Ухвала суду № 76266966, 06.09.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

06 вересня 2018 року № 810/4126/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко» з позовом до Головного управління ДФС у Київській області у якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2018 №Ю35917-17.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 відкрите загальне позовне провадження за вказаним позовом.

5 вересня 2018 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Бородянському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області вживати будь-які заходи щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-35917-17У від 04.06.2018 щодо сплати боргу (недоїмки) у розмірі 1978024,31 грн.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову – це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Так, предмет позову становлять вимоги позивача про визнання протиправною та скасування вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2018 №Ю35917-17, відповідно до якої відповідач вимагає сплатити наявну станом на 31.05.2018 у ТОВ «Ніко» недоїмку (борг) з ЄСВ, розмір якої становить 1978024,31 грн.

Судом встановлено, що листом від 08.08.2018 вих. №08/09 позивач повідомив контролюючий орган про факт оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2018 №Ю35917-17.

Разом з цим, судом встановлено, що постановою Бородянського районного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області від 17.08.2018 було відкрите виконавче провадження №57027449 з примусового стягнення з ТОВ «Ніко» на користь держави боргу у розмірі 1978024,31 грн.

Частиною 4 статті 25 Закону передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Таким чином, виключно у випадку узгодження суми боргу (недоїмки), що визначена у вимозі, у контролюючого органу виникає право на звернення її до примусового виконання.

Оскільки заборгованість, яка у примусовому порядку стягується у виконавчому провадженні №57027449, узгоджується ТОВ «Ніко» у судовому порядку, підстав для її примусового стягнення до набрання судовим рішенням законної сили немає.

Примусове стягнення з позивача неузгоджених сум недоїмки зі сплати єдиного внеску свідчить, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі внаслідок втручання у його право власності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Беручи до уваги, що заборгованість з ЄСВ, розмір якої становить 1978024,31 грн., є неузгодженою, суд дійшов висновку що існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення її стягнення.

Разом з цим суд не знаходить підстав для заборони Бородянському районному відділу ДВС ГТУЮ у Київській області вчиняти будь-які заходи щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу, оскільки такий вид заходу забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії може застосовуватись лише до відповідача по справі, яким згаданий орган виконавчої служби не являється.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко» про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на користь держави з ТОВ «Ніко» (ідентифікаційний код 20390397) заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі 1978024,31 грн. у виконавчому провадженні №57027449 з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.06.2018 №Ю-35917-17У.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Суддя Леонтович А.М.