Постанова № 76266032, 04.09.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2018 р. Справа № 922/389/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Ільїн О.В.

за участю секретаря судового засідання Кохан Ю.В.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1 (ордер серії ЗР№ 59103 від 04.09.2018; договір про надання правової допомоги (витяг) № б/н від 14.08.2018)

представника відповідача – ОСОБА_2 (довіреність № 9 від 01.08.2018)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18) (вх. №1396 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2018 у справі № 922/389/18 (суддя Сальнікова Г.І.; повне рішення складено 15.06.2018)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18)

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх)

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» 20.02.2018 звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій просило суд визнати повністю недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.12.2017 №179-р/к у справі №1/02-205-15 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу». В обґрунтування позову ПАТ «Укртелеком» зазначив те, що оскаржуване рішення відповідача прийняте останнім з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку із чим підлягає визнанню повністю недійсним.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.06.2018 по справі № 922/389/18 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.12.2017 року №179-р/к у справі №1/02-205-15 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» прийняте відповідачем у межах наданих йому повноважень та з дотриманням приписів чинного законодавства, в зв'язку з чим відсутні передбачені статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстави для визнання вказаного Рішення АМК недійсним.

Позивач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно визнав встановленим факт противоправної бездіяльності Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», при недоведеності обставин на підтвердження цього факту, які суд першої інстанції помилково визнав встановленими. Позивач вважає, що фактичними обставинами і письмовими доказами підтверджується факт відсутності з боку Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» реальної можливості для видачі технічних умов, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для визнання бездіяльності протиправною та порушення конкурентного законодавства. Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення не врахована відсутність акцепту з боку замовника на проведення ремонту існуючої ККЕ на визначених ділянках, а надання відповіді на запити замовника не є складовою частиною робіт з видачі технічних умов. Також позивач вважає, що відповідачем неправомірно до товарного ринку послуг розробки та видачі ТУ застосовано строк для надання відповіді на запит, який не охоплюється межами цього товарного ринку. За вказаних обставин позивач просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11 червня 2018 року по справі № 922/389/18 повністю та ухвалити нове судове рішення, яким визнати повністю недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.12.2017 року №179-р/к у справі №1/02-205-15 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу». Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 2643,00 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2018 у справі № 922/389/18. Відповідачу встановлено строк до 26.07.2018 для подачі суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу в порядку, визначеному ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

26.07.2018 відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 5827), в якому просить залишити в силі рішення суду першої інстанції у даній справі, а апеляційну скаргу ПАТ «Укртелеком» залишити без задоволення, як безпідставну, оскільки судом першої інстанції обґрунтовано встановлено те, що: в оспорюваному позивачем Рішенні АМК № 179-р/к Відділенням згідно з розділом 5 Методики правомірно визначено, що товарними межами ринку є послуги з видачі ТУ на прокладання кабелів електрозв'язку в ККЕ як такі, що не мають замінників; відповідачем обґрунтовано виявлено підстави для визнання бездіяльності позивача протиправною, що є порушенням конкурентного законодавства, адже надання відповіді на запити замовника є складовою частиною робіт з видачі технічних умов, які позивач надавав несвоєчасно; несвоєчасне надання відповіді на запити позбавило Замовника - ФОП ОСОБА_3 будь-якого передбаченого Правилами вибору щодо подальших дій, оскільки ремонт існуючої ККЕ у пункті 2.2. Правил не визначено як підставу для надання альтернативної пропозиції чи розширення існуючої ККЕ, чи для відмови у видачі ТУ.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2018 у справі № 922/389/18 призначено до апеляційного розгляду на 04.09.2018 о 10:00 год.

Уповноважений представник позивача у поясненнях, наданих у судовому засіданні 04.09.2018, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2018 у справі № 922/389/18 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Уповноважений представник відповідача у судовому засіданні 04.09.2018 просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.

У відповідності до вимог частин першої, другої та п’ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення уповноважених представників сторін у судовому засіданні 04.09.2018, дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї, доводи сторін, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 3 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» встановлено, що відносини, пов'язані із захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

Частиною першою статті 40 Господарського кодексу України встановлено, що державний контроль за дотриманням антимонопольного-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.

Відповідно до статті 41 Господарського кодексу України законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму, складається з Господарського кодексу України, закону про Антимонопольний комітет України та інших законодавчих актів.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Статтею 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що Антимонопольний комітет будує свою діяльність на принципах законності, гласності, захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «;Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п’ятою статті 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що одними з повноважень адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України є розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволів, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проведення розслідування або дослідження за цими заявами і справами, а також прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень, надавання попередніх висновки стосовно узгоджених дій.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2017 Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи №1/02-205-15 прийнято Рішення №179-р/к (далі – Рішення №179-р/к) «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано, що ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за підсумками діяльності у 2015-2016 роках, січні-листопаді 2017 року та станом на грудень 2017 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг видачі технічних умов на прокладання кабелі електрозв’язку в кабельній каналізації електрозв’язку в територіальних межах вул. Радянська, ЗД - вул. Складневої, 3; вул. Радянська , ЗД - вул. Карла Маркса, 1; вул. Карла Маркса, 1 - вул. Ткаченка, 35; вул. Карла Маркса, 1 - вул. Шевченка, 4 в смт. Близнюки Харківської області, де розташовані належні позивачу кабельні каналізації електрозв’язку, з часткою 100%.

