Постанова № 76275447, 30.08.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/11850/15-ц Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г.

Категорія 34 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючої – судді Талько О.Б.

суддів: Трояновської Г.С., Павицької Т.М.,

за участю секретаря Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/11850/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Служби автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України, третя особа – ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційними скаргами Служби автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України та Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 квітня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Перекупки І. Г.., -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року позивачка звернулась до суду з даним позовом, в якому зазначила, шо 21 червня 2015 року, близько 21 год. 20 хв., ОСОБА_3, керуючи належним їй транспортним засобом Peugeot Expert, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись у напрямку від м. Ружин до м. Козятин, на 246+600 км автодороги Кременець-Біла Церква, здійснив наїзд на вибоїну, розміром 2,4 м х 1,5 м, глибиною 10 см, яка знаходилася на проїзній частині дороги. Вказана подія була зареєстрована в журналі ЄО Ружинського РВ УМВС України в Житомирській області за № 982 від 21 червня 2015 року. Вказала, що внаслідок ДТП було пошкоджено належний їй автомобіль.

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 35 від 23 червня 2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 36099,99 грн.

Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що їй спричинено моральну шкоду внаслідок пошкодження майна, яку вона оцінює у розмірі 5000 грн.

Також зазначає, що листом Ружинського РВ УМВС України в Житомирській області від 8 липня 2015 року її було повідомлено про те, що за порушення Правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, до адміністративної відповідальності притягнуто начальника філії Бердичівської ДЕД ДРП-2 ОСОБА_2, Так, останній, зокрема, не вжив заходів з фактичної ліквідації вибоїни на дорозі, яка відповідно до п. 3.1.2 Державного стандарту України 3587-97 не повинна перевищувати 4 см для доріг I-III категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів, 6 см – для решти категорій і груп.

Зазначила, що відповідачі зобов’язані здійснювати експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення Житомирської області, проте не виконували свої обов’язки належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, уточнивши позовні вимоги, просила стягнути в солідарному порядку з відповідачів 46731грн. 59 коп., з яких 36099 грн. 99 коп.- матеріальна шкода внаслідок пошкодження автомобіля; 5631 грн. 44 коп. - інфляційні нарахування та 5000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 18 квітня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», Служби автомобільних доріг у Житомирській області на користь ОСОБА_1 46731 грн. 59 коп., з яких 41731,59 грн. - відшкодування завданих матеріальних збитків, 5000 грн.- в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі Служба автомобільних доріг у Житомирській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог до Служби автомобільних доріг у Житомирській області.

Зокрема, наголошує про відсутність правових підстав для покладення на Службу автомобільних доріг у Житомирській області цивільно-правової відповідальності за настання ДТП, оскільки філія «Бердичівська ДЕД ДРП-2» знаходиться в підпорядкуванні ДАК «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Оскаржуване рішення не містить жодних доказів на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв’язку між діями (бездіяльністю) Служби автомобільних доріг у Житомирській області та настанням ДТП, в результаті якого був пошкоджений належний позивачці автомобіль. Посилається на п. 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, згідно з якими ремонт і утримання дорожніх об’єктів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору (ДП «Житомирський облавтодор»).

Крім того, відповідно до Статуту ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України», затвердженого Наказом Державної служби автомобільних доріг України № 116 від 30 березня 2005 року, дане підприємство здійснює будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування та предметом діяльності підприємства є виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, мостів, інших споруд та елементів обстановки доріг.

Зазначає, що 16 січня 2014 року між Службою автомобільних доріг у Житомирській області (замовником) та ДП «Житомирський облавтодор» (підрядником) укладено Договір № 2, згідно з умовами якого підрядник зобов’язався надати замовнику послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської області протяжністю 2190,8 км у межах виділених фінансових ресурсів згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів.

Вважає, що таким чином ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» взяло на себе відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним та юридичним особам, пов’язаних із незадовільними дорожніми умовами.

Окрім того, судом взагалі не досліджувалося питання доведеності спричинення ОСОБА_1 матеріальної шкоди. Так, до Служби автомобільних доріг у Житомирській області не надходила жодна кореспонденція щодо виклику представників для участі в огляді пошкодженого транспортного засобу з метою визначення обсягу пошкоджень, у відповідності до п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Тому вважає неналежним доказом висновок автотоварознавчої експертизи № 35 від 23 червня 2015 року.

На думку відповідача, судом не надано жодного обґрунтування щодо стягнення моральної шкоди із Служби автомобільних доріг у Житомирській області.

В апеляційній скарзі ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог до ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України».

Зокрема, зазначає, що суд не взяв до уваги наявність вини особи, яка керувала транспортним засобом, та могла вчасно виявити перешкоду й зупинити автомобіль. Окрім того, судом не встановлено причинно-наслідковий зв'язок між шкодою, протиправним діянням та виною ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України».

Вказує, що державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг, що є центральним органом виконавчої влади. Таким органом управління у Житомирській області є Служба автомобільних доріг у Житомирській області.

