Рішення № 76273438, 05.09.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4012/18

Провадження № 2/242/1335/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Любчика О.В., при секретареві Каменській А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Селидове цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Селидівська міська рада про визнання особи, такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, вказуючи на те, що їй та її сину ОСОБА_3 належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. В вищевказаній квартирі зареєстровані позивач та її сини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Відповідач фактично не проживає за вказаною адресою з 2009 року у зв'язку з вибуттям на постійне місце проживання до Російської Федерації. Реєстрація позивача за адресою: АДРЕСА_1, перешкоджає їй в оформленні субсидії. У зв'язку з чим, позивач просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням - АДРЕСА_1.

В судове засідання позивач не з'явилася, надала суду заяву, в якій просить розглянути судове засідання без її участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просить судове засідання проводити без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Третя особа у судове засідання не з'явилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

З урахуванням ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15 листопада 1996 року позивач та ОСОБА_3 є власниками квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно довідки ОСББ «Південний-1» м. Селидове № 84 від 05 липня 2018 року в АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими ОСОБА_3 та ОСОБА_2- відповідач.

З акту від 11 липня 2018 року № 16 ОСББ «Південний-1» м. Селидове суд встановив, що відповідач не проживає за адресою реєстрації, АДРЕСА_1 з 2009 року.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є не порушним.

Статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статі 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сімї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

За змістом зазначених норм, право користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сімї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Разом з цим згідно з положенням статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятим. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є сином позивача, який більше року без поважних причин не проживає в АДРЕСА_1 створює перешкоди позивачу у користуванні житлом, тому втратив право на користування вказаним житлом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 383, 391, 405 ЦК України, ст. 150, 156 ЖК УРСР, ст. 10, 13, 81, 131, 263-265 ЦПК України суд

в и р і ш и в:

позовні вимоги задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області.

Суддя О.В. Любчик