
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-сс/774/1085/18 Справа № 202/4790/18 Слідчий суддя - Зосименко С.Г. Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія: ст. КПК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого, судді – доповідача Мазниці А.А.
суддів Джерелейко О.Є., Іванової А.П.
при секретарі Москаленко В.В.
за участю:
прокурора Солдатова І.М.
захисника ОСОБА_2
підозрюваного ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
В С Т А Н О В И Л А:
В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити у повному обсязі, застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, та визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 552 300 грн.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді застосовано до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк п'ятдесят дев'ять діб, тобто до 18 години 23 хвилин 08 жовтня 2018 року.
Визначено відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у кримінальному провадженні у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 74 460 грн.
Обгрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що враховує встановлення досудовим розслідуванням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки не має стійких соціальних зв'язків, не одружений, малолітніх дітей та непрацездатних осіб на своєму утриманні не має, вину у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнає, може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушенні, які ще не вилучені, а також, використовуючи своє службове становище, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а саме працівників Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, а тому запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При визначенні розміру застави слідчий суддя вказав, що виходячи з вимог ст. ст. 176, 177, 178, 182 КПК України, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, а тому визнав за доцільне визначити розмір застави у 74 460 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор, не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, вказує, що остання є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Зазначає, що слідчим суддею не було проведено дослідження письмових доказів, долучених до клопотання, та не проведено судових дебатів, чим порушено принцип змагальності сторін.
Крім того вказує, що слідчим суддею в порушення ст. 183 КПК України визначено мінімально допустимий відповідно до процесуального закону розмір застави, який нездатний забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов’язків, про цьому для його розрахунку взято за одиницю розмір мінімальної заробітної плати, що не відповідає вимогам закону з огляду на те, що норма ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає застосування при цьому розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.
У запереченнях на апеляційну скаргу захисник підозрюваного ОСОБА_2 вказує, що висновок суду щодо наявності відносно її підзахисного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України є безпідставним з огляду на те, що останній, залишаючись на свободі, від слідства та суду не переховується, на виклики з`являється, зокрема постійно прибуває до суду апеляційної інстанції, що спростовує ризик переховування останнього від органів досудового розслідування.
Також є безпідставним посилання слідчого на те, що ОСОБА_3 може впливати на свідків у кримінальному провадженні, які є його колегами, оскільки останній станом на 09.08.2018 р. був звільнений з посади.
Крім того вказує, що апеляційна скарга прокурора, окрім посилання на обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину, не містить обґрунтування неможливості застосування до цього підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, як не зазначені апелянтом і підстави для виходу за межі, встановлені законом, при визначенні розміру альтернативної застави.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав; підозрюваного та захисника, які проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на її безпідставність; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку колегії суддів, слідчий суддя суду першої інстанції, вирішуючи питання про вид запобіжного заходу, який належить застосувати до ОСОБА_3, належним чином виконав вказані вимоги кримінального процесуального закону.
Так, колегія суддів з урахуванням меж апеляційного розгляду, визначених ст. 404 КПК України, не вважає за доцільне вдаватися до детального обговорення обґрунтованості підозри ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявності щодо нього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, та неможливості усунення їх у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання цього підозрюваного під вартою, з огляду на те, що висновки слідчого судді у цій частині в апеляційному порядку ніким не оспорюються, втім вважає за необхідне зазначити, що вказані висновки є ґрунтовними, підтверджуються дослідженими судом доказами, та достатніх підстав для сумнівів в їх правильності не вбачається.
Що стосується доводів прокурора про неправильне застосування слідчим суддею суду першої інстанції кримінального процесуального закону при визначенні ОСОБА_3 розміру альтернативної застави, то вони заслуговують на увагу.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави для особи, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді, при її постановленні слідчим суддею розмір застави був визначений виходячи з іншої одиниці виміру, а саме з розміру мінімальної заробітної плати, що у розумінні п. 3 ст. 413 КПК України належить вважати неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність у виді неправильного тлумачення закону, що суперечить його точному змісту.
Крім того, на думку колегії суддів, у грошовому виразі розмір застави, визначений слідчим суддею, є недостатнім, оскільки вочевидь не відповідає особі підозрюваного, рівню його доходів та тяжкості вчиненого діяння і покарання, що може загрожувати у випадку визнання його винуватим, внаслідок чого нездатний забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3
У зв’язку з вищенаведеним оскаржувана ухвала слідчого судді не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції щодо судових рішень даного виду, визначених ч. 3 ст. 407 КПК України, - в повному обсязі, з постановленням нової ухвали, якою належить обрати щодо ОСОБА_3 аналогічний запобіжний захід у виді тримання під вартою, на строк до 07 жовтня 2018 року включно.
Обговорюючи питання про розмір альтернативної застави, який підлягає встановленню щодо ОСОБА_3, колегія суддів приймає до уваги відомості про його особу, зокрема те, що він є особою молодого віку, не одружений та не має на своєму утриманні неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб, а отже не обтяжений вагомими соціальними зв’язками, на даний час не працевлаштований, розмір його доходу за період січня-липня 2018 р. згідно наданим документам склав 70.650, 59 грн.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 заставу у максимальному розмірі, допустимому відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, - у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 147 280 грн., та встановити, що у разі її внесення на підозрюваного покладаються наступні обов’язки: не відлучатися за межі м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню, окрім як при проведенні слідчих дій.
Достатніх підстав для виходу за межі максимального розміру застави, визначеного процесуальним законом для осіб, що підозрюються у вчиненні тяжкого злочину, як про це просить прокурор в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає з огляду на те, що апелянтом не надано будь-якого підтвердження того, що ОСОБА_3 має можливість внести заставу у визначеному йому розмірі, тобто про відповідність вказаного розміру застави вимогам ч. 4 ст. 182 КПК України. Також апелянтом в цілому не наведено належного та достатнього обґрунтування виключності даного випадку, що тягне необхідність виходу за граничні межі розміру застави.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора такою, що підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора Солдатова І.М. – задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого – задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 07 жовтня 2018 р. включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 147 280 (сто сорок сім тисяч двісті вісімдесят) грн.
та встановити, що у разі її внесення на ОСОБА_3 покладаються наступні обов’язки:
-не відлучатися за межі м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженні, окрім як при проведенні слідчих дій.
Взяти ОСОБА_3 під варту у залі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_____ _____ _____
ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6
Судове рішення № 76270371, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро) було прийнято 27.08.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 202/4790/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: