Ухвала суду № 76271953, 05.09.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

05 вересня 2018 рокуСправа № 0840/3691/18 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., розглянувши заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі

за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Макарова, буд. 109-г)

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25)

про визнання протиправними та скасування припису № ЗП 1491/582/АВ/П від 06.08.2018, постанови № ЗП 1491/582/АВ/П/ПТ/ІП-1 ФС від 28.08.2018 та постанови № ЗП 1491/582/АВ/П/ПТ/ІП-2 ФС від 28.08.2018,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі- позивач або ФОП ОСОБА_1В.) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ЗП 1491/582/АВ/П від 06.08.2018, постанови від 28.08.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 1491/582/АВ/П/ПТ/ІП-1 ФС про накладення на позивача штрафу в розмірі 3723,00 грн. та про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 1491/582/АВ/П/ПТ/ІП-2 ФС про накладення на позивача штрафу в розмірі 223380,00 грн.

Разом із позовною заявою від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії припису про усунення виявлених порушень № ЗП 1491/582/АВ/П від 06.08.2018, постанов від 28.08.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 1491/582/АВ/П/ПТ/ІП-1 ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3723,00 грн. та про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 1491/582/АВ/П/ПТ/ІП-2 ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1В штрафу в розмірі 223380,00 грн., до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.

В обґрунтування заяви зазначив, що на підставі акту інспекційного відвідування № ЗП 1491/582/АВ позивача, відповідачем було складено припис про усунення виявлених порушень № ЗП 1491/582/АВ/П від 06.08.2018 та протоколи про адміністративне правопорушення № ЗП 1491/582/АВ/П/ПТ1 від 06.08.2018 та № ЗП 1491/582/АВ/П/ПТ2 від 06.08.2018. Зазначені протоколи про адміністративне правопорушення Бердянським міськрайонним судом були направлені до відповідача для доопрацювання. Проте, не дивлячись на зазначений факт, відповідачем були винесені постанови від 28.08.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 1491/582/АВ/П/ПТ/ІП-1 ФС про накладення на позивача штрафу в розмірі 3723,00 грн. та про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 1491/582/АВ/П/ПТ/ІП-2 ФС про накладення на позивача штрафу в розмірі 223380,00 грн., які були отримані позивачем 01.09.2018. Тобто, станом на 28.08.2018 вони вже набрали законної сили та можуть бути передані відповідачем до виконання. Невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення адміністративного позову можливе настання негативних наслідків, що полягають у примусовому стягненню з позивача значних сум штрафів.

Відповідно ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи (позовної заяви) та керуючись законом.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд зазначає, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Зміст вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності 2 обов’язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд звертає увагу позивача, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, суд не вважає наведені позивачем обставини щодо очевидності протиправності оскаржуваних рішень достатніми, безспірними та доведеними. Оцінити вказані підстави суд може під час розгляду справи.

Тобто, за наведеними позивачем підставами, протиправність рішень відповідача може бути перевірена тільки під час судового розгляду справи по суті.

Відтак, судом підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову не встановлено. За таких обставин суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Копію даної ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко