Постанова № 76274706, 03.09.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2373/18

Провадження № 1-кс/309/701/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Орос Я.В. за участю секретаря судового засідання Соймик Н.І. прокурора Джуга М.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника - адвоката ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Лук’янової О.В. щодо розгляду клопотання слідчого СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про відсторонення від посади ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42018071180000024 від 15 червня 2018 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України

В С Т А Н О В И В:

У провадженні слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області Лук’янової О.В. перебувають матеріали клопотання у кримінальному провадженні № 42018071180000024 від 15 червня 2018 р. про відсторонення із займаної посади ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України

22.08.2018 р. слідчому судді Лук’яновій О.В. захисником ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_2, заявлено відвід.

Заява про відвід вмотивована тим, що 16.08.2018 р. слідчий СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хустського районного суду з клопотанням , яке погоджено з прокурором Хустської місцевої прокуратури про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

16 серпня 2018 р. слідчим суддею Лук’яновою О.В. було розглянуто дане клопотання, та прийнято рішення обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 жовтня 2018 р. включно та визначено розмір застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , що становить 52860 грн.

В ухвалі слідчого судді від 16.08.2018 р. зроблено висновок , про те , що органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, які вказувалися у клопотанні , а саме : ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду ; знищити, сховати або спотворити будь –які речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на співучасників вчиненого кримінального правопорушення , чи у будь-який інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на посадових осіб управління Держпраці в Закарпатській області для зміни чи спотворення документів, які стали підставою для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_5 Слідчий суддя приймаючи дане рішення здійснила аналіз всіх фактичних обставин за яких було скоєно діяння .

20 серпня 2018 р. слідчий СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хустського районного суду з клопотанням , яке погоджено з прокурором Хустської місцевої прокуратури про відсторонення ОСОБА_1 від посади головного державного інспектора управління держпраці в Закарпатській області . Підставами для подання вказаного клопотання було зазначено : ОСОБА_1 може знищити, чи підробити документи, які мають суттєве значення для судового розслідування ; може незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження , які ще не допитані у даному провадженні ; може протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на наведене , сторона захисту вважає , що слідчий суддя Лук’янова О.В. 16.08.2018 р. роблячи висновок про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні вже проаналізувала всі обставини подані учасниками кримінального провадження , які дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення . Таким чином, слідчим суддею Лук’яновою О.В. вже було винесено рішення на підставі дослідження обставин , що вкладаються у перелік обставин необхідних для вирішення питання про відсторонення від посади згідно ст.. 157 КПК України, а тому розгляд клопотання про відсторонення від посади слідчим суддею Лук’яновою О.В. не може бути проведений з дотриманням кримінально-процесуальних вимог з неупередженості. Відповідно, на думку сторони захисту існують обґрунтовані обставини існування сумнівів в упередженості слідчого судді, що може бути підставою для відводу судді .

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подану заяву підтримали, покликаючись на наведені в ній обставини , просять її задоволити

В судовому засіданні прокурор Джуга М.М. вважає, що заява є безпідставною та не підлягає до задоволення.

В судове засідання слідчий суддя Лук’янова О.В. не з’явилася подавши заяву про розгляд заяви у її відсутність, з доводами , які викладені в заяві про відвід слідчий суддя не згідна.

Заслухавши думку прокурора , дослідивши матеріали справи , суд приходить до наступних висновків.

Згідно положень ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України: слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).

Тобто, якщо говорити у ракурсі безсторонності суду, то слід ураховувати те, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обгрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді (рішення ЄСПЛ від 23.06.1981 у справі «ОСОБА_6 (Le Compte), ОСОБА_7 (Van Leuven) і ОСОБА_8 (De Meyere) проти Бельгії»), як наслідок таку презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

У той час, як суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.

Тобто, об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

При цьому, ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18 червня 2015 року указує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).

У цьому випадку, на думку заявника, підставою відводу є наявність у провадженні передумов регламентованих п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, однак останні в ході судового розгляду заяви по суті не були підтвердженні належним та допустимим доказами у розумінні ст. 83 КПК України, або ж інформацією, яка б указувала на те, що суддя Лукянова О.В. не є безсторонньою, у той час, як особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатною підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Також неустановлено з боку судді Лук’янової О.В. умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в неупередженості.

Як наслідок, висловлені заявником доводи, які обумовлюють відвід судді, у супереч вимог ст.ст. 22, 26 КПК України, є неспроможними та сумнівними за своєю суттю, оскільки не "випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту", через що, вважаю заяву заявника про відвід за своєю суттю такою, що не ґрунтуються на вимогах ст.ст. 75, 76 того ж Кодексу, у зв'язку з чим остання не підлягає задоволення.

Керуючись ст..ст. 75, 80,81 КПК України слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви захисника - адвоката ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Лук’янової О. В. щодо розгляду клопотання слідчого СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про відсторонення від посади ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42018071180000024 від 15 червня 2018 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 6 вересня 2018 року о 15 год. 00 хв.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: підпис: ОСОБА_9

З оригіналом вірно:

Слідчий суддя Хустського

районного суду ОСОБА_9