Рішення № 76267617, 30.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

30 серпня 2018 р. № 820/4776/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача те третьої особи - Білової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача: Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.03.2018 р. № 357 в частині притягнення інспектора роти №2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що наказ Департаменту патрульної поліції №357 від 22.03.2018 р. про притягнення її до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованим та протиправним, оскільки прийнятий без врахування всіх обставин справи. При цьому, позивачем вказано, що спірний наказ було прийнято відповідачем із порушенням процедури та прав позивача, у зв'язку з чим останній підлягає скасуванню. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Позивач в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить службу в Управлінні патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції на посаді інспектора 2 роти батальйону № 1 та має спеціальне звання лейтенант поліції.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 12.02.2018 року №572 призначено службове розслідування щодо можливого порушення вимог чинного законодавства з боку інспектора роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3, інспектора роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_4, інспектора роти №6 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_5 та інспектора роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1.

За результатами проведеного службового розслідування, 12.03.2018 року складено висновок службового розслідування, який затверджено начальником Департаментом патрульної поліції 12.03.2018 року.

Під час службового розслідування було встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3, лейтенант поліції ОСОБА_5, лейтенант поліції ОСОБА_4 та лейтенант поліції ОСОБА_1 19.12.2017, за адресою: АДРЕСА_1, на службовому автомобілі безпідставно проникли на подвір'я приватного будинку, що зі слів заявника громадянина ОСОБА_6 належить його батькові. Крім того, попередньо не вживши більш м'яких заходів, знаходячись на території приватного домоволодіння, зазначені правоохоронці, крім лейтенанта поліції ОСОБА_1, безпідставно застосували відносно громадянина ОСОБА_6 заходи фізичного впливу та спецзасіб обмеження рухомості - пластмасові стяжки, у зв'язку з чим в діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, лейтенанта поліції ОСОБА_5, лейтенанта поліції ОСОБА_4 вбачаються порушення вимог частини 1 статті 43 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 44 та пункту 1 частин З статті 44 Закону України «Про Національну поліцію», крім того в діях зазначених працівників, разом з лейтенантом поліції ОСОБА_1, також вбачаються порушення вимог підпунктів 1, 6 пункту 3.1 Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 № 4/1, пунктів 1, 2 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 38 Закону України «Про Національну поліцію».

У зв'язку з встановленими в ході службового розслідування обставинами, на підставі частини 4 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», статей 2, 5, 7, 13, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», та на підставі висновку службового розслідування від 12.03.2018 року, Департаментом патрульної поліції прийнято наказ від 22.03.2018 №357, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у безпідставному проникненні на службовому автомобілі до подвір'я приватного будинку по АДРЕСА_1 в місті Харкові, що є порушенням вимог підпунктів 1, 6 пункту 3.1 Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 № 4/1, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 38 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», на підставі пункту 2 частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», інспектору роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено зауваження.

Позивачем під час судового розгляду справи було вказано, що притягнення її до дисциплінарної відповідальності відбулося протиправно та безпідставно. Також повідомлено суду, що під час виявлення та переслідування автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, номерний знак НОМЕР_1 позивач за кермом патрульного автомобілю не перебувала, старшим екіпажу групи швидкого реагування Т2 не була, а також рішення про зупинення патрульного автомобілю перпендикулярно воротам не приймала. Також позивачем вказано на обставини того, що їй не було відомо та взагалі в темноті із салону патрульного автомобіля не могло бути зрозуміло, що земельна ділянка, на якій було зупинено патрульний автомобіль належить до якогось домоволодіння. Крім того, позивачем вказано, що відповідачем було порушено встановлений порядок проведення службового розслідування та притягнення її до відповідальності, оскільки про проведення такого розслідування позивач не повідомлялась, для надання пояснень з приводу обставин справи не викликалась, а наявний у матеріалах службового розслідування акт про відмову надання пояснень, в якому вказано, що позивач у телефонному режимі відмовилась надавати пояснення не відповідає дійсним обставин, оскільки жодних дзвінків з цього проводу позивачу не надходило того дня. Також позивачем вказано, що про притягнення до відповідальності вона дізналася 05.06.2018 року після ознайомлення із порядком призначення на посаду старшого інспектора.

Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч. 2 вищевказаної статті).

Водночас, суд зазначає, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", що передбачено пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно зі ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно зі ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

У п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави.

Відповідно до пунктів 6, 8 статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема зауваження.

