Рішення № 76269954, 22.08.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року м. Київ № 826/913/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Стринадко О.Г., представника позивача ОСОБА_1, у відсутність інших учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про здійснення розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за його позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним і скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2018 позов ОСОБА_2 (ОСОБА_2.) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (ПАТ "Дельта Банк") Кадирова Владислава Володимировича (Кадиров В.В.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним і скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні ді, - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., оформлене наказом від 16.09.2015 №813 в частині визнання нікчемним Договору банківського вкладу №003-28801-180215 ("Депозит Delta Premier (без поповнення)") від 18.02.2015, укладеного між ОСОБА_2 і ПАТ "Дельта Банк" та застосування наслідків нікчемності договору.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. (01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38) подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) додаткову інформацію про ОСОБА_2 (29000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за Договором банківського вкладу №003-28801-180215 ("Депозит Delta Premier (без поповнення)") від 18.02.2015 у розмірі 200000 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнуто з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. за рахунок ПАТ "Дельта Банк" (01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38) на користь ОСОБА_2 (29000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 40 коп.

В судовому засіданні зазначено, а 27.04.2018 позивачем подано заяву про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.05.2014 між ОСОБА_2 "Клієнтом" та ОСОБА_1 (ОСОБА_1.) "Адвокатом" укладено Договір про надання правової допомоги, предметом якого відповідно до пункту 1.1 є надання правової допомоги Адвокатом у відносинах з іншими особами, у цивільному, адміністративному судочинстві, виконавчому провадженні, а Клієнт зобов'язується оплатити Адвокату винагороду за надану допомогу.

Згідно з пунктом 3.1 Договору вартість правової допомоги Адвоката визначається спільно Сторонами відповідно до її обсягу у розмірі, що встановлюється Сторонами у додаткових угодах до цього Договору.

Додатковими угодами до Договору від 01.12.2015 та від 15.12.2017 визначено вартість професійної правничої допомоги Адвоката в адміністративній справі №826/913/16, зокрема, за участь в судових засіданнях, формування правової позиції, підготовку пояснень, клопотань, міркувань, інших процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи.

В акті приймання-передачі наданих послуг і виконаних робіт від 26.04.2018, доданому до заяви, наведено детальний опис робіт (наданих послуг). Суду також надані квитанції від 19.04.2018 №0.0.101555755.2.1 та від 26.04.2018 №0.0.1022980231.1.

Відповідач, як і третя особа будь-яких заперечень (пояснень) проти вимоги позивача щодо покладення на нього судових витрат на професійну правничу допомогу суду не надали.

Отже, розглянувши заяву позивача про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 87 КАС України у редакції, яка діяла до 15.12.2017, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Положеннями статті 90 КАС України у зазначеній редакції було закріплено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

До 15.12.2017 граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ встановлювався Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 №4191-VI з наступними змінами та доповненнями.

Стаття 1 названого Закону передбачала, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З аналізу вказаної норми вбачається, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється, враховуючи час, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Оскільки, як вбачається з детального опису робіт (наданих послуг), наведеного в акті приймання-передачі наданих послуг і виконаних робіт від 26.04.2018, доданого до заяви про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивач просить відшкодувати витрати, зокрема, на підготовку позовної заяви, клопотань, які не передбачені Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", то суд доходить висновку, що підстави для такого відшкодування відсутні.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №815/8635/16-а.

Таким чином, позивачу за період до 14.12.2017 належить відшкодувати витрати на правову допомогу у сумі 480 грн - за 45 хвилин участі у судових засіданнях 16.03.2016 та 14.04.2016.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII КАС України викладено у новій редакції.

Відповідно до положень статті 132 КАС України у редакції, яка діє з 15.12.2017, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На виконання наведених положень КАС України позивачем надано детальний опис робіт (наданих послуг), в яких зазначено опис наданої послуги, дата та кількість витраченого часу.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI з наступними змінами та доповненнями, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За результатами аналізу наведених положень КАС України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суд доходить висновку, що з 15.12.2017 розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи, що метою звернення ОСОБА_2 до суду з позовом у справі №826/1913/16 є отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в межах гарантованої суми відшкодування до 200000 грн за договором його банківського вкладу, тривалий розгляд справи та її складність, суд вважає, що витрати на правничу допомогу, сплачені адвокату ОСОБА_1 у сумі 8000 грн є співмірними.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тим часом, відповідачем у справі не надано суду клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також не вчинено дій по доведенню неспівмірності витрат, заявлених позивачем до відшкодування.

Підсумовуючи наведене, загальна сума витрат на правову та правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача становить 8480 грн.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Заяву ОСОБА_2 про здійснення розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом адміністративної справи, - задовольнити частково.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича за рахунок Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь ОСОБА_2 (29000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на правову та правничу допомогу у розмірі 8480 (вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак