Вирок № 76269902, 06.09.2018, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №190/656/18

провадження №1-кп/176/105/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 р. м. Жовті Води

Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Крамар О.М.,

за участю секретаря Кіняк Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жовті Води кримінальне провадження № 12018040550000497 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, такого, що не має дітей, не навчається, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого вироком П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік, на підставі ст.75 КК України, звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 квітня 2018 року, -

з участю учасників судового провадження: прокурора П’ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1, представника потерпілого ОСОБА_3, судового розпорядника ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2018 року, приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи на ізольованій дільниці ОП та ОДП станції П'ятихатки-Стикова, яка розташована на відстані приблизно 1 км. у західному напрямку від залізничного переїзду № 2 в м. П’ятихатки Дніпропетровської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та повторно, скориставшись тим, що була нічна пора доби, що свідків та очевидців не було і за його злочинними діями ніхто не спостерігав, підійшов до металевого саркофагу (коробки).

Реалізуючи свій корисний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на вищевказаній ізольованій дільниці, ОСОБА_1, 14.03.2018, приблизно о 22 год. 30 хв., повторно, шляхом вільного доступу відкрив металевий саркофаг (коробку), в якому помітив два дросель-трансформатора типу ДТ-0,6-500, маючи умисел на крадіжку двох дросель-трансформаторів типу ДТ-0,6-500, розбив їх корпуса, витягнув з одного дросель-трансформатора типу ДТ-0,6-500, сигнальну обмотку дросель-трансформатора типу ДТ-0,6-500 вартістю 2715,00 грн. та тягову обмотку дросель-трансформатора типу ДТ-0,6-500, вартістю 2715,00 грн., які належать структурному підрозділу «П’ятихатська дистанція сигналізації та зв’язку» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», які скинув із залізничного насипу. Однак, свій злочинний намір до кінця довести не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, так як під час демонтування другого дросель-трансформатора типу ДТ-0,6-500 був викритий та затриманий співробітниками охорони разом з викраденим майном, яким не встиг розпорядитися на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 міг спричинити структурному підрозділу «П’ятихатська дистанція сигналізації та зв’язку» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» матеріальну шкоду, яка згідно висновку товарознавчої експертизи № 68 від 27.04.2018 року, становить 5430,00 грн.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав та суду дав показання, що в березні 2018 році (точної дати не пам’ятає), в ночі, він, маючи намір на вчинення крадіжки, пішов на станцію «Стикова» в м. П’ятихатки, в сторону залізничного вокзалу. Побачивши ящик трансформатора, розбив верхню кришку за допомогою топора, який взяв з дому, витягнув обмотку, в якій була мідь, та відрубавши її топором витягнув з трансформатора. Проте, побачивши охорону, скинув обмотку на узбіччя біля залізничної колії, а сам, пройшовши приблизно 10 метрів, зупинився і залишився стояти на місці. В трансформаторі було дві котушки з обмоткою. Одну він відрубав та витягнув, а другу відрубати не встиг, оскільки був помічений охоронниками. В скоєному щиро розкаюється.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показаннями допитаного представника потерпілого, допитаних свідків та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які були надані прокурором.

Так, представник потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 14.03.2018 року приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1, знаходячись на ізольованій дільниці ОП та ОДП станції П’ятихатки-Стикова, яка розташована на відстані приблизно 1 км у західному напрямку від залізничного переїзду № 2 в м. П’ятихатки, підійшов до металевого саркофагу, відкрив його, в ньому помітив дросель-трансформатор та розбивши його корпус, витягнув сигнальну обмотку дросель-трансформатора ДТ-0,6-500 та тягову обмотку типу ДТ-0,6-500, які належать структурному підрозділу "П’ятихатська дистанція сигналізації та зв’язку" регіональної філії "Придніпровська залізниця "ПАТ "Українська залізниця", які скинув потім із залізничного насипу. Але розпорядиться майном не встиг, оскільки був затриманий працівниками охорони.

Свідок ОСОБА_5 суду дав показання про те, що 14 березня 2018 року, точної години він не пам’ятає, його викликали на дільницю станції П’ятихатки-Стикова. Прийшовши на роботу, він побачив, що працівниками охорони був затриманий хлопець, який намагався вчинити крадіжку дросель-трансформаторів, які були пошкодженні та не підлягали відновленню.

Свідок ОСОБА_6 суду дав показання про те, що 14 березня 2018 року він знаходився на роботі, згідно графіка несення служби. Приблизно о 22-00 годині, надійшов дзвінок начальника вахти про те, що на перегоні станції П’ятихатки-Стикова, в районі 71 км спрацювала сигналізація. Він разом з ОСОБА_7 та іншими співробітниками побігли туди. Обійшли територію і почувши якийсь шум, побачились невідому особу. Коли підбігли до нього та окликнули його, то побачили як він щось кинув на узбіччя. Як потім з’ясувалось, що це був дросель – трансформатора.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що в ніч з 14 на 15 березня 2018 року надійшов дзвінок від начальника вахти, а саме що на перегоні станції П’ятихатки - Стикова в районі 71 кілометра спрацювала сигналізація. Він разом з начальником охорони проїхали до 71 кілометру, проте там нікого не було. Вдалині вони почули гуркіт, пішли в напрямку цього гуркоту, пройшли приблизно півтора кілометра, потім побачили нагорі був хлопець, який розкручував коробку трансформатора. Зазначена коробка трансформатора складається з двох відсіків. З одного відсіку вже був витягнутий дросель, а в іншому дросель був всередині, але кришка була знята. Хлопець стояв поруч з трансформатором. Один дросель він витягнув і скинув на узбіччя, а інший намагався демонтувати. Через деякий час приїхала поліція та затримала хлопця. Затриманий зовні схожий на того чоловіка, який знаходиться сьогодні в судовому засіданні.

Окрім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується письмовими доказами:

- Протоколом огляду місця події ст. П’ятихатки – ст. П’ятихатки – Стикова від 14.03.2018 року, з якого слідує, що об’єктом огляду є залізничний перегін ст. П’ятихатки – ст. П’ятихатки – Стикова, а саме: ізольована дільниця ОП та ОДП ст. П’ятихатки – Стикова. На даній дільниці розташовані два металевих ящики, які знаходяться на відстані 2 метрів від залізничної колії. На момент огляду на перемичках містяться сліди механічної деформації. Верхні кришки ящиків розбиті. В одному з них відсутнє внутрішнє обладнання. На відстані 20 метрів, в східному напрямку, внизу залізничного насипу, на відстані 1 метру від лісосмуги знаходиться внутрішнє обладнання дросель - трансформатора, а саме: металева серцевина з мідною обмоткою, яка складається з сигнальної та тягової обмотки. Поруч з місцем де встановлені дросель - трансформатори знаходиться громадянин ОСОБА_1В./а.с.п.57/;

- Фототаблицею до протоколу огляду місця події від 14.03.2018 року, на якій зображені загальний вигляд пошкоджених двох корпусів дросель - трансформаторів типу ДТ-0,6-500./а.с.п58-60/;

- Висновком товарознавчої експертизи №68 від 27.04.2018 року, згідно якої вартість викраденого майна станом на 14.03.2018 року складає з урахуванням зносу 5430,00 грн./а.с.п.62/;

- Постановою про визнання речовим доказом та приєднання до кримінального провадження від 27.04.2018 року, відповідно до якої сигнальну та тягову обмотку дросель-трансформатора типу ДТ-0,6-500 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та було передано під зберігальну розписку ОСОБА_5. /а.с.п.63-65/;

- Постановою про зміну кваліфікації складу кримінального правопорушення від 27.04.2018 року, з якої слідує, що було змінено кваліфікацію кримінального правопорушення зареєстрованого до ЄРДР під №12018040550000497 від 19.03.2018 року з ч. 1 ст. 185 КК України на ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України /а.с.п.66/;

