Рішення № 76269500, 23.08.2018, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/656/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2018 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Марченко Л.В.

з участю секретаря Мельніченко Т.Б.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Погребищенської РДА - Гончарука Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Погребищі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Погребищенської РДА Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) ,-

Встановив:

17.05.2018 до Погребищенського районного суду звернувся ОСОБА_4 з позовом до до Погребищенської РДА Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай), обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з 01 квітня 1991 року, він був прийнятий у члени колективного сільського господарства «Росія» с. Станилівка на різні роботи.

Відповідно до довідки від 25.07.2017 р. № 122 виданою СТОВ «Росія», колгосп «Росія», в подальшому був реорганізований в КСП «Росія» відповідно до рішення загальних зборів протокол від 18.02.1993 р. Згодом, КСП «Росія» було реорганізовано в СТОВ «Росія» відповідно до рішення загальних зборів від 23.02.2000 р.

9 вересня 1995 р. проводилося розпаювання земель колективного сільськогосподарського підприємства «Росія», але його помилково не було включено де списку осіб, які мали право на земельну частку (пай) та не було виділено земельну частку (пай).

В січні 2017 року, він дізнався про те, що має право на отримання сертифікату на право на земельну частку пай, площею 2.87 га., як член КСП «Росія».

Ним були направлені відповідні заяви до Погребищенської районної ради, Погребищенської районної державної адміністрації, Вінницької обласної ради, Вінницької обласної державної адміністрації та СТОВ «Росія», з вимогою надати йому копію державною акту на право колективної власності на землю КСП «Росія» і відповідного списку, а також виділити йому земельну частку (пай) та видати на його ім'я встановленого зразка сертифікат на право на земельну частку пай, але йому було відмовлено у задоволенні його вимог і рекомендовано поновити право на земельну частку пай у судовому порядку.

Відповідно до його трудової книжки він був прийнятий в члени колгоспу Росія 01.04.1991 року, а був звільнений з роботи 05.09.1995 року.

Ця інформація не відповідає дійсності, оскільки жодних заяв на звільнення він не писав і фактично працював в КСП «Росія» з 01.04.1991 року по 1997 рік, а трудову книжку отримав в 2000 році.

Після того, як він дізнався про те, що має право на земельну частку пай, він звернувся до СТОВ «Росія» з вимогою включити його стаж до трудової книжки, але йому відмовили та видали довідку від 25.07.2017 р. відповідно до якої, окрім вказаних в трудовій книжці днів він працював в КСП «Росія» на різних роботах: у вересні - 12 днів, у жовтні - 7 днів.

Вказані вище обставини, позбавили його права володіти, користуватись розпоряджатися належною йому згідно з нормами чинного законодавства земельною часткою (паєм).

Ухвалою суду від 15.06.2018 року провадження у справі було відкрито та справу призначено за правилами загального позовного провадження в підготовче засідання (а.с. 45).

04.07.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 29-30).

27.07.2018 року до суду надійло пояснення на відзив (а.с. 74-75).

Ухвалою суду від 17 серпян 2018 року було задоволено клопотання позивача ОСОБА_4 про виклик свідка, а підготовче провадження закрито для розгляду справи по суті (а.с. 85).

В судовому засіданні позивач - ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, просив визнати за ним право на земельну частку (пай).

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, на підставав викладених в позовній заяві.

Представник Погребищенської РДА - Гончарук Р.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що в задоволенні позову слід відмовити в з'язку з безпідставністю та необгрунтованістю позовних вимог, оскільки позивач не був включений до списку громадян - членів КСП, що додавався до Державного акту на право колективної власності КСП «Росія» с. Станилівка Погребищенського району Вінницької області, серії НОМЕР_1 від 27.12.1995 року. крім того позивачем пропущений строк позовної давності для пред'явлення позову до суду, оскільки з 1995 року не звертався про видачу йому сертифікату

Свідок ОСОБА_6, в судовому засіданні пояснив, що влітку 1995 року він пішов працювати в КСП «Росія» - фуражиром і він бачив як ОСОБА_4, ходив на посівну в 1995 - 1996 р., а також зазначив, що він є у списках осіб, які мали право на земельну частку (пай) та йому було виділено земельну частку (пай).

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_4 з 1991-1993 рр. та в 1995 р. працював в КСП «Росія» с. Станилівка, Погребищенського району Вінницької області, що підтверджується копією трудової книжки. (а. с. 5) та Довідкою № 121 від 25.07.2017 року виданою СТОВ «Росія» про те, що ОСОБА_4 працював в КСП «Росія» с. Станилівка в 1995 році на різних роботах і відпрацював 19 днів (а.с. 6). Довідкою про те, що правонаступником колгоспу «Росія» с. Станилівка, яке стало КСП «Росія» с. Станилівка, являється СТОВ «Росія» (а. с. 7). Згідно списоку, який є Додатком до Державного акту на право колективної власності на землю НОМЕР_1, позивач ОСОБА_4 не включений до Списку громадян-членів КСП «Росія» (а.с. 54-67). Крім того встановлено, що позивач ОСОБА_4, 21 вересня 2017 року звертався із заявами до Погребищенської районної ради, Погребищенської районної державної адміністрації, Вінницької обласної ради, Вінницької обласної державної адміністрації та СТОВ «Росія», з вимогою надати йому копію державною акту на право колективної власності на землю КСП «Росія» і відповідного списку, а також виділити йому земельну частку (пай) та видати на його ім'я встановленого зразка сертифікат на право на земельну частку (пай), однак його заяви були направлені за належністю до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області і йому було рекомендовано відновити право власності у судовому порядку (а.с. 8-13).

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до п. 6 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України 2004 року правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.

На пред'явлення позову про витребування належного громадянину майна, інших вимог про захист приватної власності поширюється встановлений ст. 50 Закону України «Про власність» і ст. 71 ЦК УРСР (діючий на час виникнення спірних правовідносин) трирічний строк позовної давності, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦК Української РСР закінчення строку позовної давності для пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін (ст. 75 УРСР).

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом у 17 травня 2018 року, будь-яких належних доказів чинення перешкод звернення з позовом до суду з 1995 року по травень 2018 року не надав та із заявою про поновлення строку позовної давності не звертався, тому, вважаю, в позові необхідно відмовити у зв'язку із закінченням строку позовної давності для пред'явлення позову.

Аналогічного висновку про пропуск строку позовної давності дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 24.05.2017р. по справі № 400/1649/14-ц.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

В позові ОСОБА_4 до Погребищенської РДА Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 28.08.2018р.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня отримання сторонами копії повного тексту рішення.

Суддя