Ухвала суду № 76273170, 31.08.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 1-кп/243/118/2018

№243/3455/17

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2018 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

Головуючого - судді Кузнецова Р.В.

при секретарі Малиновській І.Ю.

за участю прокурора Неминущого О.В..

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні в залі Слов’янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч. 3, 366 ч. 1, 368 ч. 3, 359 ч. 1 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч. 3, 366 ч. 1, 368 ч. 3 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 3, КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Слов’янського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням відносно ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч. 3, 366 ч. 1, 368 ч. 3, 359 ч. 1 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч. 3, 366 ч. 1, 368 ч. 3 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 3, КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про долучення до кримінального провадження у якості письмових доказів письмові пояснення працівників лісгоспів, посилаючись на те, що вказані у документи містять всі необхідні реквізити, а докази зібрані в процесі досудового розслідування в порядку, визначеному КПК України.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одними з основних засад кримінального судочинства є верховенство права, законність, рівність перед законом і судом (ст. 7 КПК України).

Відповідно до діючого кримінально-процесуального законодавства України докази в кримінальному провадженні повинні бути належними та допустимими.

Статтею 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Підстави для визнання доказів недопустимими зазначені в ст. 87 КПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Суд зазначає, що зобов’язаний визнати недопустимими докази, отримані внаслідок істотного порушення прав людини і основоположних свобод при здійсненні процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням суттєвих його умов (п.1 ч.2 ст. 87 КПК України).

Частина 2 ст.92 КПК України передбачає, що обов’язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Так, ч. 2 ст. 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій. гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до частини 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до частини 2 ст. 99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні); матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною ОСОБА_7 України; складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них. а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; висновки ревізій та акти перевірок тощо.

Зі змісту вказаних норм матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні); матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, можуть бути визнані доказом тоді, коли вони залучені до матеріалів кримінального провадження як речові докази.

Прокурором не надано постанови про залучення письмових пояснень в якості речових доказів до кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч. 3, 366 ч. 1, 368 ч. 3, 359 ч. 1 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч. 3, 366 ч. 1, 368 ч. 3 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 3, КК України.

Крім того, згідно ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Відповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_7 України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит; 6) отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Згідно ст. 84 ч.2 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Пояснення та питання особи в даному переліку відсутні.

З огляду на викладене, слідчий вважає за необхідне визнати недопустими доказами у кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч. 3, 366 ч. 1, 368 ч. 3, 359 ч. 1 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч. 3, 366 ч. 1, 368 ч. 3 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 3, КК України, а саме: письмові пояснення ОСОБА_8 від 02.12.2016 року, письмові питання які були поставлені до ОСОБА_9 від 02.12.2016 року, письмові пояснення ОСОБА_10, письмові питання які були поставлені до ОСОБА_10 від 05.12.2016 року, письмові пояснення ОСОБА_11 на двох аркушах від 02.12.2016 року та від 05.12.2016 року.

Керуючись ст.ст.86,87,89 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурора про долучення до кримінального провадження у якості письмових доказів письмові пояснення працівників лісгоспів – відмовити.

Визнати недопустими доказами у кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч. 3, 366 ч. 1, 368 ч. 3, 359 ч. 1 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч. 3, 366 ч. 1, 368 ч. 3 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 3, КК України, а саме: письмові пояснення ОСОБА_8 від 02.12.2016 року, письмові питання які були поставлені до ОСОБА_9 від 02.12.2016 року, письмові пояснення ОСОБА_10, письмові питання які були поставлені до ОСОБА_10 від 05.12.2016 року, письмові пояснення ОСОБА_11 на двох аркушах від 02.12.2016 року та від 05.12.2016 року та припинити їх дослідження у судовому засіданні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_7