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 27.04.2018 року, проведеного з участю підозрюваного ОСОБА_1, у присутності двох понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в ході якого підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, яким чином намагався здійснити крадіжку майна - двох корпусів дросель - трансформаторів на залізничному перегоні ст. П’ятихатки – ст. П’ятихатки – Стикова. /а.с.п.67-73/;

- Фототаблицею до протоколу проведення слідчого експерименту від 27.04.2018 року, на якій зображено як підозрюваний ОСОБА_1 в присутності двох понятих вказує на місце вчинення злочину, спосіб його вчинення /а.с.п.72,73/.

Докази подані стороною обвинувачення є належними та допустимими.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Отже суд, допитавши обвинуваченого, представника потерпілого, свідків, дослідивши письмові докази у кримінальному провадженні, приходить висновку, що винуватість обвинуваченого «поза розумним сумнівом» у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю.

Оцінивши наведені докази у їх сукупності, суд вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Зокрема, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості, особу винного. Згідно характеристики з місця проживання, наданої виконавчим комітетом П’ятихатської міської ради заяв та скарг на неправомірні дії ОСОБА_1 до міськвиконкому не надходило. /а.с.п.76/.

На обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не знаходиться та за медичною допомогою за останні три роки не звертався. На обліку у лікаря фтізіатра не перебуває, що підтверджується довідками Комунального закладу «П’ятихатська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради»./а.с.п.77-79/.

Згідно складеної уповноваженою особою органу пробації – П’ятихатським міськрайонним відділом з питань пробації досудової доповіді від 14.06.2018 року слідує, що ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення високий. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі окремих громадян, оцінується як середній. На думку посадової особи органу пробації, виправлення обвинуваченого не можливе без позбавлення волі, оскільки ОСОБА_1 вчинив декілька кримінальних правопорушень, вина у вчиненні одного з яких доведена обвинувальним вироком суду, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення та змінювати свій спосіб життя та поведінку. /а.с.п. 50-51/

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та причини внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, ставлення обвинуваченого ОСОБА_1 до вчиненого, його щире каяття, наявність обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченому та відсутність обставин, що обтяжують йому покарання, суд переконаний, що саме покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини та статті, за якою кваліфіковано його дії, буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів засудженим.

Остаточне покарання обвинуваченому слід призначити із застосуванням ч.4 ст.70 КК України. Суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від призначеного покарання на підставі ст.75 КК України, про що в судових дебатах було зазначено прокурором і зазначене не буде суперечити загальним засадам призначення покарання.

Окрім того, суд при призначенні покарання враховує вимоги ст. 68 КК України, що регламентує призначення покарання за незакінчений злочин. Зокрема, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола про Італії» від 17 вересня 2009 року, де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». А у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити «особистий і надмірний тягар для особи».

Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає, оскільки для застосування даної норми необхідною умовою є наявність кількох обставин, що пом’якшують покарання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження по справі також не застосовувалися.

Речові докази у кримінальному провадженні: сигнальна та тягова обмотка дросель – трансформатора типу ДТ-0,6-500, які були передані на зберігання ОСОБА_5, слід повернути структурному підрозділу «П’ятихатська дистанція сигналізації та зв’язку» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Процесуальних витрат не має. Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 року, більш суворим покаранням, призначеного за даним вироком, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком 2 /два/ роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України, на обвинуваченого ОСОБА_1 покласти наступні обов’язки:

1. Періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

2. Повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

3. Не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у кримінальному провадженні: сигнальна та тягова обмотка дросель – трансформатора типу ДТ-0,6-500, які були передані на зберігання ОСОБА_5, повернути структурному підрозділу «П’ятихатська дистанція сигналізації та зв’язку» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця»

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя