Рішення № 76267621, 30.08.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року ЛуцькСправа № 803/952/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф. А.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Волинській області області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі – ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (надалі – ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001261405 від 19.02.2018 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області 02.02.2018 року було проведено фактичну перевірку господарської одиниці – кафе «ЛІГА_ПАБ», яке розташоване за адресою Волинська обл., м. Луцьк, вул. Чорновола, буд. 3/А, суб’єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, за результатами якої складено акт перевірки від 02.02.2018 року (бланк 001225), у якому зроблено висновок про не оприбуткування позивачем готівкових коштів в день їх отримання в книзі обліку доходів і витрат на загальну суму 41 535,20 грн. На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем 19.02.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001261405, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 207 676,00 грн.

Позивач не погоджується із висновками, викладеними в акті перевірки та оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні з тих підстав, що в період, який перевірявся, до 05.01.2018 року діяло Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою правління НБУ від 15.12.2004 року №637 (надалі – Положення №637), а з 05.01.2018 року діє Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою правління НБУ від 29.12.2017 року №148 (надалі – Положення №148). Вважає протиправним застосування відповідачем до встановлених перевіркою порушень Положення №148. Також позивач вказує, що здійснював оприбуткування готівки, за період що перевірявся, згідно вимог чинного на той час Положення №637, так як вів оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Враховуючи вищевикладене просить позов задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовних вимог не визнав та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову. У відзиві вказав, що проведеною перевіркою встановлено порушення вимог пункту 11 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Нацбанку України від 29.12.2017 року №148, пунктів 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Нацбанку України від 15.12.2004 року №637, яке було чинне до 05.01.2018 року, а саме: не оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку доходів і витрат, зареєстрованій Луцькою ОДПІ 16.08.2017 року №189 за період з 02.06.2017 року по 30.09.2017 року.

В ході перевірки перевіряючим надано книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, яка зареєстрована на ФОП ОСОБА_3 в Луцькій ОДПІ 16.08.2017 року за №189. В даній книзі обліку доходів і витрат відсутні будь-які записи про надходження готівкових коштів з моменту її реєстрації. Зазначає, що відповідно до пункту 1.2 Положення №637 оприбуткування готівки – є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Згідно пункту 2.2 Положення №637 підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Тому, представник відповідача вважає, що облік готівки позивачем повинен бути здійснений у книзі обліку доходів і витрат.

Позивач у відповіді на відзив не погоджується з твердженнями представника відповідача, зазначеними у відзиві на позовну заяву та просить задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та у заявах по суті справи, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_3 відповідно до наказу про проведення фактичної перевірки від 22.01.2018 року №266 (щодо господарської одиниці кафе «ЛІГА_ПАБ» за адресою: м. Луцьк, вул. Чорновола, буд. 3/А) та направлення від 22.01.2018 року №000257.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 02.02.2018 року, реєстраційний №1813/03-20-14/НОМЕР_1 (бланк 001225), в якому зроблений висновок про порушення ФОП ОСОБА_3 пункту 11 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року №148 (далі – Положення №148) за період з 02.06.2017 року по 30.09.2017 року.

Акт перевірки позивач отримав 05.03.2018 року.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області винесло податкове повідомлення-рішення від 19.02.2018 року №0001261405, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 207 676,00 грн.

05.03.2018 року позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України на податкове повідомлення-рішення від 19.02.2018 року №0001261405.

Рішенням про результати розгляду скарги від 26.04.2018 року №6118/К/999911050525 було залишено оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу – без задоволення.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає, що оскаржуване рішення, прийняте ГУ ДФС у Волинській області як суб’єктом владних повноважень, а тому при вирішенні даного спору воно перевірялось судом на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктами 80.1., 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, в тому числі: «неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками» (пункт 80.2.4).

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно пункту 86.1, 86.5 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов’язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків.

Згідно із пунктами 1, 6, 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_3 у господарській діяльності в кафе «ЛІГА_ПАБ» використовує реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером НОМЕР_2.

На виконання вимог Закону України «Про Національний банк України» з метою удосконалення та приведення у відповідність до вимог нормативно-правових актів України Правління Національного банку України затвердило Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Згідно постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 «Про затвердженій Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» (втратило чинність 05.01.2018 року):

1.2 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

2.2 Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійсняють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

2.6. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Таким чином, системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій (надалі – КОРО). Тобто, виконання цих дій в сукупності може свідчити про належне оприбуткування готівкових коштів.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки посадовим особам відповідача було надано книгу обліку доходів і витрат №189 та книгу обліку розрахункових операцій №3000325579Р/1, що підтверджується поясненнями бармена ОСОБА_4 (а. с. 56). В акті перевірки зазначено зауваження лише до книги обліку доходів і витрат. Жодних зауважень до книги обліку розрахункових операцій не було, і, як встановлено судом, позивачем дана книга обліку за період, що перевірявся заповнена і відповідає усім вимогам. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Отже, згідно пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ №637 (яка діяла на час здійснення господарської діяльності позивачем у період, що перевірявся) позивачем не вчинено жодних порушень, так як у нього зафіксовані повні суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображено на їх підставі готівку у книзі обліку розрахункових операцій.

Щодо порушення пункту 11 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року №148, то суд зазначає наступне.

Постанова Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» вступила в дію 05.01.2018 року. Період, у якому встановлено порушення посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області під час проведення фактичної перевірки – 02.06.2017 року по 30.09.2017 року.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Суть зворотної дії нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що їх юридична обов’язковість поширюється на правовідносини, які виникли до набрання цими нормативно-правовими актами чинності.

Рішенням Конституційного суду України від 05.04.2001 року №3-рп/2001 було зазначено, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

У рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з втратою ним чинності, тобто до події, факту - застосовується той закон або інший нормативно правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на вищевказане, Постанова Правління НБУ від 29.12.2017 року № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» набрала чинності лише з 05.01.2018 року, а тому саме з цієї дати застосовуються положення пункту 11 розділу 2 даної Постанови і їх дія не має зворотної сили.

Отже, за таких обставин у відповідача були відсутні підстави для застосування вимог Положення №148 до господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 у період з 02.06.2017 року по 30.09.2017 року, а тому ГУ ДФС у Волинській області неправомірно винесло податкове повідомлення-рішення щодо ФОП ОСОБА_3 в частині зазначення порушення пункту 11 розділу 2 Положення №148.

Виходячи із проаналізованих положень, проаналізувавши акт фактичної перевірки, податкове повідомлення-рішення суд приходить до висновку, що у зв’язку з помилковим застосуванням вимог нечинного нормативно-правового акту (який не має зворотної сили в часі) до діяльності суб’єкта господарювання з оприбуткуваня готівки за період з червня 2017 року по вересень 2018 року, а також, враховуючи пункт 2.6 Положення №637, згідно якого позивач правомірно оприбутковує готівкові кошти у книзі обліку розрахункових операцій, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 19.02.2018 року №0001261405, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись частиною 3 статті 243, статтями 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області №000126405 від 19.02.2018 року.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вулиця Садова, 34, село Лище, Луцький район, Волинська область, 45638, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (Київський майдан, будинок 4, місто Луцьк, Волинська область, 43010, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859) судовий збір у розмірі 2 076 (дві тисячі сімдесят шість) гривень 76 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер

Повний текст судового рішення складено 05.09.2018 року.