Постанова № 76272299, 03.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/1441/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Гулид Р.М.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року (головуючий суддя Гулик А.Г., м.Львів, проголошено 15:56:53) у справі № 813/3229/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

19.09.2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №391175-13 від 30.06.2017 року про нарахування позивачу податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб на суму 25000,00грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач протиправно прийняв податкове повідомлення-рішення №391175-13 від 30.06.2017, яким визначив позивачу податкове зобов'язання з транспортного податку за 2017 рік в розмірі 25000,00грн. Позивач зазначає, що 15.07.2016 він придбав транспортний засіб марки AUDI Q7, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2995. Підпунктом 267.1.1 п. 267.1 ст.267 Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (ПК України) встановлено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 вказаної статті є об'єктами оподаткування. Згідно з положенням п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати для нарахування транспортного податку. Позивач вважає, що належний йому автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки його вартість становить 988060грн. та є меншою, ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати (1200000грн.). Крім того, позивач вказує на порушення відповідачем терміну надсилання оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримує, просить її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави.

Судом встановлено, що у власності ОСОБА_2 перебуває легковий автомобіль AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_3, 2015 року випуску, об'єм двигуна 2995 куб.см., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу.

30.06.17 ГУ ДФС у Львівській області на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 та пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України прийняло податкове повідомлення-рішення №391175-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок фізичних осіб в розмірі 25000,00грн.

Разом з тим, встановлено, що відповідач прийняв оскаржене податкове повідомлення рішення 30.06.2017, а позивач його отримав 14.07.2017. Тобто з порушенням строків, встановлених пп.267.6.2 п.267.6ст. 267 ПК України.

Приймаючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції зазначив, що порушення строку прийняття податкового повідомлення-рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності такого рішення. Якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов'язання платника податків, суму такого зобов'язання, таке рішення є правомірним, навіть у разі, коли порушено строки його прийняття.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з приписами ч.2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 1 січня 2015 набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі ст. 267 Податкового кодексу України введено новий транспортний податок.

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно із пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Станом на 1 січня 2017 року мінімальна заробітна плата встановлена в розмірі 3 200,00 грн (стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»).

Отже, об'єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі середньоринкова вартість яких становить понад 1 200 000,00 грн та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Згідно із п. 267.4 цієї ж статті ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000,00 грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Нормами пп. 267.5.1 п. 267.5. ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (Методика), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Так, цією Методикою передбачено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) забезпечує роботу офіційного веб сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Пунктом 2 Методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (далі Порядок).

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку середньоринковою вартістю транспортних засобів є величина, яка визначається статистичними методами і еквівалентна імовірній ціні, за яку може здійснюватися купівля продаж транспортних засобів певної марки та моделі з відповідним строком експлуатації та пробігом на встановлену дату проведення оцінки.

Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).

Згідно із п. 4 Методики інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті (пункт 13 Методики).

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2017 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.

Відповідно до розрахунку Мінекономрозвитку середньоринкова вартість належного позивачу автомобіля AUDI Q7, 2015 року випуску, з об'ємом двигуна 3,0 см3, становить 988060,00 грн., що менше визначеного законодавцем розміру середньоринкової вартості легкових автомобілів, що є об'єктами оподаткування транспортним податком, вартість яких має перевищувати 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, тобто 1200000,00 грн.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Відповідно до ст. 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів (пункт 33.1). Податковий період може складатися з кількох звітних періодів (пункт 33.2). Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку (пункт 33.3).

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2.9. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Таким чином, правильність нарахування позивачеві податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб можливо встановити (визначити) виходячи з розрахунку податкового зобов'язання, що додається до податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції і зазначає, що належний позивачу транспортний засіб AUDI Q7, 2015 року випуску, вартість якого становить 988060,00 грн. не є об'єктом сплати транспортного податку, а відтак у податкового органу відсутні підстави для визначення ОСОБА_2 суми податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.242, 243, 268, 286, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2018 року у справі № 813/3229/17 - скасувати та прийняти нове, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №391175-13 від 30.06.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС в Львівській області (вул. Стрийська,35, м. Львів, 76003, код ЄДРПОУ 39462700) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, 79044, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 1600,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний Р. М. Гулид