Рішення № 76267130, 06.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4355/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса» (65091, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Колонтаївська, будинок 24; код ЄДРПОУ 02470158) до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області (65023, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Пастера, будинок 58; код ЄДРПОУ 41404999) про скасування постанов про накладення штрафу від 18.07.2018р. у розмірі 5100,00 грн. та від 24.07.2018р. у розмірі 10200,00 грн. у виконавчому провадженні № 56678958, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса» до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області, в якій позивач, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить:

скасувати постанову Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області про накладення штрафу від 18.07.2018 року у розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні № 56678958;

скасувати постанову Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області про накладення штрафу від 24.07.2018 року у розмірі 10200,00 грн. у виконавчому провадженні № 56678958.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що приватним акціонерним товариством «Видавничий дім «Одеса» виконано рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23.06.2018р. у справі № 523/11422/17 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Однак, у штатному розкладі ПАТ «Видавничий дім «Одеса» в зв’язку зі скороченням, відсутня посада начальника служби охорони, що унеможливлює виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді. На думку позивача, постанови про накладення штрафу від 18.07.2018р. у розмірі 5100,00 грн. та від 24.07.2018р. у розмірі 10200,00 грн. у виконавчому провадженні № 56678958 прийняті держаним виконавцем неправомірно, оскільки відповідач не врахував зазначених обставин. Крім того, позивач звернув увагу, що ним було надано відповідачу заяву з повідомленням про подання апеляційної скарги на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23.06.2018р. у справі № 523/11422/17. На думку позивача, зазначені дії відповідача не узгоджується з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та порушують його права як сторони виконавчого провадження.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2018р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін), з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-272 КАС України щодо розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 04.09.2018 р.; зобов’язано позивача надати до Одеського окружного адміністративного суду докази на підтвердження того, коли саме ним отримано оскаржувані постанови; зобов’язано Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області, старшого державного виконавця Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 надати до Одеського окружного адміністративного суду належним чином засвідчені копії: матеріалів виконавчого провадження № ВП№ 56678958, постанов про накладення штрафу від 18.07.2018р. у розмірі 5100,00 грн. та від 24.07.2018р. у розмірі 10200,00 грн. у виконавчому провадженні № 56678958, пояснення щодо того, які вчинялись дії на виконання виконавчого провадження № 56678958 із наданням відповідних доказів; призначено судове засідання по справі на 06.09. 2018 р. о 15 год. 00 хв.

До судового засідання 06.09.2018 р. з’явився представник позивача, відповідач до судового засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно.

За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23.06.2018р. у цивільній справі № 523/11422/17 позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ«Видавничий дім «Одеса», «Професійної спілки працівників культури України», третя особа: генеральний директор ПАТ «Видавничий дім «Одеса» ОСОБА_5 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково, зокрема:

визнано незаконним звільнення ОСОБА_3 з посади начальника охорони Публічного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса» на підставі наказу Генерального директора Публічного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса» ОСОБА_5 від 05.07.2017р. № 05-К.

поновлено ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 б. 20, кв. 67, іпн. НОМЕР_1) на посаді начальника охорони Публічного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса»;

зобов’язано Публічне акціонерне товариство «Видавничий дім «Одеса» (код 02470158 м. Одеса, вул. Колонтаївська б. 24) внести запис в трудову книжку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 б. 20, кв. 67, іпн. НОМЕР_1) про поновлення на посаді начальника охорони Публічного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса» із скасуванням попереднього запису про звільнення на підставі наказу від 05.07.2017р. № 05-К;

стягнуто з ПАТ «Видавничий дім «Одеса» (код 02470158 м. Одеса, вул. Колонтаївська б. 24) на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 б. 20, кв. 67, іпн. НОМЕР_1) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 34792 гривень 35 копійок, моральну шкоду у розмірі 4000 гривень, а всього стягнуто суму у розмірі 38792 гривень 35 копійок;

допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника охорони Публічного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса», а також в частині стягнення середньомісячного заробітку у розмірі 3210 гривень за один місяць.

26.06.2018р. Суворовським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист у справі № 523/11422/17 в частині поновлення ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, іпн. НОМЕР_1) на посаді начальника охорони Публічного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса», в якій рішення підлягає негайному виконанню.

27.06.2018р. (вх. № 10264/20-38) до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області надійшла заява про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 23.06.2018р. у вказаній справі.

03.07.2018р. старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 56678958 на підставі вищевказаного виконавчого листа.

10.07.2018 р. старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 складено акт про те, що вимоги виконавчого документа боржником не виконано, письмових пояснень стосовно невиконання не надано.

10.07.2018 р. старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 прийнято постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження (боржника) з публічне акціонерне товариство «Видавничий дім «Одеса» на приватне акціонене товариство «Видавничий дім «Одеса».

18.07.2018р. старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 прийнято постанову про накладення на ПАТ «Видавничий дім «Одеса» штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання вимог виконавчого документа, виданого Суворовським районним судом м. Одеси від 26.06.2018р. у справі № 523/11422/17.

27.07.2018р. старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 прийнято постанову про накладення на ПАТ «Видавничий дім «Одеса» штрафу у розмірі 10200 грн. за невиконання вимог виконавчого документа, виданого Суворовським районним судом м. Одеси від 26.06.2018р. у справі № 523/11422/17.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 3 ст.287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Надаючи правову оцінку правомірності прийняття постанов про накладення штрафу від 18.07.2018р. у розмірі 5100,00 грн. та від 24.07.2018р. у розмірі 10200,00 грн. у виконавчому провадженні № 56678958, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016р. № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”).

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”).

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.

Відповідно до цієї норми у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України визначає, що в разі якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов'язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин – у вигляді штрафу у подвійному розмірі - 10200 грн.

З аналізу вказаних норм можливо дійти висновку про те, що Законом № 1404-VІІІ встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення.

Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником рішення суду, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання.

Виконання рішення про поновлення на роботі врегульоване положеннями ст. 65 Закону №1404-VIII.

Так, відповідно до частини першої статті 65 Закону №1404-VIII рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Частиною другою вказаної статті визначено, що рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на час винесення державним виконавцем постанови від 18.07.2018 року у виконавчому провадженні № 56678958 про накладення на ПАТ «Видавничий дім «Одеса» штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання вимог виконавчого документа, виданого Суворовським районним судом м. Одеси від 26.06.2018р. у справі № 523/11422/17, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 б. 20, кв. 67, іпн. НОМЕР_1) на посаді начальника охорони Публічного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса» не було виконано боржником – приватним акціонерним товариством «Видавничий дім «Одеса» та жодних дій щодо поновлення ОСОБА_3 не вжито.

Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин.

Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Поважність причин невиконання рішення суду у справі №23/11422/17 боржник обґрунтовував тим, що 05.05.2017р. ПАТ «Видавничий дім «Одеса» видно наказ, відповідно до якого штатні одиниці охоронців та начальника служби охорони скорочено у звязку з фінансовою кризою та попереджено ОСОБА_3 про звільнення у звязку із скороченням штату та відсутністю вільних робочих вакансій. Згідно наказу № 05-К від 05.07.2018р. ОСОБА_3 звільнено на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП України. Станом на теперішній час у штатному розкладі приватного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса» відсутня посада начальника охорони.

По-перше, рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23.06.2018р. у цивільній справі № 523/11422/17 визнано незаконним звільнення ОСОБА_3 з посади начальника охорони Публічного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса» на підставі наказу Публічного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса» від 05.07.2017р. № 05-К.

По-друге, зокрема, в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника охорони Публічного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса» суд допустив негайне виконання рішення. Відтак судом відхиляються доводи позивача про те, що державним виконавцем залишено поза увагою заяву приватного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса» про зупинення виконавчих дій в зв’язку з поданням апеляційної скарги на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23.06.2018р. у цивільній справі № 523/11422/17, оскільки відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Враховуючи, що в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника охорони Публічного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса» рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23.06.2018р. у цивільній справі № 523/11422/17 підлягає негайному виконанню у відповідача були відсутні визначені Законом України «Про виконавче провадження» підстави для зупинення виконавчого провадження.

Згідно з пиписами статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд звертає увагу, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997р. гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, у рішеннях від 28 листопада 1999 року по справі “Брумареску проти Румунії” та від 24 липня 2003 року по справі “Рябих проти Росії” Європейським судом з прав людини зазначено, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Отже, враховуючи встановлені обставини та досліджені надані на їх підтвердження докази, виходячи зі змісту приписів ст.ст.63,75 Закону №1404-VIII, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин, в тому числі повторно, в зв’язку з чим відсутні підстави для визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 18.07.2018р. у розмірі 5100,00 грн. та від 24.07.2018р. у розмірі 10200,00 грн. у виконавчому провадженні № 56678958.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст 6, 14, 78, 90, 139, 161,205, 255, 273, 287 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Видавничий дім «Одеса» (65091, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Колонтаївська, будинок 24; код ЄДРПОУ 02470158) до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області (65023, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Пастера, будинок 58; код ЄДРПОУ 41404999) про скасування постанов про накладення штрафу від 18.07.2018р. у розмірі 5100,00 грн. та від 24.07.2018р. у розмірі 10200,00 грн. у виконавчому провадженні № 56678958, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.