Суд зазначає, що ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, зокрема, передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Стаття 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначає порядок накладання дисциплінарних стягнень. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його не тяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.

Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230 (далі - Інструкція №230), підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника (п. 2.6 Інструкції № 230).

Відповідно до п. 5.1 розділу V Інструкції № 230 службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

Судовим розглядом справи встановлено, що 10.01.2017 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшло звернення гр. ОСОБА_6, який поскаржився на неправомірні, на його думку, дії працівників Управління, які 19.12.2017 вторглися на службовому автомобілі до подвір'я приватного будинку його батька по АДРЕСА_1, пошкодили автоматичні ворота та спричинили заявнику тілесних ушкоджень.

На підставі рапорту Інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП від 15.01.2018 року листом від 15.01.2018 року відповідно до вимог ст. 214 КПК України Управлінням патрульної поліції в Харківській області ДПП було направлено звернення гр. ОСОБА_6 до Прокуратури Харківської області.

Також інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП 24.01.2018 року було проведено перевірку, під час якої встановлено, що інформація наведена у зверненні гр. ОСОБА_6 знайшла своє підтвердження, у зв'язку з чим останній звернувся із рапортом на ім'я начальника Управління патрульної поліції в м. Харкові Департаменту патрульної поліції щодо необхідності ініціювати проведення службового розслідування.

Матеріали справи містять копію висновку від 25.01.2018 року за результатами розгляду звернення гр. ОСОБА_6 від 05.01.2018 року, відповідно до висновків якого розгляд звернення гр. ОСОБА_7 від 10.11.2017 визнано закінченим, та наведені ним відомості - такими, які частково знайшли своє підтвердження в частині безпідставного та незаконного потрапляння до території приватного домоволодіння заявника та застосування до нього фізичної сили, а також вирішено ініціювати за даною подією службове розслідування.

В подальшому, на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 12.02.2018 року №572 призначено службове розслідування щодо можливого порушення вимог чинного законодавства з боку інспектора роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3, інспектора роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_4, інспектора роти №6 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_5 та інспектора роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1, результати якого оформлено у вигляді висновку від 12.03.2018 року.

При цьому, зі змісту висновку службового розслідування від 12.03.2018 року вбачається, що розслідуванням встановлено надходження 10.01.2017 року до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції з Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції скарги ОСОБА_6 щодо можливих неправомірних дій з боку працівників патрульної поліції, які 19.12.2017, на думку скаржника, безпідставно вторглися на службовому автомобілі на подвір'я приватного будинку його батька, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, пошкодили автоматичні ворота та спричинили заявнику тілесні ушкодження.

Так, комісією під час проведення службового розслідування було досліджено висновок за результатами розгляду скарги гр. ОСОБА_6 від 10.01.2017 за вх. № Б-76, в мотивувальній частині якого інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 зазначено, що ним було переглянуто відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів опитаних працівників патрульної поліції, зі змісту яких було встановлено, що в діях інспекторів патрульної поліції ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 містяться ознаки порушення ними положень ст.ст. 38, 44 Закону України «Про Національну поліцію», а саме відсутність правових підстав для проникнення до житла чи іншого володіння особи та для застосування фізичної сили.

Також вказано, що переглядом наявних відеозаписів було встановлено, що вказані працівники поліції на службовому автомобілі Renault Duster, номерний знак 11*2158 самостійно потрапили до приватної території домоволодіння заявника та застосували до нього фізичну силу. Момент переслідування автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням останнього на відеореєстратори зафіксований не був, крім того відеофіксація вказаної події не проводилась безперервно, а на окремих відеозаписах відсутній звук, що унеможливлює надати об'єктивну оцінку діям правоохоронців та є порушенням вимог п. 3.5. розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до медіафайлів з них, затвердженої Дорученням Управління патрульної поліції у місті Харкові ДПП ХЬ 3818/41/14/01-2017 від 26.04.2017, яка діяла на момент вищезазначеної події.

Інформація щодо пошкодження автоматичних воріт та проведення обшуку заявника шляхом перегляду вищезазначених відеозаписів та в ході розгляду даної скарги не знайшла свого підтвердження.

