Постанова № 76270411, 04.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 213/939/17

22-ц/774/403/К/18

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.,

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар судового засідання – Кислиця І.В.

сторони: позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТІСЕРВІС-КР",

відповідач – ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІСЕРВІС-КР" на заочне рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 13 жовтня 2017 року, ухваленого суддею Алексєєвим О.В. у м. Кривому Розі, повний текст судового рішення складений 18 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТІСЕРВІС-КР" (далі – ТОВ "СІТІСЕРВІС-КР") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово – комунальні послуги.

В мотивування заявлених вимог позивач зазначив, що з 01.02.2014 року позивач розпочав виконання функцій управителя багатоквартирними будинками Інгулецького району в м. Кривому Розі на підставі договору з Управлінням благоустрою та житлової політики Виконавчого комітету Криворізької міської ради. Окрім управління також здійснювалось з 01.02.2014 року по 01.04.2017 року утримання будинку №17 по проспекту Південний в м. Кривому Розі. Відповідач є власником нежитлового приміщення №201 в будинку №17 по проспекту Південний, житлово-комунальні послуги не оплачувала, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 5902,54 грн., яку позивач, після уточнення позовних вимог просив суд стягнути на свою користь з відповідача, а також -1849,45 грн. суму інфляційних збитків, 256,60 грн. – 3% річних, витрати за публікацію в пресі – 500 грн., судові витрати – 1600 грн.

Заочним рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 13 жовтня 2017 року ТОВ "СІТІСЕРВІС-КР" відмовлено в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі представник позивача ТОВ"СІТІСЕРВІС-КР" посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового, про задоволення позову. Вважає, що суд дійшов помилкового висновку про не доведення позивачем заявлених вимог. Відсутність укладеного договору про надання комунальних послуг не звільняє споживача від їх оплати. Відповідачем не спростовано, що вона не є власником нежитлового приміщення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року «Про ліквідацію апеляційних та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_2.

За частиною 6 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_2.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки по відкритому особовому рахунку 2046078 на ім’я ОСОБА_1 за адресом розташування нежитлового приміщення №201 в будинку №17 по проспекту Південний у місті Кривому Розі рахується заборгованість за комунальні послуги у сумі 5902,54грн. ( а.с.5-7).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності того, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, й повинна нести зобов’язання зі сплати послуг з утримання будинку та його прибудинкової території.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч.1 ст. 19 ЦПК України).

З матеріалів справи видно, що між сторонам спір виник з приводу наявності правових підстав для покладення на ОСОБА_1 обов'язку з відшкодування розміру заборгованості з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які надаються позивачем, інфляційних витрат за період затримки виконання зобов'язання по їх оплаті.

Обов'язок споживача сплачувати за використані житлово-комунальні послуги передбачений положеннями ст.ст. 151, 162 ЖК УРСР, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 р. № 572.

Так, положеннями ст.ст. 151, 162 ЖК УРСР встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Оплата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

У відповідності до положень п. 5. ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, з сукупного аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що обов'язок по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги покладається на власника чи наймача квартири, який є споживачем житлово-комунальних послуг.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, яке йому належить.

Проте, матеріали справи не містять доказів хто є власником нежитлового приміщення №201 в будинку №17 по проспекту Південний у місті Кривому Розі рахується заборгованість за комунальні послуги у сумі 5902,54грн.

В судовому засіданні колегії суддів 19 квітня 2018 року представнику позивача роз’яснено наслідки вчинення та (або) не вчинення окремих процесуальних дій та обов’язок доведення перед судом їх переконливості, у зв’язку із чим, для надання доказів на підтвердження позову розгляд справи відкладено.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Позивачем не надано жодного доказу, що саме відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, а також не заявлено клопотання згідно вимог процесуального законодавства про неможливість надання доказів та витребування їх судом ( ст.ст.116,117 ЦПК України).

Крім того, матеріали справи не містять доказів що саме позивач ТОВ"СІТІСЕРВІС-КР" у період за який здійснено розрахунок заборгованості надавав послуги з утримання будинку та прибудинкової території, за адресою розташування нежитлового приміщення у будинку №17 по проспекту Південний в м. Кривому Розі.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на обов’язок відповідача доводити, що вона не є власником нежитлового приміщення не ґрунтуються на законодавстві, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в доведення заявлених вимог, висновок суду про відмову в їх задоволенні за недоведеністю є вірним.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін, відповідно положення ст.375 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України Апеляційний суд Дніпропетровської області,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІСЕРВІС-КР" залишити без задоволення.

Заочне рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 13 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 06 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді: