Постанова № 76269086, 05.09.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 142/407/18

Провадження № 22-ц/772/1766/2018

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 рокуСправа № 142/407/18м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії суддів:

головуючого Медяного В.М.,

суддів: Денишенко Т.О., Берегового О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Безрученко Н.Р.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_3,

відповідачі: Болганська сільська рада Піщанського району Вінницької області, Пішанська районна рада Вінницької області, Піщанська державна нотаріальна контора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 14 червня 2018 року, постановлену у приміщенні Піщанського районного суду Вінницької області (головуючий суддя Гринишина А.А.), повне судове рішення складено 14 червня 2018 року,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Болганської сільської ради Піщанського району Вінницької області, Піщанської районної ради Вінницької області, Піщанської державної нотаріальної контори, про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

У травні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Болганської сільської ради, Піщанської районної ради Вінницької області, Піщанської державної нотаріальної контори про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за заповітом. Просив визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 право постійного користування землею, площею 47,5019 га, розташованої на території Болганської сільської ради Піщанського району Вінницької області, яка була надана йому для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі рішення 16 сесії 3 скликання Піщанської районної ради Вінницької області від 06 червня 2001 року №198, державний акт серія ВН №00034 від 13.06.2001 року на право постійного користування землею.

Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 11 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3П залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 14 червня 2018 року, позовну заяву ОСОБА_3 до Болганської сільської ради Піщанського району Вінницької області, Піщанської районної ради Вінницької області, Піщанської державної нотаріальної контори про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування за заповітом вирішено вважати неподаною та повернуто позивачеві разом з доданими до неї документами.

Роз'яснено позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою до повернення заяви.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач ОСОБА_3 вимоги ухвали суду про залишення позову без руху від 11 травня 2018 року не виконав та недоліки, на які вказано в ухвалі, у встановлений судом строк не усунув, а тому його позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачеві разом з доданими до неї документами.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з’ясування всіх обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи та допустив порушення норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ним було усунуто недоліки позовної заяви поданої в перший раз, належно обґрунтовано позовні вимоги, визначено суб’єктний склад правовідносин, однак суд це не врахував та прийняв безпідставне, передчасне та неправомірне рішення про повернення позовної заяви всупереч вимог ЦПК України, обмеживши тим самим йому доступ до правосуддя.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Сторони та інші учасники справи у судове засідання не з’явилися, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України справа розглянута у їх відсутність.

Статтею 351 ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, а тому Апеляційний суд Вінницької області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Вінницького апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 14 червня 2018 року якою вирішено позовну заяву ОСОБА_3 вважати неподаною та повернуто її позивачеві разом з доданими до неї документами, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що ухвалою суду від 11 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме:

1. Зазначення обставин, чому саме Болганська сільська рада та Піщанська районна рада Вінницької області є відповідачами по справі та яким чином відповідачами були порушені, невизнані чи оспорені його права, свободи та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.

2. Обґрунтування пред’явлення позову до Піщанської державної нотаріальної контори та надання суду відмови державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадкування в частині успадкування ним права постійного користування даною земельною ділянкою.

3. Зазначення ціни позову, надання суду доказів грошової оцінки спірного майна та банківського документу про сплату судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( з урахуванням вже сплаченої суми судового збору 704,8 грн.).

4. Надання суду засвідчених належним чином копій документів, які додані до позовної заяви, та надання підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху,

Як вбачається з матеріалів справи, копію вказаної ухвали суду від 11 травня 2018 року позивач ОСОБА_3 отримав 1 червня 2018 року, що підтверджується підписом про отримання в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

На виконання ухвали суду від 11 травня 2018 року про усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_3 11 червня 2018 року надав суду нову редакцію позовної заяви. Проте, суд першої інстанції вважає, що вимоги ухвали не усунув, оскільки він не зазначив яким чином відповідачами були порушені, невизнані чи оспорені його права, свободи та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду; не обґрунтовано пред’явлення позову до Піщанської державної нотаріальної контори та не надано суду відмову державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадкування в частині успадкування ним права постійного користування даною земельною ділянкою; не надано суду засвідчених належним чином копій документів, які додані до позовної заяви. Також позивачем надано ксерокопію розпорядження від 7 травня 2018 року №11 «Про скликання чергової 27 сесії районної ради 7 скликання», однак не надано жодних документів на підтвердження виникнення труднощів щодо визначення розміру грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_3 вимоги ухвали суду про залишення позову без руху від 11 травня 2018 року не виконав та недоліки, на які вказано в ухвалі, у встановлений судом строк не усунув, а тому його позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачеві разом з доданими до неї документами.

Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1-3, 5 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху розстановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 24-29) на виконання ухвали суду від 11 травня 2018 року про залишення позовної заяви без руху позивач ОСОБА_3 11 червня 2018 року подав до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви на позовну заяву у новій редакції. Проте, суд першої інстанції вважає, що вимоги ухвали не усунув, оскільки він не зазначив яким чином відповідачами були порушені, невизнані чи оспорені його права, свободи та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду; не обґрунтовано пред’явлення позову до Піщанської державної нотаріальної контори та не надано суду відмову державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадкування в частині успадкування ним права постійного користування даною земельною ділянкою; не надано суду засвідчених належним чином копій документів, які додані до позовної заяви. Також позивачем надано ксерокопію розпорядження від 7 травня 2018 року №11 «Про скликання чергової 27 сесії районної ради 7 скликання», однак не надано жодних документів на підтвердження виникнення труднощів щодо визначення розміру грошової оцінки земельної ділянки.

Разом з тим, такий висновок місцевого суду є передчасним, оскільки апеляційний суд не може погодитись з висновком суду про не усунення позивачем всіх виявлених судом в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху недоліків позовної заяви, так як подана ОСОБА_3 у новій редакції позовна заява містить зокрема відповідно до вимог ч. 3 п.п. 4, 5 ст. 175 ЦПК України:

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

Також щодо вимог встановлених ч. 3 п. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме - зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, то як вбачається з матеріалів справи (а.с.29) позивачем ОСОБА_3 надано суду ксерокопію розпорядження від 7 травня 2018 року №11 «Про скликання чергової 27 сесії районної ради 7 скликання», яка відбуватиметься 14.06.2018 року, на якій зокрема мало бути вирішено питання щодо затвердження нормативної грошової оцінки зазначеної спірної земельної ділянки. Тому апеляційний суд вважає передчасним твердження місцевого суду про те, що позивачем не надано жодних документів на підтвердження виникнення труднощів щодо визначення розміру грошової оцінки земельної ділянки. При цьому судом також не враховано те, що відповідно до вимог частин 2,3 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. Також, у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

В силу ст.13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обовязків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

З наведеного слідує, що повернення позовної заяви позивачеві у зв’язку з не усуненням ним всіх виявлених судом недоліків позовної заяви, є передчасним та є порушенням його конституційних прав в доступі до правосуддя, та порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновки суду не повністю відповідають обставинам справи, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду відповідно до вимог ст.379 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 14 червня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий : /підпис/ ОСОБА_2

Судді : /підпис/ ОСОБА_5

/підпис/ ОСОБА_6

Згідно з оригіналом: