Рішення № 76267065, 06.09.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 вересня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2128/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, реалізації води та очищенню стоків “Лисичанськводоканал” про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, реалізації води та очищенню стоків “Лисичанськводоканал” про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, у якій позивач просить суд:

- стягнути кошти з рахунків платника податків Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, реалізації води та очищенню стоків “Лисичанськводоканал” у банках, що обслуговують зазначеного платника та з розрахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в рахунок погашення податкового боргу в загальній сумі 4 875 274,58 грн в дохід державного бюджету за період з 13.02.2017 по 01.04.2018.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області.

За відповідачем станом на 16.04.2018 рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених товарів в Україні в загальному розмірі 4 875 274,58 грн, з яких 2 731 357,00 грн – основний борг та 2 143 917,58 грн – штрафні (фінансові) санкції.

Відповідачу була виставлена перша податкова вимога від 08.10.2001 № 6589, яка була отримана відповідачем 10.10.2001. Друга податкова вимога № 8563 від 10.12.2001, була вручена посадовій особі відповідача 14.12.2001. Зазначені вимоги відповідачем не виконані, не оскаржені та є чинними.

Ухвалою суду від 23 липня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 07 серпня 2018 року (а.с. 1-2).

Ухвалою суду від 07 серпня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 вересня 2018 року (а.с. 43).

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву у якій розгляд справи без його участі, відзив на позовну заяву не надавав.

Відповідно до частини дев’ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-78 КАС України, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, реалізації води та очищенню стоків “Лисичанськводоканал” (код ЄДРПОУ 03339851) зареєстроване у якості юридичної особи Лисичанською міською радою Луганської області 15.06.1992 (а.с. 8-10).

Відповідачем до податкового органу було подано податкові декларації з податку на додану вартість, у яких самостійно визначено суми грошових зобов’язань, а саме:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2017 року від 20.11.2017 у розмірі 412256,00 грн (а.с. 17);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2017 року від 20.12.2017 у розмірі 269063,00 грн (а.с. 18);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2017 року від 22.01.2018 у розмірі 553081,00 грн (а.с. 19);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2018 року від 20.02.2018 у розмірі 862516,00 грн (а.с. 20);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2018 року від 20.03.2018 у розмірі 634441,00 грн (а.с. 21).

Також відповідачу були нараховані штрафні (фінансові) санкції за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість, у зв’язку з чим позивачем було прийнято відповідні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.02.2017 на загальну суму 1 616 232,63 грн (а.с. 13);

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 21.03.2017 на загальну суму 423 811,61 грн (а.с. 14);

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 24.01.2018 на загальну суму 2660,00 грн (а.с. 15);

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 16.03.2018 на загальну суму 101 213,00 грн (а.с. 16).

Вищенаведені податкові повідомлення-рішення позивачем отримані та не оскаржені.

Станом на день розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 4 875 274,58 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України є обов’язком платника податку подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням податків і зборів. Та відповідно пункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 203.1. статті 203 ПК України Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

В порушення вимог пунктів 57.1, 57.3, статті 57, пункту 203.2 статті 203 ПК України відповідач не сплатив у встановлені строки податкове зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України до прав контролюючих органів входить звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У зв'язку з несплатою самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у відповідача утворилася загальному розмірі 4 875 274,58 грн, що підтверджується розрахунком суми заборгованості по ПДВ, та витягом з інтегрованої картки платника податків (а.с. 22-23, 29-33).

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” доповнено ПК України статтею 19-3 та викладено в новій редакції підпункту 19.1.1 пункту 19.1 статті 19, якими визначено перелік функцій державний податкових інспекцій, а функції контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

З метою погашення податкового боргу податковим органом направлено відповідачу податкові вимоги форми “Ю1” № 6589 від 08.10.2001 та форми «Ю2» № 8563 від 10.12.2001, (а.с. 11-12). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Визначена у податкових вимогах форми “Ю” сума грошового зобов'язання відповідачем не сплачена, податкові вимоги не оскаржувались ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

Податковий борг у добровільному порядку не сплачено, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків (а.с. 29-33).

Таким чином, позовні вимоги Головного управління ДФС у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, реалізації води та очищенню стоків “Лисичанськводоканал” про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 139 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 189, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, реалізації води та очищенню стоків “Лисичанськводоканал” про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, реалізації води та очищенню стоків “Лисичанськводоканал” (ідентифікаційний код юридичної особи: 03339851, місцезнаходження: 93106, Луганська обл., місто Лисичанськ, вулиця ім. В.Сосюри, будинок 168) податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 4875274,58 грн (чотири мільйони вісімсот сімдесят п’ять тисяч двісті сімдесят чотири гривень 58 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя ОСОБА_1