Рішення № 76266680, 04.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 р. Справа№805/4165/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі :

Головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі судового засідання - Заїченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Маріупольське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Маріупольського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області та, з урахуванням уточнень позовних вимог,просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Лівобережного об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області за № 37 від 24 квітня 2018 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. “а” ст.13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” та ч.2 п.1 ст..114 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;

Зобов’язати Лівобережне об’єднане управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. “а” ст.13

ЗУ “Про пенсійне забезпечення” та ч.2 п.1 ст.114 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 наступні періоди роботи ОСОБА_1 в ДП “Орджонікідзевугілля”:

з 22 січня 1986 року по 25 квітня 1986 року на посаді машиніста електровоза підземного в шахті “Красний Октябрь”;

з 03 вересня 1988 року по 05 грудня 1988 року на посаді учня забійника підземного в шахті Полтавська;

з 06 грудня 1988 року по 19 лютого 1989 року на посаді забійника підземного в шахті Полтавська;

з 06 березня 1989 року по 07 серпня 1990 року на посаді забійника підземного в шахті “Красний Октябрь”;

з 15 серпня 1990 року по 27 квітня 1992 року на посаді забійника підземного в шахті Єнакієвська;

з 04 травня 1992 року по 01 грудня 1998 року на посаді забійника підземного в шахті “Красний Профінтерн”.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що рішенням управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 24 квітня 2018 року № 37 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з не зарахуванням пільгового стажу роботи за списком № 1, а саме: з 22 січня 1986 року по 25 квітня 1986 року на посаді машиніста електровоза підземного в шахті “Красний Октябрь”; з 03 вересня 1988 року по 05 грудня 1988 року на посаді учня забійника підземного в шахті Полтавська; з 06 грудня 1988 року по 19 лютого 1989 року на посаді забійника підземного в шахті Полтавська; з 06 березня 1989 року по 07 серпня 1990 року на посаді забійника підземного в шахті “Красний Октябрь”; з 15 серпня 1990 року по 27 квітня 1992 року на посаді забійника підземного в шахті Єнакієвська; з 04 травня 1992 року по 01 грудня 1998 року. Вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки ним для підтвердження стажу були надані відповідні довідки на підтвердження наявного стажу та також трудову книжку у якій відображено періоди роботи на відповідних підприємствах, а тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 11 червня 2018 року позовна заява залишена без руху (арк. справи 54-55).

01 червня 2018 року позивачем усунуті недоліки позовної заяви (арк. справи 56-76).

Ухвалою суду від 05 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 02 серпня 2018 року (арк. справи 1).

Ухвалою про заміну на правонаступника у справі та відкладення підготовчого засідання від 22 серпня 2018 року замінено Відповідача у справі № 805/4165/18-а з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області правонаступником Маріупольське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861) та відкладено судове засідання у справі №805/4165/18-а на 04 вересня 2018 року о 10 годині 00 хвилин.

01 серпня 2018 року відповідачем через відділ діловодства та архівної роботи суду поданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та зазначив, що на день звернення позивача до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 03 жовтня 2017 року про призначення пенсії по заробітній платі, згідно до статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, загальний стаж при призначені пенсії за віком складав 33 року , 02 місяці, 20 днів, пільговий стаж роботи за списком №1- відсутній.

При призначені пенсії до стажу не були зараховані періоди роботи згідно трудової книжки: з 22 січня 1986 року по 25 квітня 1986 року на посаді машиніста електровоза підземного в шахті “Красний Октябрь”; з 03 вересня 1988 року по 05 грудня 1988 року на посаді учня забійника підземного в шахті Полтавська; з 06 грудня 1988 року по 19 лютого 1989 року на посаді забійника підземного в шахті Полтавська; з 06 березня 1989 року по 07 серпня 1990 року на посаді забійника підземного в шахті “Красний Октябрь”; з 15 серпня 1990 року по 27 квітня 1992 року на посаді забійника підземного в шахті Єнакієвська; з 04 травня 1992 року по 01 грудня 1998 року на посаді забійника підземного в шахті “Красний Профінтерн”.

При зверненні із заявою про призначення пенсії, позивачем були надані довідки про підтвердження пільгового стажу роботи, довідки про спуски в шахту, довідку про розмір плати, про реорганізацію підприємства. Однак дані довідки не були прийняті до уваги при прийнятті рішення про призначення пенсії, оскільки провести перевірку достовірності документів на підтвердження заробітної плати за зазначені періоди роботи не є можливими у зв’язку з тим, що довідки видані на підставі особових рахунків, які на даний час знаходяться на не підконтрольній українській території: місто Єнакієве, Донецька область.

На підставі зазначеного, просить відмовити у задоволені адміністративного позову позивачу у повному обсязі (арк. справи 90-93).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

09 жовтня 2017 року позивач звернуся до управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідачем за результатами розгляду заяви було прийнято рішення від 24 квітня 2018 року № 37, яким позивачу було відмовлено в призначені пенсії по заробітку відповідно до ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у зв’язку з неможливістю провести перевірку довідок та здійснити призначення по стажу та заробітку з урахуванням наданих довідок, оскільки довідки видані підприємством ДП «Орджонікідзевугілля» Структурним підрозділом «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери ДП орджонікідзевугілля», яке знаходяться на тимчасово окупований території України у місті Єнакієве. (а.с. 13-15)

Не погодившись із рішенням від 24 квітня 2018 року відповідача, щодо відсутності підстав для призначення та виплаті пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов’язком держави.

На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом – Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями частини 1 статті 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 40 Закону 1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до статті 43 Закону 1058 зазначається, що призначення пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

За статтею 1, пункту 1 статті 24 Закону 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі за текстом – Закон 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов’язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

На підставі пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Постановою Правління Пенсійного фонду від 10.11.2006 року №18-1 затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років. Вказаний Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Таким чином, основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві є трудова книжка.

