Постанова № 76273666, 31.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2018 рокусправа № 804/7349/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Божко Л.А.

судді: Лукманова О.М., Дурасова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 р. (суддя Прудник С.В., повний текст рішення складено 22.03.2018 р.) по справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Актабанк» ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2 та приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу про визнання протиправними дій та вимог, визнання протиправним та скасування наказу-,

в с т а н о в и В:

07.11.2017 р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Кримський» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Актабанк» ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2 та приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу про визнання протиправними дій та вимог, визнання протиправним та скасування наказу, де посилаючись на те, що 30.12.2013 р. між ПАТ «Актабанк» та СТОВ «Кримський» укладено кредитний договір № 01-1639/Т , на підставі чого позивач отримав кредит в сумі 336 250,00 дол. США зі сплатою 11,5% річних та кінцеве повернення до 29.12.2014 р. На забезпечення договору укладено Договір поруки № 01-1639/т/7 від 06.08.2014 р. між банком, позивачем та ОСОБА_2 Крім того, між банком та позивачем 12.02.2014 р. укладено Іпотечний договір № 01-1639/Т/6 (тваринницький комплекс, розташований за адресою Київська обл., Макарівський р-н, с. Королівка вул. Петровського, 51-а на суму 4 125 322,00 грн. Оскільки позивач зобов’язання не виконав, банк одноособово списав з рахунку поручителя кошти в рахунок погашення кредитного договору та до Поручителя перейшло право кредитора на списання коштів. Оскільки зобов’язання по кредитному договору виконані, між позивачем та банком укладено додаткову угоду № 2 від 06.08.2014 р. по кредитному договору та Договір від 13.08.2014 р. про розірвання Іпотечного договору № 01-1639/Т/6 від 12.02.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 Однак, 08.08.2017 р. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Актабанк» ОСОБА_1 винесено наказ «Щодо заходів, пов’язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів» №81, де зазначено, що визнано три правочини нікчемними. Тому просить суд визнати протиправними дії відповідача про визнання нікчемними правочинів та направлення повідомлення про нікчемність правочинів № 2192 від 19.09.2017 р. з вимогами про необхідність повного та належного виконання умов Кредитного договору № 01-1639/Т від 30.12.2013 р., а саме правочинів: договору поруки № 01-1639/Т/7 від 06.08.2014 р., додаткової угоди № 2 від 06.08.2014 р. та договору від 13.08.2014 р., а також визнати протиправним та скасувати наказ №81 від 08.09.2017 р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 р. в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що оскаржувані правочини свідчать про штучне погашення кредитної заборгованості, поручитель отримав право регресу до боржника, а банк втратив право вимоги та можливість отримання реальних коштів.

Не погодившись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 р. позивач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення суду, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не врахував та не дослідив жоден із доводів позивача, що був підтверджений письмовим доказом.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу, інші особи, які приймають участь у справі, до суду не з’явилися, про дату слухання справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та закриття провадження по справі з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2013 р. між ПАТ «Актабанк» та СТОВ «Кримський» укладено кредитний договір № 01-1639/Т , на підставі чого позивач отримав кредит в сумі 336 250,00 дол. США зі сплатою 11,5% річних та строк повернення до 29.12.2014 р.

На забезпечення Кредитного договору укладено:

- між ПАТ «Актабанк» та СТОВ «Кримський» договір застави основних засобів № 01-1639/Т/1 від 30.12.2013 р.(рухоме майно-обладнання: зубчастий грунтозрихлувач, зерносушилка);

- між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_4 договір застави (транспортного засобу) № 01-1639/Т/2 від 30.12.2013 р.н (рухоме майно -2 автомобіля Mercedes BENZ, трактор гусеничний CATERPILLARCH 75 С, трактор МТЗ-82, трактор колісний К-701);

- між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_4 договір застави основних засобів № 01-1639/Т/3 від 30.12.2013 р.н (рухоме майно – обладнання, пристрої, меблі, сіялка восьмирядна John Deeree, комплект обладнання для внесення добрив, електронна система контролю висіву в комплекті);

- між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_4 договір поруки № 01-1639/4 від 30.12.2013 р.;

- між ПАТ «Актабанк» та ОСОБА_5 договір поруки № 01-1639/5 від 30.12.2013 р.;

- між ПАТ «Актабанк» та СТОВ «Кримський» договір іпотеки № 01-1639/Т/6 від 30.12.2013 р (нерухоме майно – тваринний комплекс).

Крім того, судом встановлено, що на забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору № 01-1639/т від 30.12.2013 р., 06.08.2014 р. між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 01-1639/Т/7, 06.08.2014 р. між банком та позивачем по справі укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору № 01-1639/т від 30.12.2013 р. та укладено договір від 13.08.2014 р. про розірвання Іпотечного договору № 01-16399/Т/6 від 12.02.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Також встановлено, що 07.08.2014 р. Національним банком України прийнято постанову № 468/БТ «Про віднесення ПАТ «Актабанк» до категорії проблемних», 16.09.2014 р. постановою Національного банку України № 576 «Про віднесення ПАТ «Актабанк» до категорії неплатоспроможних» віднесено банк до неплатоспроможних, а 15.01.2015 р. Національним банком України прийнято постанову № 19 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Актабанк».

Статтею 19 КАС України передбачено, що « 1. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; …3) спорах між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;…».

Як зазначено в постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 11.04.2018 р. по справі № 910/12294/16 «Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є характер спору, а публічно-правовим спором, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спір між учасниками публічно-правових відносин, що стосується саме цих відносин.

Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, або такий, що йому не суперечить. Спір є приватно-правовим навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є не органом державної влади, а установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 37 вказаного Закону, свідчить, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку він ухвалює обов'язкові для банків рішення, а з іншого здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку. Так, діючи як орган управління банку, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй відповідних повноважень мають право, зокрема, повідомляти сторін за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів».

Уповноважена особа Фонду діє в межах повноважень Фонду. На виконання своїх повноважень така особа, зокрема: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку (частина четверта статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Згідно із частинами першою та другою статті 38 цього Закону Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів банку, зокрема, забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

На виконання вказаних приписів оспорюваним наказом № 81 уповноваженої особи Фонду, виданим останнім як органом управління Банком, деякі правочини Банку віднесено до нікчемних. Цей наказ є результатом внутрішньої перевірки правочинів Банку, забезпеченої уповноваженою особою Фонду, і внутрішнім документом Банку, обов'язковим для виконання працівниками, та не породжує обов'язків у контрагентів Банку, оскільки обов'язок повернути майно (кошти) виникає у контрагентів не на підставі наказу про виявлення нікчемних правочинів, а в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України). Таке майно (кошти) може бути повернуто або добровільно, або у примусовому порядку на підставі судового рішення.

Щоб застосувати наслідки нікчемного правочину, Банк як сторона такого правочину повинен звернутися з відповідним позовом до суду. Вказане свідчить про відсутність у Фонду та його уповноваженої особи повноважень відносно контрагентів Банку у правочинах, віднесених у наказі, підписаному уповноваженою особою Фонду, до нікчемних.

Оскільки позивач оскаржує наказ про віднесення правочинів до нікчемних, виданий уповноваженою особою Фонду не як суб'єктом владних повноважень, а як органом управління Банком, що здійснює заходи із забезпечення збереження його активів і запобігання втрати майна та грошових коштів, такий спір не є публічно-правовим.

З урахуванням наведеного, цей спір підвідомчий цивільному суду не відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 ГПК України (справи про банкрутство), а з огляду на суб'єктний склад та зміст правовідносин, а також ураховуючи те, що він пов'язаний з укладенням господарського договору.

Таким чином, даний спір підвідомчий господарським судам, оскільки спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер, які регламентуються актами цивільного та господарського законодавства, тому вирішення даного спору не відноситься до компетенції адміністративних судів, а підлягає розгляду господарським судом.

Статтею 238 КАС України передбачено, « 1. Суд закриває провадження у справі:1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;…».

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 315 ч.1 п.3, 319 ч.1,321,322 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський» - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 р. – скасувати, провадження по справі закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

Головуючий суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Ю.В. Дурасова