Рішення № 76266206, 06.09.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року Справа № 925/807/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 – представник за довіреністю,

від відповідача – ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ПАЛЕТА ПЛЮС”,

с. Геронимівка, Черкаського району, Черкаської області

до товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ АЛЬ

ХАМУД”, м. Черкаси

про стягнення 1 602 грн. 77 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “ПАЛЕТА ПЛЮС” до товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ ОСОБА_3” про стягнення з відповідача 29 115 грн. 87 коп. основного боргу, 1 473 грн. 37 коп. пені, 129 грн. 40 коп. 3% річних за користування чужими коштами, з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №214 від 26 вересня 2017 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено. Справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 12 год. 30 хв. 06 вересня 2018 року.

06 вересня 2018 року до початку розгляду справи по суті та відкриття судового засідання від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 1 473 грн. 37 коп. пені та 129 грн. 40 коп. 3% річних.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки заява про зменшення розміру позовних вимог від 05 вересня 2018 року за №53 відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, суд вважає за необхідне відповідну заяву прийняти до розгляду та задовольнити її.

У зв’язку з чим позов розглядається судом з урахуванням зменшеного розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю з урахуванням зменшеного розміру позивних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та просив суд зменшити розмір судового збору на 50%.

Оскільки відповідач визнав позов після початку розгляду справи по суті, то норми ч. 1 ст. 130 ГПК України в даному випадку не застосовуються.

В судовому засіданні, яке відбулося 06 вересня 2018 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/807/18.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору поставки поставив відповідачу товар на умовах визначених договором №214 від 26 вересня 2017 року, проте відповідач несвоєчасно виконав свій обов’язок щодо оплати придбаного товару.

В зв’язку з чим на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 129 грн. 40 коп. 3% річних та 1 473 грн. 37 коп. пені з урахуванням вимог п. 7.2. договору.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 26 вересня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю “ПАЛЕТА ПЛЮС” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ ОСОБА_3” (покупець) було укладено договір поставки за №214 (а.с. 17-18).

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов’язався поставити, а покупець - прийняти гофропродукцію (надалі-товар) на умовах, що передбачені у цьому договорі.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Кількість, асортимент, ціна та дата відпуску партії товару узгоджується сторонами згідно заявок покупця (факсимільна та електронна копія має силу оригіналу), які покупець передає постачальнику за 15 календарних днів до поставки товару (для планування постачальником виробництва та закупівлі сировини) (п. 2.1. договору).

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, а також загальна вартість товару, поставка якого буде здійснюватися у відповідності до цього договору вказуються постачальником у супроводжуючих товар документах (п. 2.2. договору).

Позивач свій обов’язок щодо поставки товару виконав та поставив відповідачу гофропродукцію на загальну суму 29 273 грн. 52 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

- №10 від 03 травня 2018 року на суму 7 129 грн. 30 коп.;

- №27 від 11 травня 2018 року на суму 5 544 грн. 00 коп.;

- №35 від 18 травня 2018 року на суму 5 828 грн. 28 коп.;

- №49 від 24 травня 2018 року на суму 5 933 грн. 40 коп.;

- №60 від 29 травня 2018 року на суму 2 496 грн. 40 коп.;

- №65 від 31 травня 2018 року на суму 2 342 грн. 14 коп.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої дорученнями особи у видаткових накладних.

Однак свій обов’язок, щодо оплати поставленого товару відповідач своєчасно не виконав.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 5.1. договору оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем на протязі 14-и календарних днів з дня поставки товару, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника згідно з банківськими реквізитами, зазначеними у рахунку на оплату товару.

Отже, з урахуванням вимог п. 5.1. договору відповідач повинен був розрахуватися за поставлений товар 03 травня 2018 року – 17 травня 2018 року, за поставлений товар 11 травня 2018 року – 25 травня 2018 року, за поставлений товар 18 травня 2018 року – 01 червня 2018 року, за поставлений товар 24 травня 2018 року – 07 червня 2018 року, за поставлений товар 29 травня 2018 року – 12 червня 2018 року та за поставлений товар 31 травня 2018 року – 14 червня 2018 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлену гофропродукцію.

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про порушення відповідачем грошового зобов’язання по договору №214 від 26 вересня 2017 року.

Відповідач повністю розрахувався з позивачем за отриманий товар лише після звернення позивача до суду з позовом про стягнення боргу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 7.2. договору у разі порушення покупцем грошових зобов’язань передбачених п. 5.1. цього договору він сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період стягнення пені, від суми заборгованості, за кожний день затримки платежу.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 473 грн. 37 коп. пені (розрахунок пені міститься в матеріалах справи (а.с. 5-6).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 129 грн. 40 коп. 3% річних.

Здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних та пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.” судом встановлено, що річні та пеня нараховані вірно, а тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 126, 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ ОСОБА_3”, вул. Скмгаїтська,15/1, м. Черкаси, ідентифікаційний код 41554781, п/р 26008051522529 у АТ КБ “ПриватБанк”, МФО 354347 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ПАЛЕТА ПЛЮС”, вул. Геронимівська, 1А, с. Геронимівка, Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 38646063, п/р 26003010008662 в ПАТ “А-Банк”, МФО 307770 – 129 грн. 40 коп. 3% річних, 1 473 грн. 37 коп. пені та 1 762 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 06 вересня 2018 року.

Суддя А.В.Васянович