Рішення № 76266741, 06.09.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м.Кропивницький Справа № 1140/2171/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., секретаря судового засідання Побочій О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (25000, селище ОСОБА_2 10АДРЕСА_1, м. Кропивницький, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, вул. Соборна, 7-а, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання відмови в перерахунку пенсії протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач), в якому просить:

- визнати дії відповідача, щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність - протиправними;

- зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність з 18.12.2017р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він перебуває на обліку у відповідача та отримає пенсію відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Загальний трудовий стаж позивача становить 38 років, 29 з яких позивач працював на посадах, які дають право на отримання пенсії на пільгових умовах у відповідності до Списку №1, що підтверджується копією трудової книжки та довідкою ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Інгульська шахта №15 від 30.01.2018р.

З метою перерахунку пенсії відповідно до положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, але рішенням від 05.03.2018р. №160424 позивачеві було відмовлено у перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що положення ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюються лише на працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служби (формувань) у вугільній промисловості, а позивач працював на посаді респіраторника воєнізованого гірничо-рятувального загону на Інгульській шахті ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», яка займається видобуванням уранової руди, тому зарахувати стаж роботи на вказаному підприємстві не має законних підстав.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Відповідач у запереченні на позов (а.с. 23), поданому до суду 28.08.2018 позовні вимоги не визнав, з підстав аналогічних у рішенні про відмову у перерахунку пенсії від 05.03.2018р. №160424.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи у письмовому провадженні (а.с.29).

Відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 9. Ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримає пенсію відповідно до норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Загальний трудовий стаж позивача становить 38 років, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.6,7).

29 років позивач працював на посадах, які дають право на отримання пенсії на пільгових умовах у відповідності до Списку №1, що підтверджується довідкою ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Інгульська шахта №15 від 30.01.2018р. (а.с.8).

Відповідно до вказаної довідки позивач, в період з 19.07.1979р. по 14.02.1982р. виконував роботу повний робочий день в підземних умовах за професіями: підземний робітник на геофізичних роботах; підземний радіометрист.

В період з 15.02.1982р. по 01.06.2008р. позивач виконував роботу: в разі аварії на підприємстві займався рятуванням людей, а також брав участь в ліквідації наслідків аварії в підземних умовах шахти за професією: респіраторник воєнізованого гірничо-рятувального взводу.

З метою перерахунку пенсії відповідно до положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, але рішенням від 05.03.2018р. №160424 позивачеві було відмовлено у перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що положення ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюються лише на працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служби (формувань) у вугільній промисловості, а позивач працював на посаді респіраторника воєнізованого гірничо-рятувального загону на Інгульській шахті ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», яка займається видобуванням уранової руди, тому зарахувати стаж роботи на вказаному підприємстві не має законних підстав (а.с.9,12,13).

Надаючи належну оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788), Законом України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345), Постановою КМУ від 24.06.2016р. №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, рудикольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.

Згідно ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менше як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтарям, але не менш як 3 розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по 1 року.

Відповідно до підрозділу 5 розділу І «ГІРНИЧІ РОБОТИ Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд» Списку №1, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці», належать працівники державних воєнізованих гірничорятувальних служб особовий склад, яких безпосередньо забезпечує здійснення екстрених і невідкладних заходів щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт.

Як вже встановлено судом, в період з 15.02.1982р. по 01.06.2008р. позивач виконував роботу: в разі аварії на підприємстві займався рятуванням людей, а також брав участь в ліквідації наслідків аварії в підземних умовах шахти за професією: респіраторник воєнізованого гірничо-рятувального взводу.

Тобто, позивач у вказаний період працював за професією, яка передбачена Списком №1. При цьому суд враховує, що з урахуванням змін внесених до Списку №1 постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 р. № 479, назву підрозділу 5 розділу І було змінено шляхом виключення визначення «у вугільній промисловості», тобто, робота в державній воєнізованій гірничорятувальній службі обмежується не лише вугільною промисловістю, а й іншими, в т.ч. видобуток урану, що не було враховано відповідачем при прийнятті рішення від 05.03.2018р. №160424.

Статтею 10 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що дія статті 8 Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» необхідна сукупність трьох умов: наявність стажу роботи не менше 15 років для чоловіків, зайнятість на підземних роботах повний робочий день та віднесення професії до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивач має стаж на підземних роботах 29 років, який включається до стажу, що дає право на отримання державної пенсії на пільгових умовах у відповідності до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

За наведених обставин, суд вважає, що на позивача розповсюджуються норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», тобто в даному випадку наявні підстави для призначення пенсії в розмірі 80 відсотків від його середнього заробітку, так як посада позивача «респіраторник воєнізованого гірничорятувального взводу» відноситься до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність захисту судом прав позивача.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, а саме визнання протиправними дій відповідача, щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Тобто, формою волевиявлення суб’єкта владних повноважень щодо відмови у перерахунку перерахунку пенсії є відповідне рішення УПФУ, в даному випадку від 05.03.2018р. №160424, а тому належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування вказаного рішення.

Стосовно обраного позивачем способу захисту у вигляді зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність з 18.12.2017р. , суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним питанням є перерахунок пенсії на пільгових умовах.

Згідно із частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень Пенсійного органу на прийняття рішення суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень статті 245 КАС України, а саме, обрати належний спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2018 №463 про перерахунок пенсії на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 352,40 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (25000, селище ОСОБА_2 10АДРЕСА_1, м. Кропивницький, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, вул. Соборна, 7-а, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання відмови в перерахунку пенсії протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 05.03.2018р. №160424 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2018р. №463 про перерахунок пенсії на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн (триста пятдесят дві гривні 40 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_3