Щодо не зарахування періоду роботи з 22 січня 1986 року по 25 квітня 1986 року на посаді машиніста електровоза підземного в шахті “Красний Октябрь”; з 03 вересня 1988 року по 05 грудня 1988 року на посаді учня забійника підземного в шахті Полтавська; з 06 грудня 1988 року по 19 лютого 1989 року на посаді забійника підземного в шахті Полтавська; з 06 березня 1989 року по 07 серпня 1990 року на посаді забійника підземного в шахті “Красний Октябрь”; з 15 серпня 1990 року по 27 квітня 1992 року на посаді забійника підземного в шахті Єнакієвська; з 04 травня 1992 року по 01 грудня 1998 року на посаді забійника підземного в шахті “Красний Профінтерн”, суд зазначає наступне.

З трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_1 працював з 22 січня 1986 року по 25 квітня 1986 року на посаді машиніста електровоза підземного в шахті “Красний Октябрь”;(а.с. 70) з 03 вересня 1988 року по 05 грудня 1988 року на посаді учня забійника підземного в шахті Полтавська;(а.с. 71) з 06 грудня 1988 року по 19 лютого 1989 року на посаді забійника підземного в шахті Полтавська; (а.с. 71) з 06 березня 1989 року по 07 серпня 1990 року на посаді забійника підземного в шахті “Красний Октябрь”; (а.с. 71) з 15 серпня 1990 року по 27 квітня 1992 року на посаді забійника підземного в шахті Єнакієвська; (а.с. 72) з 04 травня 1992 року по 01 грудня 1998 року на посаді забійника підземного в шахті “Красний Профінтерн” ; (а.с. 72), а отже юридичний факт роботи позивача протягом вказаного періоду часу на вказаній посаді та підприємстві є підтвердженим належними та допустимими доказами.

Суд не приймає доводів відповідача про неможливість проведення перевірки достовірності відомостей, вказаних у довідці про заробітну плату, у зв’язку із знаходженням підприємства на непідконтрольній українській владі території, оскільки довідки про пільгових стаж, оскільки факт роботи позивача протягом вказаного періоду часу на підприємстві є підтвердженим належними та допустимими доказами, а саме записами у трудовій книжці.

Таким чином суд приходить до висновку, що рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області № 37 від 24 квітня 2018 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначену норму, суд зазначає, що спірне рішення було прийнято не обґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У зв’язку з чим суд не приймає доводи відповідача зазначені у відзиві, оскільки вони не знайшли свого відображення в рішенні, та потребують додаткового вивчення відповідачем з урахуванням наданих у судове засідання документів, яким відповідач повинен надати оцінку.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин позовні вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення № 37 від 24 квітня 2018 року про відмову в призначенні пенсії за віком підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів та підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо зобов’язати Маріупольського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 наступні періоди роботи ОСОБА_1 на ДП “Орджонікідзевугілля”, суд зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведене, суд вважає, що для повного захисту порушених прав позивача необхідно зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 09 жовтня 2017 року про призначення пенсії, згідно Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановлених обставин у справі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 250, 256, 258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області:

- про визнання протиправним та скасувати рішення Лівобережного об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області за № 37 від 24 квітня 2018 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. “а” ст.13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” та ч.2 п.1 ст..114 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;

- про зобов’язання Маріупольського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. “а” ст.13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” та ч.2 п.1 ст.114 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 наступні періоди роботи ОСОБА_1 в ДП “Орджонікідзевугілля”:

з 22 січня 1986 року по 25 квітня 1986 року на посаді машиніста електровоза підземного в шахті “Красний Октябрь”;

з 03 вересня 1988 року по 05 грудня 1988 року на посаді учня забійника підземного в шахті Полтавська;

з 06 грудня 1988 року по 19 лютого 1989 року на посаді забійника підземного в шахті Полтавська;

з 06 березня 1989 року по 07 серпня 1990 року на посаді забійника підземного в шахті “Красний Октябрь”;

з 15 серпня 1990 року по 27 квітня 1992 року на посаді забійника підземного в шахті Єнакієвська;

з 04 травня 1992 року по 01 грудня 1998 року на посаді забійника підземного в шахті “Красний Профінтерн”. – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Лівобережного об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області за № 37 від 24 квітня 2018 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. “а” ст.13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” та ч.2 п.1 ст..114 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;

Зобов’язати Маріупольське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. “а” ст.13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” та ч.2 п.1 ст.114 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням встановлених обставин у справі, щодо періодів роботи ОСОБА_1 в ДП “Орджонікідзевугілля”:

з 22.01.1986 року по 25.04.1986 року на посаді машиніста електровоза підземного в шахті “Красний Октябрь”;

з 03.09.1988 року по 05.12.1988 року на посаді учня забійника підземного в шахті Полтавська;

з 06.12.1988 року по 19.02.1989 року на посаді забійника підземного в шахті Полтавська;

з 06.03.1989 року по 07.08.1990 року на посаді забійника підземного в шахті “Красний Октябрь”;

з 15.08.1990 року по 27.04.1992 року на посаді забійника підземного в шахті Єнакієвська;

з 04.05.1992 року по 01.12.1998 року на посаді забійника підземного в шахті “Красний Профінтерн”.

В інший частині інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Маріупольського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27 а, код ЄДРПОУ 42171861) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1, 87522, Донецьк область, м. Маріуполь, вул. Станіславського, 40).

Вступна та резолютивна частини рішення підписано та оголошено у судовому засіданні 04 вересня 2018 року.

Повний текст рішення складений та підписаний 06 вересня 2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Шинкарьова І.В.