Ухвала суду № 76276021, 05.09.2018, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1272/18

Провадження № 2-з/355/8/18

У Х В А Л А

іменем України

( про відмову в задоволенні заяви )

05 вересня 2018 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лисюка О.Д.

за участі секретаря судового засідання Старенької С.М.

представника позивача адвоката ОСОБА_1

представника відповідача адвоката ОСОБА_2

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства « УІФК-АГРО» адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред’явлення позову до відповідачів : ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного підприємства « Магнолія Груп » ,

в с т а н о в и в :

І. Виклад позиції заявника.

1.1. 31 серпня 2018 року за вх.№ 6418 представник позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства « УІФК-АГРО» адвокат ОСОБА_1, до подання позовної заяви звернулася до Баришівського районного суду Київської області із заявою про забезпечення позову.

1.2. Свою заяву обґрунтовує тим, що ПАТ « УІФК-АГРО» має намір звернутися до суду з позовною заявою за захистом порушеного права власності на нерухоме майно в розмірі 25/100, розташоване за адресою: Київська область, Баришівський район с. Коржі вул. Промислова, 40/10, яке йому належить на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке було видане 10.03.2010 року Коржівською сільською радою та зареєстроване за № 1103631.

Іншим співвласником об’єкту нерухомого майна було ТОВ « Корпорація Термінал», яке було припинено 26 грудня 2012 року.

Частина об’єкту нерухомого майна, яке належить на праві спільної часткової власності ПАТ « УІФК-АГРО», а саме два пруди накопичувачі, знаходяться на земельній ділянці державної власності, яка перебуває в оренді у ПП « Магнолія Груп» та яке вчиняє дії, що призводять до порушення прав власника, а саме: почали вчиняти дії щодо пошкодження та фізичного знищення майна.

З метою захисту прав власника, ПАТ « УІФК-АГРО» звернулося до суду із заявою, в якій посилаючись на приписи ст.ст.149,150 ЦПК України просить суд заборонити приватному підприємству « Магнолія Груп», ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії відносно пруда-накопичувача, що є складовими частинами комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою Баришівський район с. Коржі вул. Промислова,40/10, який належить на праві часткової власності ПАТ « УІФК-АГРО».

ІІ. Мотивувальна частина із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.

2.1. Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1,2,4 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема :

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

2.2. У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При встановлені зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб’єкта користуватися та розпоряджатися своїм майном іноді призводить до незворотних наслідків.

2.3. 1. Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, ПАТ « УІФК-АГРО» не повною мірою зазначило, з яким предметом та обсягом позовних вимог воно має звернутися до суду, не зазначено відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати.

Окрім того, посилаючись в заяві про забезпечення позову на дії відповідачів, що призводять до руйнування майна, жодних належних та допустимих доказів таких дій, суду не представило.

2.4. Судом також встановлено, що ПАТ « УІФК-АГРО» , є правонаступником ВАТ « УІФК-АГРО », а тому, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.03.2010 року, є співвласником комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Баришівський район, с. Коржі, вул. Промислова, 40/10. Частка ПАТ «УІФК-АГРО» у праві власності складає 25 /100.

Інша частка ( 75/100 ) вказаного комплексу, належала ТОВ « Корпорація Термінал», яке згідно постанови господарського суду Київської області від 12.12.2012 року ліквідовано як юридичну особу в зв’язку з банкрутством.

Ліквідатором вживалися заходи щодо реалізації 75/100 комплексу будівель та споруд за адресою с. Коржі вул. Промислова, 40/10 з дотриманням вимог ст.362 ЦК України ( переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності) , було направлено пропозицію щодо придбання 75/100 комплексу співвласнику ПАТ « УІФК-АГРО», однак ніякої відповіді на вказану пропозицію не надійшло.

2.5. Згідно договору оренди земельної ділянки, орган державної влади - Головне управління Держгеокадастру у Київській області надає, а юридична особа - Приватне підприємство «Магнолія Груп" приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (під господарськими будівлями і двором) загальною площею 35,1629 га. яка знаходиться на території Коржівської сільської ради, Баришівського районуй Київської області. Земельна ділянка передається в оренду для ведення підсобного сільського господарства, про що складено відповідний акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Із копії постанови про закриття кримінального провадження від 24 серпня 2018 року вбачається, що підприємство «Магнолія Груп» на орендованій ним земельній ділянці проводить земляні роботи по благоустрою даної земельної ділянки і жодних доказів руйнування берегової лінії прудів-накопичувачів, як про це заявляє заявник, не встановлено.

Також, в ході досудового розслідування встановити, що резервуар активного мулу та два пруди накопичувачі, які знаходяться на орендованій підприємством « Магнолія Груп » земельній ділянці відносяться саме до 25/100 частки ПАТ « УІФК-АГРО», не надалося можливим.

За таких фактичних обставин справи суд не може пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, у зв’язку із чим на даний момент суд не вбачає і приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -

У х в а л и в :

заяву представника позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства « УІФК-АГРО» адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред’явлення позову до відповідачів : ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного підприємства « Магнолія Груп» , залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття нової ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Баришівський районний суд Київської області .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Баришівського районного суду ОСОБА_7