Постанова № 76273665, 05.09.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року справа №805/4180/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Борисові А.А.

за участю сторін по справі:

позивач: Журавський Є.Б. (за довіреністю)

відповідач: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду (суддя Тарасенко І.М.) від 11 червня 2018 року (повний текст рішення складено 11 червня 2018 року) у справі №805/4180/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» до Мар'їнського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про скасування процесуального документу від 23.05.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Мар'їнського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про скасування процесуального документа від 23.05.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» до Мар'їнського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про скасування процесуального документу від 23.05.2018 року передано на розгляд Мар'їнському районному суду Донецької області, на підставі п.2 ч.1 ст.29 КАС України, оскільки при відкритті провадження суд встановив, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а сам ест.6, ст.20, ч.ч.1,5 ст.287 КАС України, оскільки зроблено хибний висновок щодо того, що дана справа належить до територіальної юрисдикції Мар'їнського районного суду Донецької області. Позивач також вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вказана норма не має застосовуватися до даних правовідносин.

Відповідач, у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, просив розгляд справи проводити за його відсутністю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Порядок передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого визначено статтею 29 Кодексу адміністративного судочинства України, за приписами пункту 2 частини 1 якої суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що згідно частини 5 статті 287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист. Враховуючи, що виконавче провадження було відкрито на підставі судового рішення, виданого Мар'їнським районним судом Донецької області по справі №2/237/1912/17 як адміністративним судом, то ця справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Мар'їнського районного суду Донецької області.

Наведений висновок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає помилковим виходячи з наступного.

Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.

Згідно частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За приписами статті 448 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Тобто, нормами Цивільного процесуального кодексу України визначено інший порядок судового оскарження дій (бездіяльність) державного виконавця.

Частиною 1 статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404 «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Зазначена норма встановлює юрисдикцію судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, взявши визначальним критерієм для розмежування юрисдикцій суд, який видав виконавчий документ, та статус учасника виконавчого провадження.

Тобто, сторони виконавчого провадження можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення до суду відповідної юрисдикції, яким видано виконавчий лист.

Згідно частини 5 статті 287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Тобто, частина п'ята статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об'єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження було відкрито відповідачем на підставі судового рішення, виданого Мар'їнським районним судом Донецької області у цивільній справі №2/237/1912/17.

В матеріалах справи не має жодного доказу на підтвердження тих обставин, що виконавчий документ був виданий Мар'їнським районним судом Донецької області по справі №2/237/1912/17 як адміністративним судом, а тому висновок суду першої інстанції про те, що ця справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Мар'їнського районного суду Донецької області як адміністративного суду, є безпідставним.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з &lв;…&?в; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &lн;…&?а;». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановлені ухвали були порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали з направленням справи до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 23, 33, 272, 292, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року у справі №805/4180/18-а - задовольнити.

Скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року, адміністративну справу №805/4180/18-а направити до суду першої інстанції.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 05 вересня 2018 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 06 вересня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 05 вересня 2018 року та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

М.Г. Сухарьок