Ухвала суду № 76276369, 05.09.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/244/18

Провадження № 2/359/2203/2018

У Х В А Л А

05 вересня 2019 року м.Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранова-Лесів І. В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про недовіру та відвід судді Мурановій-Лесів І.В., у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1, поданою від свого імені та від ОСОБА_2 до Головного управління юстиції Київської області, Державного нотаріуса Баришівської нотаріальної контори ОСОБА_3, Державного нотаріуса ОСОБА_4 нотаріальної контори ОСОБА_5, Виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради, секретаря Березанської міської ради Київської області ОСОБА_6, судді Березанського міського суду Роздобудько Олександра Миколайовича, судді Березанського міського суду Лялик Романа Михайловича, судді Березанського міського суду Капшученко Ірини Олексіївни, судді Березанського міського суду Голік Галини Константинівни, Головного управління національної поліції в Київській області, начальника слідчого відділу ОСОБА_4 відділу поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції в Київській області ОСОБА_7 про визнання свідоцтв про право на ? частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу та свідоцтва від 2 квітня 1993 року на право на спадщину за законом недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

19.07.2018 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з Апеляційного суду Київської області надійшла зазначена справа.

З матеріалів цивільної справи встановлено, що 19.04.2018 до Березанського міського суду Київської області надійшла позовна заява, подана ОСОБА_1 від свого імені та від імені безвісно відсутнього ОСОБА_2 до нотаріуса Баришівської нотаріальної контори ОСОБА_3, про визнання свідоцтв про право на ? частину в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу та свідоцтва від 2 квітня 1993 року на право на спадщину за законом недійсними (а.с.1-5).

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 20.04.2018 цивільну справу було передано за підсудністю до Баришівського районного суду Київської області (а. с. 9).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05.06.2018 ухвалу Березанського міського суду Київської області від 20.04.2018 про передачу справи на розгляд до іншого суду скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а. с. 122-125).

Ухвалами Березанського міського суду Київської області від 18.06.2018 ОСОБА_1 було звільнено від сплату судового збору (а.с. 136), а також відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання (а.с. 137).

Ухвалою від 03.07.2018 цивільну справу було направлено до Апеляційного суду Київської області для визначення підсудності (а. с. 150).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11.07.2018 визначено підсудність вказаної справи – Бориспільському міськрайонному суду Київської області (а.с.160-161).

За змістом вищевказаних ухвали Березанського міського суду Київської області від 03.07.2018 (а.с.150) та ухвали судді Апеляційного суду Київської області від 11.07.2018 року (а. с. 160-161) при визначенні підсудності було враховано, що 25.05.2018 року до Апеляційного суду Київської області позивачами подано клопотання про уточнення кола відповідачів (а.с.87), в якому позивачем ОСОБА_1 відповідачами вказано суддів Березанського міського суду Київської області Роздобудько О.М., Лялик Р.М., Капшученко І.О., Голік Г.К. .

Вивченням позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а , відповідно, провадження у справі відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Так, вивченням позовної заяви встановлено, що вона подана ОСОБА_1 від свого імені та від імені його брата ОСОБА_2, як зазначено в позовній заяві – безвісно відсутнього.

Також встановлено, що позовна заява підписана лише ОСОБА_1 Будь-яких належних і допустимих доказів, які підтверджують ту обставину, що ОСОБА_2 на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, визнаний безвісно відсутнім, до позовної заяви не додано, як і документи, що підтверджують повноваження позивача ОСОБА_1 представляти в суді інтереси зазначеного ним співпозивачем ОСОБА_2. Не зазначено також і підстави звернення ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2.

Крім того, згідно з ОСОБА_4 суду Київської області від 19.04.2018 (а.с.8) при перевірці позовної заяви ст.секретар суду ОСОБА_8 виявила відсутність усіх вказаних додатків до позовної заяви. На прохання долучити до позову зазначені додатки позивач, ОСОБА_1 відмовився надати копії документів.

Встановлено, що за змістом позовної заяви позивачем ОСОБА_1 зазначено додатки – копії документів в кількості 32 документи (а.с.4), водночас зазначено, що у зв’язку із очевидною упередженістю та зацікавленістю суддів Березанського міського суду та Баришівського міжрайонного суду Київської області в приховуванні фактів підробки документів державними службовцями для позбавлення прав на власність братів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, усі наведені вище докази ними будуть подані після вирішення Апеляційним судом Київської області клопотання №1 від 19.04.2018 року питання підсудності справи відповідно до вимог ст.ст.123-128 ЦПК України (а.с.5).