Стверджує, що оскільки ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» не одержує бюджетних коштів для проведення робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг, а здійснює виконання даних робіт за укладеними договорами (контрактами), то і відповідальність несе лише за невиконання або неналежне виконання умов таких договорів. Відповідно до укладеного між відповідачами договору ДП «Житомирський облавтодор» взяло на себе обов’язок власними силами та засобами виконувати види та обсяги робіт, встановлені замовником – Службою автомобільних доріг у Житомирській області на підставі письмових розпоряджень (замовлень) та актів дефектів у межах наданого фінансування. У даному випадку комісією Служби автомобільних доріг у Житомирській області у травні-червні 2015 року було проведено обстеження ділянок автомобільних доріг, у тому числі і ділянку автомобільної дороги Кременець-Біла Церква-Ржищів 246+600 км, та складено акт дефектів, в якому не надано замовником завдань на ліквідацію вибоїн на даній ділянці руху. Відповідно до наданого замовником завдання ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» виконано всі зазначені в акті дефектів завдання, які Служба автомобільних доріг у Житомирській області прийняла без зауважень і оплатила.

Крім того, позивачкою не надано суду жодного доказу на підтвердження завданої їй моральної шкоди.

В судовому засіданні представники відповідачів підтримали апеляційнй скарги.

На думку представника ОСОБА_1, апеляційні скарги є необгрунтованими.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 21 червня 2015 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем Peugeot Expert, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1, на 246+600 км автодороги Кременець-Біла Церква здійснив наїзд на вибоїну, розміром 2,4 м х 1,5 м, глибиною 10 см, яка утворилась на проїзній частині дороги.

Внаслідок даної дорожно-транспортної пригоди був пошкоджений належний ОСОБА_1 автомобіль.

Постановою начальника ВДАІ з обслуговування Ружинського району від 30 червня 2015 року встановлено порушення начальником філії Бердичівської ДЕД ДРП-2 ОСОБА_2 правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні шляхів та невжитя своєчасних заходів щодо ліквідації ямковості на автодорозі Кременець-Б.Церква ( км 246,247,248,249,250,251).

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 23 червня 2015 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 36099 грн.

В судовому засіданні також встановлено, що 16 січня 2014 року між Службою автомобільних доріг у Житомирській області ( надалі замовник) та ДП « Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ( підрядник) уклали договір, за умовами якого підрядник зобов'язується надавати замовнику послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської області, протяжністю 2190,8 км., в межах виділених фінансових ресурсів згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів.

Договором також передбачено, що замовник здійснює технічний нагляд за відповідністю послуг, робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам у порядку, встановленому законодавством, а також контролює відповідність послуг, робіт, матеріалів (устаткування) кошторисній документації, вимогам будівельних та виробничих норм і правил, стандартам, технічним умовам, іншим нормативним документам.

Долучені до матеріалів справи акти дефектів за травень-червень 2015 року свідчать про те, що замовником не порушувалось питання щодо ліквідації вибоїн на вказаній ділянці дороги.

За правилами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 10, п.п. 2,4 ст.11, п. 3 ст. 13 Закону України «Про автомобільні дороги» державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що має свої органи управління на місцях.

До основних обов’язків органу державного управління автомобільними дорогами загального користування належать, зокрема, забезпечення сталого функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами.

Орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць, належить своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а в разі неможливості,- невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а також компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди слалися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.

Згідно з п.2 Єдиних правил ремонту та утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30 березня 1994 року за № 198, ремонт і утримання дорожніх об’єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.

Разом з тим, п.11 Єдиних правил передбачено, що власники дорожніх об’єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов’язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об’єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити невідкладно позначати їх дорожніми знаками, сигнальними, огорджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.

Засновником ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги» є держава в особі Державної служби автомобільних доріг.

Матеріали справи свідчать, що ділянка автомобільної дороги, на якій внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття сталася дорожньо-транспортна пригода, перебуває у загальнодержавній власності, а Служба автомобільних доріг у Житомирській області є органом, який зобов’язаний забезпечувати постійний контроль за експлуатаційним станом усіх елементів дорожніх об’єктів, а також безпечні умови дорожнього руху та негайно усувати виявлені пошкодження.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що саме Служба автомобільних доріг у Житомирській області зобов’язана відшкодувати спричинену ОСОБА_1 матеріальну та моральну шкоду.

Так, відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Про дотримання судом засад розумності, виваженості та справедливості при визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди також звертає увагу Пленум Верховного Суду України у п.9 постанови №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи даний спір, суд також приходить до висновку про те, що позовна вимога про стягнення інфляційних нарахувань не підлягає до задоволення, оскільки ст. 625 ЦК України регулюються зобов’язальні правовідносини та її дія поширюється на порушення грошового зобов’язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. Відшкодування шкоди – це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов’язання, відтак дія ч.2 ст.625 ЦК України не поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку із завданням шкоди.

З огляду на вищезазначене, рішення підлягає скасуванню з постановленням нового,- про часткове задоволення позовних вимог та стягнення зі Служби автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України на користь ОСОБА_1 36099 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 342 грн. 30 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та Служби автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 18 квітня 2018 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України ( 10029, м. Житомир, вул. Щорса, 16, код 03451526, р/р 26002500175301 в ПАТ «Креді ОСОБА_4» МФО 300614) на користь ОСОБА_1 36099 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 342 грн. 30 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 5 вересня 2018 року.

Головуюча Судді: