Рішення № 76266577, 05.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 р. Справа№805/5195/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бабаш Г.П.,

при секретарі – Оголь В.К.

за участю

позивача –ОСОБА_1

представника відповідача –ОСОБА_2 (за довіреністю від 13.12.2017р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального судового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов’язання звільнити від виконання обов’язків по сплаті єдиного внеску, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про зобов’язання звільнити позивача від виконання обов’язків по сплаті єдиного внеску.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 18 травня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про звільнення від виконання обов’язків по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. В задоволенні поданої заяви позивачу було відмовлено, що, на його думку, є порушенням пункту 9-4 частини 2 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року позовну заяву залишено без руху та позивачу наданий строк для усунення виявлених судом недоліків.

Ухвалою суду від 23 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, підготовче судове засідання призначено на 08 серпня 2018 року.

08 серпня 2018 року підготовче судове засідання відкладено на 29 серпня 2018 року у зв’язку з неявкою позивача.

Ухвалою суду від 29 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 05 вересня 2018 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у позові відмовити з підстав викладених у письмовому відзиві. Так відповідач зазначає, що ОСОБА_1 є фізичною особою, яка займається незалежною професійною діяльністю, і є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками, не звільняються від сплати єдиного внеску. Виключенням є тільки фізичні особи-підприємці за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю. Також відповідач зазначив, що не має повноважень щодо звільнення від виконання обов’язків по сплаті єдиного внеску.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові та письмовому відзиві, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є адвокатом, що підтверджено свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області.

З 31 січня 2018 року позивач взятий на облік як платник єдиного внеску.

18 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області з заявою про звільнення від виконання обов’язків по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на період з 14 квітня 2014 року до закінчення проведення антитерористичної операції.

23 травня 2018 року заступником начальника – начальником Костянтинівсько- Дружківського управління ГУ ДФС у Донецькій області надана відповідь, в якій вказано про відсутність підстав для звільнення позивача від виконання обов’язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону № 2464 визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 даного Закону платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов’язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 зазначеного вище Закону визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Статтею 9-3 Закону № 2464 визначено, що тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону.

Податкова інформація про суми недоїмки платників єдиного внеску, визначених абзацом першим цього пункту, зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку.

Відповідно до статті 9-4 цього Закону-4 платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Згідно з підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” внесені зміни до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, за загальними правилами яких на час проведення антитерористичної операції суб’єкти господарювання звільняються від обов’язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України” місто Краматорськ є територією проведення антитерористичної операції.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від обов’язків та відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція.

Проте таке звільнення за умови дотримання вищенаведених умов відбувається в силу прямих норм закону і не вимагає він податкового органу прийняття з цього приводу рішення.

Крім того, статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Проте наведена норма підлягає застосування з дотриманням вищенаведених приписів Конституції, тобто зобов’язати суб’єкта владних повноважень на вчинення будь-якої дії можливо за умови, що це належіть до його компетенції, і він має повноваження на вчинення цих дій. Але ні Податковим кодексом України, ні жодним з перелічених нормативних актів не визначено право податкового органу приймати рішення про звільнення платника єдиного внеску від виконання обов’язків по його сплаті.

При цьому на теперішній час податковим органом не приймалось рішень про нарахування позивачу єдиного внеску, не видавалась вимога про наявність податкової заборгованості, що позивачем не заперечується.

У відповідності до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 19, 72-74, 90, 139, 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце реєстрації: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. МашинобудівниківАДРЕСА_1) до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ: 39900454, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 22) про зобов’язання звільнити від виконання обов’язків по сплаті єдиного внеску – відмовити.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 05 вересня 2018 року.

Повний текст рішення складено 06 вересня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. ч. 5, 6 ст. 250 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.