Рішення № 76266913, 04.09.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 вересня 2018 року Справа № 0840/3109/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 23, корпус Л, код ЄДРПОУ 37963785)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Дзержинського, 27/34, код ЄДРПОУ 03193258)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02.08.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Бердянське ОУПФУ в Запорізькій області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (далі - третя особа, УПСЗН Бердянської міської ради Запорізької області), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати пенсії за віком позивачу з квітня 2018 року;

- зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії за віком позивачу з квітня 2018 року та сплатити заборгованість за період з квітня 2018 року по липень 2018 року (включно).

Ухвалою суду від 06.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 04.09.2018 без повідомлення (виклику) сторін.

У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено у позовній заяві. Зокрема зазначено, що позивач змушений був залишити своє місце проживання у м. Шахтарськ Донецької області та з метою уникнення збройного конфлікту переміститися до м.Бердянськ Запорізької області. Оформила довідку переселенця №2306005493, згодом нову довідку переселенця №5493 від 20.07.2017 та отримувала пенсію за віком в Бердянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області з грудня 2014 року по 01 квітня 2018 року. З квітня 2018 року позивачу було припинено нарахування та виплата пенсії в зв'язку з чим, остання вимушена був звернутися до відповідача, щодо надання роз'яснень із вказаного питання, та отримав від відповідача лист від 06.07.2018 №273/Є-4, у якому повідомлено про призупинення сплати пенсії у зв'язку із скасуванням довідки №2306005493 від 10.12.2014 рішенням УПСЗН Бердянської міської ради Запорізької області №621 від 20.03.2018. Дії відповідача з припинення пенсії вважає протиправними, оскільки пенсія є єдиними джерелом існування. З посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», просить позов задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до відзиву на позовну заяву від 15.08.2018 відповідачем зазначено, що позивач перебуває на обліку в управлінні як внутрішньо переміщена особа. Згідно рішення № 621 від 20.03.2018 начальника УПСЗН Бердянської міської ради Запорізької області про скасування довідок на основі інформації щодо перетинання державного кордону України, отриманої від Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України, довідку ОСОБА_1 від 10.12.2014 № 2306005493 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, скасовано на підставі п.3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». З 01.04.2018 виплату пенсії їй припинено. Позивач 20.06.2018 звернулась до відповідача з заявою про поновлення виплат з 01.04.2018, додавши довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.07.2017 №5493. Однак, з урахуванням відсутності рішення комісії з питань призначення/відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам стосовно поновлення соціальних виплат ОСОБА_1, на цей час відсутні законні підстави для поновлення нарахування та виплати їй пенсії з 01.04.2018. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Від третьої особи на адресу суду надійшло повідомлення про неможливість прибуття до суду (вх. №25943 від 20.08.2018) та зазначено, що третя особа підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить позов задовольнити.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_2 (а.с.10).

Згідно довідки № 2306005493 від 10.12.2014 ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа.

Рішенням № 621 від 20.03.2018 начальника УПСЗН Бердянської міської ради Запорізької області про скасування дії довідки довідку ОСОБА_1 від 10.12.2014 № 2306005493 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, скасовано на підставі п.3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (витяг, а.с.22).

20.07.2017 УПСЗН Бердянської міської ради Запорізької області позивачу була видана нова довідка № 5493 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з м. Шахтарськ Донецької області (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 до м.Бердянськ Запорізької області (фактичне місце проживання: АДРЕСА_2) (а.с.25, 36 (зворот)).

У зв'язку з припинення пенсійних виплат з 01.04.2018 позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Бердянської міської ради Запорізької області з заявою від 20.04.2018 щодо поновлення виплати пенсії з 01.04.2018 (а.с.11).

Листом від 20.06.2018 №10339 позивачу роз'яснено, що на підставі відповіді Державної Прикордонної Служби, про тривалу відсутність позивача (понад 60 днів) за місцем проживання з 19.12.2017 по 19.03.2018 (89 днів), керівником управління було прийнято рішення щодо скасування дії довідки 20.03.2018 №621. При цьому, зважаючи на надані позивачем документи, що підтверджують його знаходження на підконтрольній Україні території з 19.12.2017 по 19.03.2018 та пояснення, щодо приїзду на підконтрольну Україні територію в гості, керівником управління рішення про скасування довідки не відмінено (а.с. 17).

20.06.2018 позивач звернулась також до відповідача з заявою від 20.06.2018 щодо поновлення виплати пенсії з 01.04.2018, додавши до неї нову довідку від 20.07.2017 № 5493 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.36).

22.06.2018 позивач звернулась до відповідача з заявою від 22.06.2018 про надання письмової відповіді стосовно причин зупинення виплати пенсії з квітня 2018 року (а.с.21).

Листом від 06.07.2018 №273/Є-4 відповідачем роз'яснено позивачу про припинення виплати пенсії відповідно до пп.4,5 п.12 Постанови Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2015 з 01.04.2018 на підставі Рішення УП та СЗН Бердянської міської ради №621 від 20.03.2018, яким скасована довідка №2306005493 від 10.12.2014. За поданою позивачем заявою від 20.06.2018 про поновлення виплати з 01.04.2018, відповідачем 21.06.2018 зроблено запит до органів соціального захисту населення на отримання інформації щодо перевірки задекларованого місця проживання. Зазначено, що на теперішній час рішення Комісії щодо поновлення виплати пенсії позивачу до управління не надходило (а.с.19-20).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії з 01.04.2018, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав та інтересів.

Дана справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (Пз/9901/20/18).

Звідси, суд враховує при ухваленні рішення у цій справі правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (Пз/9901/20/18).

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Як свідчать обставини справи, з 01.04.2018 позивачу припинено виплату пенсії відповідно до пп.4 п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2015 №365 у зв'язку із скасуванням довідки на підставі інформації Державної Прикордонної Служби, про тривалу відсутність позивача (понад 60 днів) за місцем проживання.

У відзиві на позов відповідач обґрунтовує свою позицію з посиланням на Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон України №1706-VII), а також постанову Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 «Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - постанова №365).

Зокрема, відповідно до ст. 7 Закону України №1706-VII, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - постанова № 637) встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою № 509.

Згідно п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 із змінами та доповненнями (далі - Порядок №509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20.06.2016, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

Відповідачем зазначено, що довідку про взяття позивача на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції скасовано.

Відповідно ст. 12 Закону України №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

За приписами п.71 Порядку №509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону України №1706-VII, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до ст. 12 Закону України №1706-VII приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Як встановлено судом, виплата пенсії позивачу припинена відповідачем на підставі рішення № 621 від 20.03.2018 начальника УПСЗН Бердянської міської ради Запорізької області про скасування довідки на основі інформації щодо перетинання державного кордону України, отриманої від Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України (щодо тривалої відсутності позивача (понад 60 днів) за місцем проживання з 19.12.2017 по 19.03.2018).

Однак, позивачем надано до матеріалів справи докази перебування у вказаний період останньої на території України, а саме: касові чеки, що підтверджують зняття позивачем особисто пенсії у період з грудня 2017 року по березень 2018 року (місце зняття готівки м.Волноваха) (а.с.12).

Пунктом 2 постанови № 365 встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Відповідно до п.п.2 п. 12 постанови №365 соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/ перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Позивачем надано акти обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 04.06.2018 та від 06.06.2018, які не спростовують факту проживання позивача за адресою:71118, Запорізька область, м.Бердянськ, пр. Східний, буд. 25 (а.с.13-14).

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) пенсія виплачується щомісячно організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії, як і не надано самого рішення про припинення виплати пенсії.

Слід також зазначити, що вимоги ст.49 Закону України № 1058-ІV є пріоритетними поряд з вимогами, встановленими постановами Кабінету Міністрів України, якими врегульовано окремі питання обліку та соціального забезпечення вимушених переселенців.

Вказані підзаконні нормативні акти не є законами, а тому не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" № 8 від 13.06.2007 роз'яснено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07.02.2014, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (п. 51 цього рішення).

У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі "Пічкур проти України", як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Зупинення виплати пенсії позивачу відбулося без прийняття будь-якого рішення відповідачем на підставі повідомлення третьої особи про відмову у призначенні (відновленні) позивачу соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у зв'язку із скасуванням довідки, тобто, право на отримання пенсії, а не соціальної послуги (виплати, допомоги) стало залежним від місця проживання позивача, який є громадянином України.

Таким чином, судом було достовірно встановлено, що відповідач, не приймаючи рішення відповідно до ч.1 ст.49 Закону України № 1058-ІV, з 01.04.2018 зупинив виплату пенсії позивачу, доказів наявності рішення про зупинення виплати пенсії позивачу сторонами суду не надано. Жодним Законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій, у зв'язку з цим позовні вимоги ОСОБА_1 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області підлягають задоволенню.

Питання розподілу судового збору судом не вирішується, з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 23, корпус Л, код ЄДРПОУ 37963785), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Дзержинського, 27/34, код ЄДРПОУ 03193258) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в частині припинення з 01.04.2018 виплати пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Зобов'язати Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити з 01.04.2018 виплату пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та виплатити заборгованість за період починаючи з 01.04.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 04.09.2018.

Суддя І.В.Садовий