Ухвала суду № 76274557, 04.09.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9873/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Малюк В.М.,

при секретарі Матіко Я.Ю.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільні справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-колект» та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна ,-

В С Т А Н О В ИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-колект» та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.08.2018 року.

Одночасно з пред’явленням вказаного позову, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить суд накласти арешт на приміщення, перукарню, реконструйовану з власного нежитлового приміщення, що розташована за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької 77, приміщення 38, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1594689121101 та зборонити відповідачам та третім особам здійснювати будь-які дії з вказаним нерухомим майном, в тому числі передавати іншим особам, в оренду, іпотеку та інше.

В обґрунтування поданої заяви позивачка зазначила, що відповідачі незаконно позбавили її права власності на вказана нерухоме майно, і на даний час існує ризик продажу відповідачами спірного майна іншій особі як добросовісному набувачу, у зв’язку з чим виконання рішення суду буде утрудненою та позбавить позивача, в разі задоволення позову, можливості відновити порушені права, за захистом яких позивачка і звернулася до суду з відповідним позовом.

Дослідивши зміст поданої заяви про забезпечення позову та матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 152, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-колект» та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна -задовольнити.

В порядку забезпечення позову:

- накласти арешт на приміщення, перукарню, реконструйовану з власного нежитлового приміщення, що розташована за адресою: Закарпатська область,м. Ужгород, вул. Заньковецької 77, приміщення 38, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1594689121101;

- зборонити відповідачам та третім особам здійснювати будь-які дії з нерухомим майном (приміщення, перукарня, реконструйовану з власного нежитлового приміщення, що розташована за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької 77, приміщення 38, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1594689121101) в тому числі передавати іншим особам, в оренду та іпотеку.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3