Встановлено, що в порушення вимог ст.177 ЦПК України до позовної заяви не додані її копії по кількості відповідачів разом із копіями всіх документів, що додаються до неї . Також в додатках, направлених позивачем ОСОБА_1 на електронну адресу Березанського міського суду Київської області, відсутня копія Свідоцтва від 02.04.1993 р. на право власності ОСОБА_9 (п.27 переліку), а також відсутнє клопотання про його витребовування.

Встановлено, що позивачем ОСОБА_1 не викладено обставини, якими він обґрунтовує залучення в якості відповідача та співвідповідачів не власників спадкового майна, якими було набуто право власності на спірне нерухоме майно на підставі оспорюваних свідоцтв про право на ? частину в спільному майні та про право на спадщину за законом (їх спадкоємців або покупців, обдарованих, у разів відчуження спірного майна), а нотаріуса та посадових осіб суду, органу місцевого самоврядування.

Враховуючи, що оспорювані Свідоцтва видані у 1993 році, позивачем в позовній заяві не зазначено обставини щодо пропуску строку позовної давності, визначеного ст.ст.71,76 Цивільного кодексу УРСР.

Також, в позовній заяві відсутнє підтвердження позивача ОСОБА_1 про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також, що відсутні судові рішення, ухвалені судом у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

З урахуванням виявлених недоліків, враховуючи вимоги ч.11 ст.187 ЦПК України, а саме, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, суддею Мурановою-Лесів І.В. 23.07.2018 року була винесена ухвала, в якій зазначені підстави залишення заяви без руху та надано позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - п’ять днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.

Копію ухвали судді позивачу було направлено на електронну адресу, а також поштовим зв’язком та фактично ним отримано 29.08.2018 року.

27.08.2018 року на електронну адресу надійшла заява позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про недовіру та відвід судді Мурановій-Лесів І.В., ними не підписана.

04.09.2018 року на електронну адресу надійшла заява – заперечення на ухвалу суду від 23.07.2018 про усунення недоліків позовної заяви від 19.04.2018 р., підписана позивачем ОСОБА_1 з вимогою невідкладно розглянути і вирішити заяву №4 від 27.08.2018 про недовіру та відвід судді Бориспільського міськрайонного суду Мурановій-Лесів І.В.

Відповідно до вимог ч.1 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За змістом ч.2 цієї статті питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до вимог ч.7,8 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Враховуючи вищенаведені вимоги цивільного процесуального законодавства розгляд заяви про недовіру та відвід судді здійснюється без виклику сторін.

Дослідженням заяви встановлено, що, обґрунтовуючи заяву про відвід, позивач ОСОБА_1 посилається на вимоги п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Як зазначено позивачем, підставою для недовіри та відводу судді являються не її рішення (ухвала від 23.07.2018 про усунення недоліків), а її дії (бездіяльність) на подані письмові клопотання до суду, які залишились без розгляду, при цьому наведений перелік клопотання, які подавались до Березанського міського суду Київської області та Апеляційного суду Київської області, тобто, до надходження цивільної справи на розгляд до Бориспільського міськраойнного суду та винесення суддею Мурановою-Лесів І.В. ухвали про надання строку на усунення недоліків позовної заяви.

Водночас, позивачем не наведено фактичних обставин та не зазначено доказів, які б доводили особисту зацікавленість судді у результатах розгляду даної справи. Посилання на допущену бездіяльність щодо не розгляду клопотань, які адресовані Березанському міському суду, Апеляційному суду Київської області жодним чином не обґрунтовано.

Недоліки позовної заяви позивачем не усунуто, натомість подані заперечення на ухвалу про залишення позовної заяви без руху та заява з вимогою про визнання виконання позивачами вимог ст.ст.175,177 ЦПК України при подачі позовної заяви від 19.04.2018 року до суду. .

Таким чином, слід дійти до висновку, що позивач ОСОБА_1, не погоджуючись з ухваленим суддею рішенням – ухвалою про надання строку на усунення недоліків позовної заяви від 23.07.2018,- та не усунувши недоліки позовної заяви, заявив вочевидь необґрунтований відвід.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до вимог ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36,37, 40 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Визнати відвід, заявлений позивачем ОСОБА_1 судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Мурановій-Лесів І.В. – необґрунтованим.

Передати справу до канцелярії Бориспільського міськрайонного суду для визначення судді для вирішення питання про відвід судді в порядку, визначеному ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В.Муранова-Лесів