового розслідування, згідно якого у період з 24 жовтня 2017 року по 13 листопада 2017 року проведено службове розслідування з метою з’ясування обставин порушень трудової дисципліни начальником служби пасажирського обслуговування ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» ОСОБА_2, а також встановлення осіб, причетних до цього. Підставою для проведення службового розслідування є службова записка начальника відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань від 19 жовтня 2017 року № 41-10-846. Згідно вказівки Генерального директора від 31 липня 2017 року проводиться перевірка працівників всіх служб ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на дотримання вимог Інструкції про порядок проведення контролю дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня. В межах зазначеної перевірки працівниками ВЗК та ВР проаналізовані дані системи контролю управління доступом керівників структурних підрозділів, в тому числі начальника служби пасажирського обслуговування ОСОБА_2 Встановлено, що ОСОБА_2, всупереч вимогам п. 2.1, п. 2.2 «Інструкції про порядок проведення контролю дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня» від 23 вересня 2016 року № 01-07/1-493, з 17 липня по 21 липня 2017 року та з 24 липня по 26 липня 2017 року неодноразово передавала особисту перепустку начальнику служби орендних відносин ОСОБА_4 з метою її використання для відмітки про час прибуття на робоче місце та про час залишення свого робочого місця по закінченню робочого дня, що в свою чергу спричинило порушення п. 4.1 Посадової інструкції начальника служби пасажирського обслуговування від 13 травня 2017 року № 29-05/2-2 в частині невиконання вимог технологічних та інших внутрішніх документів підприємства, затверджених керівником підприємства, та, як наслідок, несе відповідальність на підставі п. 6.4 Посадової інструкції начальника служби пасажирського обслуговування від 13 травня 2017 року № 29-05/2-2 за неякісне і несвоєчасне виконання в повному обсязі посадових завдань та обов’язків, встановлених даною інструкцією. Рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а. с. 21 – 26).

Наказом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 17 листопада 2017 року № 11-07/1-1671/п ОСОБА_2 у зв’язку з порушенням нею вимог п. п. 2.1, 2.2 «Інструкції про порядок проведення контролю дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня», затвердженої та введеної в дію наказом від 23 вересня 2016 року № 01-07/1-493, вимог п. 4.1 Посадової інструкції начальника служби пасажирського обслуговування № 29-05/2-21 від 13 березня 2017 року та ст. 147 КЗпП України оголошено догану. Підставою визначено наказ «Про проведення службового розслідування» № 01-07-264 від 24 жовтня 2017 року, акт про результати службового розслідування № 41-26-28 від 13 листопада 2017 року. 20 листопада 2017 року ОСОБА_2 ознайомлена із наказом під підпис (а. с. 20).

Відповідачем надано Порядок про застосування дисциплінарного стягнення, затверджений наказом генерального директора від 12 листопада 2015 року, згідно п. п. 2.6, 3.2 якого днем накладення дисциплінарного стягнення слід вважати день ознайомлення працівника з наказом про оголошення стягнення або день відмови працівника від ознайомлення з наказом про оголошення стягнення. Дисциплінарне стягнення до працівників підприємства може бути застосоване на підставі: акта про службове розслідування; службової записки керівника структурного підрозділу за погодженням з заступником генерального директора за напрямком, керівника структурного підрозділу підприємства, що безпосередньо підпорядковується генеральному директору (а. с. 199 – 200).

Наказом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 29 листопада 2017 року № 01-07/2-33 визначено фонд преміювання по підприємству за листопад 2017 року в розмірі 25 % від посадових окладів працівників підприємства (а. с. 102).

Згідно службової записки начальнику відділу розрахунків за виплатами працівникам ОСОБА_6, повідомлено, що ОСОБА_2 премія якості за листопад 2017 року не нараховувалась. Сума ненарахованої премії становить 3498,52 грн. (а. с. 103 – 104).

