Ухвала суду № 76274393, 06.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

06 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2580/18

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Джабурія О.В.,

суддів Вербицька Н. В. , Кравченко К.В. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 р. по справі № 815/2580/18

позивач Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області відповідач Головне територіальне управління юстиції в Одеській області

про визнання дій неправомірними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ :

Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 27.04.2018р. у виконавчому провадженні №55718900, якою стягнуто з управління виконавчий збір у розмірі 14892,00грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у задоволенні адміністративного позову Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області відмовлено.

Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області звернулось з апеляційною скаргою на вказане рішення, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Крім цього, в апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання щодо відстрочення від сплати судового збору. Обґрунтовуючи свою вимогу, апелянт посилається на незадовільний майновий стан та відсутність грошових коштів на сплату судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у задоволенні клопотання Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області - відмовлено, апеляційну скаргу Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року - залишено без руху, надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія зазначеної ухвали була отримана представником апелянта 21.08.2018 року.

04 вересня 2018 року від Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до суду апеляційної інстанції надійшла заява щодо усунення недоліків, в якій апелянт посилаючись на відсутність коштів, зазначає, що управління не має можливості сплатити судовий збір. З цих підстав апелянт просить суд апеляційної інстанції визнати недоліки апеляційної скарги усуненими та прийняти скаргу до розгляду.

Суд вважає доводи скаржника, викладені в поданій заяві необґрунтованими з наступних підстав.

Так, за приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З викладеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 року по справі №809/1045/16, від 10.01.2018 року по справі № 242/3169/17.

Імперативними приписами частин 5,6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи наявність недоліків зазначених в ухвалі апеляційного суду від 13 серпня 2018 року, а саме відсутність документа про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області підлягає поверненню апелянту.

Керуючись статтями 169, 298, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області - відмовити.

Апеляційну скаргу Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року - повернути апелянту.

Роз'яснити апелянту, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.

Суддя-доповідач Джабурія О.В.Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.