Постанова № 76273922, 05.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року справа № 805/3489/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу

ОСОБА_4

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року

в справі № 805/3489/18-а (головуючий І інстанції Михайлик А.С.)

за позовом ОСОБА_4

до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області

про визнання протиправною відмови у здійсненні перерахунку та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - відповідач, пенсійний орган, УПФУ у м. Краматорську) у проведенні розрахунку пенсії з врахуванням страхового стажу та заробітку, вказаного у довідках про заробітну плату для обчислення пенсії № 13-08/250-7654 від 23.07.2014, виданої Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області, № 35/08-17/286 від 19.03.2014, виданої Міським фінансовим управлінням Макіївської міської ради, № 11-1-186/94-79/1 від 03.03.2018, виданої Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк»;

- зобов'язати УПФУ у м. Краматорську провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням стажу та доходів у період з 01.01.1993 по 31.12.1997 згідно з довідками про заробітну плату для обчислення пенсії № 13-08/250-7654 від 23.07.2014, № 35/08-17/286 від 19.03.2014 та № 11-1-186/94-79/1 від 03.03.2018, починаючи з дня призначення пенсії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 29 березня 2018 року та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку оформлення та подання документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_4 подала до пенсійного органу необхідні документи на підтвердження стажу та заробітної плати, яку вона отримувала у період з 15.06.1983 по 03.08.1998, а саме: трудову книжку та довідки про розмір заробітної плати. Відповідачем прийнято рішення щодо зарахування трудового стажу для обчислення пенсії позивача за довідкою № 13-08/250-7654. За таких обставин апелянт наголошує, що УПФУ у м. Краматорську розглянуло заяву від 23.03.2018 згідно з нормами Порядку № 22-1, тому неналежне оформлення прийнятого рішення є додатковою підставою його скасування та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

ОСОБА_4 з 29.12.2017 на підставі наданої заяви про призначення пенсії (№ 12184) призначено пенсію за віком. 23 березня 2018 року позивач надав заяву встановленої форми про здійснення перерахунку пенсії, до заяви додано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 13-08/250-7654 від 23.07.2014. На підставі цієї заяви відповідачем проведено перерахунок пенсії.

29 березня 2018 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, до якої додав довідки: № 13-08/250-7654 від 23 липня 2014 року, видану Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області; № 35/08-17/286 від 19 березня 2014 року, видану Міським фінансовим управлінням Макіївської міської ради; № 11-1-186/94-79/1 від 03 березня 2018 року, видану публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк». У заяві ОСОБА_4 просила врахувати 60 календарних місяців страхового стажу, починаючи з 01.01.1993 по 31.12.1997 у разі доцільності такого перерахунку.

У відповідь на цю заяву відповідач листом № 117/001-01-01 від 10 квітня 2018 року сповістив про розгляд звернення ОСОБА_4 в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян». Також цим листом позивача повідомлено про можливість особисто надати довідку № 11-1-186/94-79/1 від 03.03.2018 до кабінету № 115 пенсійного органу. Крім цього зазначено, що довідка № 35/08-17/286 від 19.03.2014 не підлягає врахуванню для призначення пенсії, через відсутність можливості провести перевірку її достовірності.

Вважаючи, що такі дії УПФУ у м. Краматорську порушують її право на отримання пенсії в належному розмірі, ОСОБА_4 звернулась до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

За приписами ч. 3 цієї статті виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Частиною 1 ст. 44 Закону № 1058-IV регламентовано, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Згідно з абз. 4 п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 4.10 Порядку 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2. цього розділу) орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів позивач звернувся до відповідача 29.03.18 із заявою довільної форми, що не відповідає формі, встановленій в Додатку № 2 Порядку 22-1.

Проте, колегія суддів погоджує викладений в оскаржуваному рішенні висновок, що зміст цієї заяви надає можливість визначити підстави та мету її подання, а саме здійснити перерахунок пенсії та врахувати відомості довідок про заробітну плату. Посилання на її розгляд в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» відсутні. З огляду на таке суд вважає, що відповідач мав розглянути зазначену заяву в порядку, визначеному положеннями Порядку № 22-1.

При цьому, для суб'єкта владних повноважень оформлення результатів розгляду заяви про перерахунок пенсії можливо лише у формі рішення. Тому доводи апелянта з цього приводу не підлягають задоволенню.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджує викладений в оскаржуваному рішенні висновок, що порушене право ОСОБА_4 має бути відновлено саме шляхом зобов'язання УПФУ у м. Краматорську повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення. За наведених обставин справи зобов'язання пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року в справі № 805/3489/18-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправною відмови у здійсненні перерахунку та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року в справі № 805/3489/18-а - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

Т. Г. Гаврищук

А. В. Гайдар