Наведені обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що оскільки позивач дізналася про наказ, яким на неї покладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, 17 листопада 2017 року під розписку, нею додержано строки подання позову до суду 16 лютого 2018 року.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Відповідно до частини 1 статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. В будь-якому випадку дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до вимог статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Встановивши, що на дату відібрання у позивача пояснень від 17 серпня 2017 року начальником відділу запобігання корупції та внутрішніх розслідувань ОСОБА_3 на виконання вказівки генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 31 липня 2017 року проведено перевірку та виявлено проступок, що скоїла ОСОБА_2 в період часу з 17 липня 2017 року по 17 серпня 2017 року, виконано вимоги ч. 1 ст. 149 КЗпП України і відібрано у неї письмові пояснення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дисциплінарне стягнення належало застосувати власником або уповноваженим ним органом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» безпосередньо за виявленням проступку ОСОБА_2, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, тобто до 17 вересня 2017 року включно.

За змістом даної норми місячний строк накладення дисциплінарного стягнення обраховується із часу виявлення проступку, тобто дати, коли роботодавцю (посадовій особі, до обов’язків якої входить контроль за виконанням працівниками своїх посадових обов’язків) стало відомо про вчинення працівником певної дії, а не із часу закінчення перевірки правомірності дій працівника, як помилково вважає відповідач. Місячний строк включає в тому числі час на проведення перевірок у разі їх необхідності, витребування пояснень та час для правової оцінки дій працівника.

Судом беззаперечно встановлено, що факт виявлення обставин, які, на думку відповідача, потребували службового розслідування, виявлений 17 серпня 2017 року, коли від позивача вперше відбиралися письмові пояснення, а тому саме від цієї дати має відраховуватися місячний строк. При цьому витрачений роботодавцем час на правову оцінку дій працівника правового значення не має.

При цьому офіційне відібрання письмових пояснень уповноваженою особою ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» вказує на те, що принаймні не пізніше цієї дати вказаній особі стало відомо про ознаки порушення трудової дисципліни, і не внаслідок випадкового збігу обставин, а під час перевірки уповноваженими особами дотримання виконання конкретного документу за вказівкою керівника підприємства.

Виходячи із вищевикладеного, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що дисциплінарне стягнення застосовано власником або уповноваженим органом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» безпосередньо за виявленням проступку – не пізніше одного місяця з дня його виявлення, тобто з 13 листопада по 13 грудня 2017 року включно.

Апеляційний суд не погоджується із посиланням відповідача на Порядок про застосування дисциплінарного стягнення, оскільки зазначений порядок не повинен суперечити вимогам КЗпП України.

Крім того, суд встановив, що з досліджених в судовому засіданні роздруківок з системи СКУД по працівникам ОСОБА_4 та ОСОБА_2 встановлено розбіжності у часі проходження через зчитувач системи контролю управління доступом, що не дає підстав достеменно стверджувати, що ОСОБА_4 могла прикладати до зчитувача саме особисту перепустку позивача, а отже обставини порушення позивачем п. п. 2.1, 2.2 Інструкції про порядок проведення контролю дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня та п. 4.1 посадової інструкції начальника служби пасажирського обслуговування є недоведеними.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. ст. 79 – 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, відеозаписи. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції не надавалися відеозаписи, із яких би вбачалося прикладення ОСОБА_4 особистої перепуски позивача до зчитувача, а тому погоджується із висновками суду першої інстанції про недоведеність обставин, із яких ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» зроблено висновок про порушення позивачем трудової дисципліни, що також є підставою для скасування наказу від 17 листопада 2017 року.

Також, оскільки судом встановлено, що єдиною підставою для ненарахування ОСОБА_2 премії в листопаді 2017 року в розмірі 3498,52 грн. було накладення дисциплінарного стягнення наказом, який судом скасовано, із відповідача на користь позивача також обґрунтовано стягнуто премію в розмірі 3498,52 грн., який просила позивач і який підтверджується також довідками відповідача.

В даній частині висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовувалися взагалі.

Доводи відповідача, що дії позивача і її особисте ставлення до скоєного порушення не сприяють зміцненню дисципліни та дотримання працівниками підприємства режиму робочого дня на підприємстві, та посилання на добросовісність ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» як роботодавця не мають правового значення і відхиляються апеляційним судом.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів, яким було надано належної оцінки судом першої інстанції, та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 06 вересня 2018 року.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Сержанюк А.С.

ОСОБА_7