Під час проведення службового розслідування було встановлено, що інспектори поліції ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дійсно застосовували до гр. ОСОБА_6 фізичну силу та засіб обмеження нерухомості (пластмасові стяжки), мотивуючи це забезпеченням особистої безпеки та безпеки інших осіб, посилаючись на те, що останній поводив себе дуже агресивно, кричав, нецензурно висловлювався та вдарив інспектора поліції ОСОБА_4 по правій нозі. Проте під час застосування фізичної сили інспекторами не було враховано те, що події відбувалися на території приватного домоволодіння та скарг від оточуючих громадян, щодо загрозливої поведінки з боку гр. ОСОБА_6 в той день не надходило, крім того правоохоронцями не було вжито інших, більш м'яких заходів для забезпечення особистої безпеки. Після застосування відносно громадянина ОСОБА_6, заходів фізичної сили та спецзасобу обмеження нерухомості у вигляді пластмасових стяжок, його було доставлено до Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області, в приміщенні якого, на нього були складені адміністративні матеріали за ст.ст. 173, 185, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також під час службового розслідування було встановлено, що 19.12.2017 гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до КЗОЗ Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи та згідно висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи №1384-2017 від 21.12.2017 заявникові було завдано легких тілесних ушкоджень.

За результатами проведеного службового розслідування комісія дійшла висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3, лейтенант поліції ОСОБА_5М, лейтенант поліції ОСОБА_4 та лейтенант поліції ОСОБА_1 19.12.2017, за адресою: АДРЕСА_1, на службовому автомобілі безпідставно вторглися на подвір'я приватного будинку. Крім того, комісією вказано, що патрульні поліцейські попередньо не вжили більш м'яких заходів, знаходячись на території приватного домоволодіння, та, крім лейтенанта поліції ОСОБА_1, безпідставно застосували відносно гр. ОСОБА_6 заходи фізичного впливу та спецзасіб обмеження рухомості - пластмасові стяжки.

У зв'язку з зазначеними обставинами у діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, лейтенанта поліції ОСОБА_5, лейтенанта поліції ОСОБА_4, на думку комісії, вбачаються порушення вимог ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» та п. і ч. 3 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію», крім того в діях зазначених працівників, разом з лейтенантом поліції ОСОБА_1, також вбачаються порушення вимог пп.пп. 1, 6 п. 3.1 Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом: Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 № 4/1, п.п.1, 2 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», п.п. 1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.1 ст. 38 Закону України «Про Національну поліцію».

Дослідивши висновок службового розслідування суд зазначає, що 07.03.2018 року членами комісії та головою комісії було підписано висновок службового розслідування, про що свідчить копія сторінки 11 висновку, однак на сторінці 1 висновку зазначено дату та місце його складання, а саме 12.03.2018 м. Харків, та вказано дату затвердження висновку начальником Департаменту патрульної поліції як 12.03.2018 року.

Отже, слід дійти висновку, що комісією було поставлено підписи за п'ять днів до дати складання висновку службового розслідування, що дає підстави для наявності сумнів у об'єктивності та неупередженості комісії.

Також суд зазначає, що відповідно до положень абз.2 п.6.3.6 Інструкції № 230 забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення.

Під час розгляду справи позивачем у наданих поясненнях було вказано, що про обставини проведення стосовно неї службового розслідування їй відомо не було, оскільки про вказане жодним чином не було повідомлено, не було запитано пояснень.

Суд зазначає, що зі змісту висновку службового розслідування та наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 06.03.2018 року у м. Харкові працівниками ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 було складено акт про відмову надати пояснення, відповідно до якого ОСОБА_1 в телефонному режимі, старшим інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_10 було запропоновано надати письмове пояснення з приводу обставин подій 19.12.2017 року та позивач відмовилась надати письмове пояснення в телефонному режимі. Вказаний акт було зареєстровано 13.03.2018 за номером 255вн/41/14/02-2018.

Відповідно до абз.3 п.6.2.2 Інструкції № 230 акт про відмову у наданні пояснення у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в канцелярії (секретаріаті) за місцем проходження служби виконавця, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) внутрішніх справ, працівник якого допустив порушення, після чого вказаний акт приєднується до матеріалів службового розслідування.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, акт про відмову було зареєстровано тільки 13.03.2018, тобто через 7 днів, що є порушенням положень Інструкції № 230.

Також позивачем під час розгляду справи було надано пояснення та вказано, що 06.03.2018 старший інспектор Кизим А.В. чи інші працівники поліції вказані у акті їй не телефонували, на підтвердження чого позивачем було надано до суду довідку телефонних дзвінків, які надійшли на її телефонний номер НОМЕР_3 та здійснені з такого номера 06.03.2018.

Позивачем повідомлено суду, що серед вказаних номерів абонентів немає телефонного дзвінка від вказаних у акті осіб, що свідчить про недійсність складеного акту про відмову.

Суд зазначає, що вказаний акт про відмову у наданні пояснень не може вважатися судом належним доказом такої відмови позивача, оскільки під час розгляду справи відповідачем не було доведено правомірності його складення, а також не надано достатніх та належних доказів вчинення посадовими особами відповідача дій, направлених на відібрання від позивача письмових пояснень з приводу події, що відбулася 19.12.2017 року.

Як передбачено положеннями п.6.3.2 Інструкції № 230 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем під час розгляду справи під час проведення службового розслідування комісією було допущено порушення прав позивача в частині дотримання порядку проведення службового розслідування, що свідчить про необ'єктивність та упередженість комісії.

Судовим розглядом справи встановлено, що зважаючи на встановлені під час службового розслідування обставини комісія дійшла висновку, що в діях лейтенанта поліції ОСОБА_1 також вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, який виразився у безпідставному вторгненні на подвір'я приватного будинку по АДРЕСА_1 у місті Харкові, що є порушенням вимог пп.пп. 1, 6 п. 3.1 Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 № 4/1, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 38 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 2 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Як встановлено судом зазначені обставини послугували підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді безпідставного вторгнення на подвір'я приватного будинку по АДРЕСА_1 у місті Харкові.

Суд зазначає, що відповідно до пп.1, 6 п.3.1 функціональних обов'язків (Посадової інструкції) позивача поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини, обмежувати їх лише у спосіб та у випадках, що встановлені законом.

Згідно із ч.1 ст.38 України «Про Національну поліцію» поліція може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов'язаних із: 1) рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій; 2) безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні злочину; 3) припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які знаходяться в житлі або іншому володінні.

Як встановлено судовим розглядом справи з наданих пояснень та матеріалів справи первинною підставою для переслідування автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, номерний знак НОМЕР_2 та водія, який перебував за кермом вказаного транспортного засобу послугувала наявність у патрульних підозри стосовно ймовірного вчинення останнім злочину, а також поведінка такого подія та порушення прав дорожнього руху, що зафіксовано у висновку службового розслідування від 12.03.2018 року із наданих пояснень патрульних групи.

З наданих під час судового розгляду справи пояснень позивача встановлено, що на нічне чергування у складі екіпажу групи швидкого реагування Т2 вона заступила разом із інспекторами УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3, лейтенантом поліції ОСОБА_5, лейтенантом поліції ОСОБА_4

Як було повідомлено позивачем та жодним чином не спростовано відповідачем лейтенант ОСОБА_1 19.12.2017 року старшим екіпажу групи швидкого реагування Т2 не була, за кермом патрульного автомобіля не перебувала та самостійного рішення, про необхідність зупинення автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, номерний знак НОМЕР_2, не приймала.

Вказані доводи позивача також підтверджуються і наданими під час службового розслідування поясненнями патрульних поліцейських групи швидкого реагування.

Тим більше, що зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що момент переслідування автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, номерний знак НОМЕР_2, на відеореєстратори зафіксований не був, крім того відеофіксація вказаної події не проводилась безперервно, а на окремих відеозаписах відсутній звук, що унеможливлює надати об'єктивну оцінку діям правоохоронців. Вказане також підтверджує висновки суду стосовно недоведеності вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Крім того, як встановлено розглядом справи відповідно до постанови про закриття кримінального провадження, прийнятої прокуратурою Харківської області від 18.05.2018, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000000058, закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діях інспектора роти № 3 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, інспектора роти № 3 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4, інспектора роти № 6 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта іюліції ОСОБА_13 та інспектора роти № 2 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.

З врахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що в діях позивача прокуратурою Харківської області не встановлено безпідставного проникнення на службовому автомобілі до подвір'я приватного будинку по АДРЕСА_1 в м. Харків.

Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надано до суду достатніх, належних та допустимих доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що дає підстави вважати протиправним притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження.

Таким чином, враховуючи обставини встановлення судом порушень у проведенні службового розслідування, а також відсутності у діях позивача дисциплінарного проступку, суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача: Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.03.2018 р. № 357 в частині притягнення інспектора роти №2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_4) сплачену суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, буд. 3, код ЄДРПОУ - 40108646).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 05 вересня 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.