Також, вказаним Рішенням визнано, що ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії, зволікаючи з видачею технічних умов фізичній особі — підприємцю ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (далі - Замовник) на прокладення кабелів в кабельній каналізації електрозв’язку (без об’єктивно виправданих на те причин), на ділянках вул. Радянська, ЗД - вул. Складневої, 3; вул. Радянська , ЗД - вул. Карла Маркса, 1; вул. Карла Маркса, 1 - вул. Ткаченка, 35; вул. Карла Маркса, 1 - вул.Шевченка, 4 в смт. Близнюки Харківської області, всупереч вимогам законодавства, вчинило порушення, передбачене пунктом 5 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії накладено штраф у розмірі 68000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень та зобов’язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведене у пункті 2 резолютивної частини рішення.

Позивач, не погоджуючись із даним Рішенням АМК №179-р/к та вважаючи його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, звернувся до господарського суду із даним позовом про визнання повністю недійсним вказаного Рішення, в якому зазначив про те, що інформація про зволікання у видачі технічних умов фізичній особі — підприємцю ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) на прокладення кабелів в кабельній каналізації електрозв’язку на ділянках вул. Радянська, ЗД - вул. Складневої, 3; вул. Радянська , ЗД - вул. Карла Маркса, 1; вул. Карла Маркса, 1 - вул. Ткаченка, 35; вул. Карла Маркса, 1 - вул.Шевченка, 4 в смт. Близнюки Харківської області, не відповідає дійсності.

Позивач стверджує, що після отримання ним від Замовника – ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) запитів №14/0315 від 01.04.2015, №15/0315 від 01.04.2015, №002/0615 від 09.06.2015, №003/0615 від 09.06.2015, №001/0715 від 14.07.2015, №002/0715 від 14.07.2015, силами технічного персоналу ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії була проведена їх перевірка у відповідності до пункту 2.2. Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації від 23.08.2012 №428 (далі – Правила).

В ході проведення даної перевірки позивач виявив пошкодження кабельної каналізації електрозв’язку на території смт. Близнюки на ділянках: вул. К. Маркса, 1 - вул. Ткаченка, 35; вул. К. Маркса, 1 - вул. Шевченка, 4; вул. Радянська, ЗД - вул. В. Складневої, 3, вул. Радянська, ЗД - вул. К. Маркса, 1, а саме: відсутність технічної можливості надання в користування ККЕ внаслідок їх пошкодження, що зафіксовано Дефектними актами №1 від 06.04.2015, №2 від 07.04.2015, №3 від 02.07.2015 та №4 від 02.07.2015.

З огляду на вказані обставини, позивач вказує на те, що він повідомив Замовника – ФОП ОСОБА_3 про виявлене пошкодження ККЕ (кабельної каналізації електрозв’язку) на замовлених ділянках листами №10-04-854 від 22.05.2015, №10-04-855 від 22.05.2015, №10-04-1007 від 18.06.2015, №10-04-1008 від 18.06.2015, №10-04-1171 від 29.07.2015 та №10-04-1172 від 29.07.2015, запропонувавши варіант проведення за рахунок позивача ремонтних робіт протягом одного року та повідомивши Замовника про необхідність направлення остаточного запиту на адресу позивача у разі згоди на запропоновану пропозицію.

Відповідно до пункту 2.2.1. Правил за умови наявності вільної ємності ККЕ позивач зобов'язаний надати відповідь щодо можливості надання в користування ККЕ та одночасно надати банківські реквізити на оплату послуги з розробки та видачі ТУ. Проте, у разі відсутності альтернативних трас, на підставі пункту 2.2.2. Правил, позивач має право зокрема запропонувати строк не більше одного року для проведення за рахунок постачальника розширення існуючої ККЕ на замовленому напрямку.

Отже, позивач стверджує, що у зв’язку з необхідністю проведення ремонту на запитуваних ділянках та відсутністю вільної ємності ККЕ, ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії, керуючись підпунктом «б» пункту 2.2.2. Правил, запропонував ФОП ОСОБА_3 варіант проведення протягом року за рахунок ПАТ «Укртелеком» розширення (ремонту) існуючої ККЕ на замовлених напрямках, однак письмової відповіді щодо проведення за рахунок позивача ремонту для розширення існуючої ККЕ на замовлених напрямках не отримав. Інформація у безумовній формі про прийняття Замовником зустрічних пропозицій ПАТ «Укртелеком» у позивача відсутня.

Позивач вказує на те, що відповідно до статті 646 Цивільного кодексу України саме підпункт «б» пункту 2.2.2. Правил є відповіддю про згоду надання в користування ККЕ на інших, ніж було запропоновано, умовах, тобто новою пропозицією, яка потребує акцепту (згоди). Частиною першою статті 642 Цивільного кодексу України передбачено, що згода повинна бути надана в повній та безумовній формі, тобто на письмову пропозицією згідно підпункту «б» пункту 2.2.2. Правил постачальник має отримати письмову відповідь.

Згідно статті 643 Цивільного кодексу України передбачено право на зазначення в пропозиції строку для відповіді: якщо протягом цього строку відповіді не має, то сторони не вважаються такими, що вступили у договірні зобов’язання (не досягли згоди по всі істотним умовам використання ККЕ).

Оскільки Замовник не надав на адресу позивача письмової відповіді на його пропозицію про проведення за рахунок позивача ремонту для розширення існуючої ККЕ на замовлених напрямках, тому у позивача відсутня інформація у безумовній формі про прийняття Замовником зустрічних пропозицій.

Позивач вважає, що Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України всупереч вимогам статей 642, 643, 646 Цивільного кодексу України безпідставно вважає наявним у позивача обов’язку щодо реалізації послуг на умовах, щодо яких позивач не отримав акцепт. Незастосування до фактичних обставин справи зазначених вище норм Цивільного кодексу України спричинило невірний висновок відповідача, який став підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, позивач стверджує, що відповідач невірно застосував до фактичних обставин справи пункт 2.2.1. Правил (в редакції від 23.08.2012), оскільки на момент звернення ФОП ОСОБА_3 (Замовника) до ПАТ «Укртелеком» вільна ємність у ККЕ була відсутня.

Позивач зазначає, що відповідач, дійшовши висновку про ненадання позивачем Замовнику ТУ на прокладення кабелів в ККЕ на запитуваних ним ділянках, безпідставно не прийняв до уваги те, що на запитуваних ділянках відсутня вільна ємність в розумінні Правил, в результаті чого відповідач фактично зробив помилковий висновок про те, що при пошкоджених ділянках ККЕ Позивач все одно зобов’язаний був на підставі пункту 2.2.1 Правил повідомити Замовника про можливість надання в користування ККЕ та надати банківські реквізити на оплату послуг з розробки та видачі ТУ.

Таким чином, позивач не згодний з тим, що пошкоджена ділянка є вільною ємністю в розумінні Правил, а висновок відповідача, що зволікання позивача з видачею ТУ мало місце без об’єктивно виправданих на те причин не відповідає фактичним обставинам справи, адже факт пошкодження ділянок ККЕ підтверджений доданими до позовної заяви дефектними актами. Тому, на думку позивача, має місце неправильне застосування відповідачем при винесенні Рішення № 179-р/к до фактичних обставин справи ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 13, ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Позивач також вважає, що відповідачем при винесенні Рішення №179-р/к не взято до уваги те, що порушення з боку ПАТ «Укртелеком» строків надання відповіді на запити Замовника (саме відповіді про наявність технічної можливості, а не технічних умов, які згідно Правил на даному етапі ще не повинні видаватися), було незначним і обґрунтованим, а саме: обумовлено необхідністю виїзду з дослідженням ділянок ККЕ на місці, пошуком альтернативної траси прокладення, тощо. Крім того, порушення позивачем строків відправлення відповідей про відсутність технічної можливості надання послуги, не впливає та не може навіть теоретично вплинути на конкуренцію на ринку надання послуг Інтернет. Відповідачем у оскаржуваному рішенні жодним чином не обґрунтовано наявність причинного зв’язку між строком, протягом якого надається відповідь, та зміною (або самою можливістю зміни) частки на ринку надання послуг Інтернет.

Окремо позивачем наголошено на тому, що якщо порушення термінів, визначених Правилами, не впливає на зміну конкуренції на ринку, державний нагляд за їх дотриманням здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, а не відповідачем, а здійснення відповідачем заходів контролю щодо дотримання законодавства у сфері телекомунікацій свідчить про перебирання відповідачем на себе повноважень іншого органу державного нагляду (контролю) - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, що в свою чергу є порушенням встановленої законом компетенції органів Антимонопольного комітету України.

На думку позивача, у Рішенні № 179-р/к відповідач в порушення вимог пунктів 2, 4, 5 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України № 49-р від 05 березня 2002 року, невірно визначив товарні межі ринку, що спричинило невірний висновок про заняття позивачем монопольного становища і, відповідно, зловживання ним, а факт прокладення Замовником своїх волоконно-оптичних кабелів на опорах АК «Харківобленерго» з метою надання споживачам послуги Інтернет беззаперечно свідчить про те, що позивач не займає монопольного (домінуючого) становища та зазнає значної конкуренції, зокрема, від АК «Харківобленерго».

Крім того, Рішення №179-р/к не містить аналізу фактичних обставин справи щодо використання Замовником інфраструктури опор замість інфраструктури ККЕ та даних щодо проведеного опитування споживачів/експертів з метою визначення товарних меж ринку, що суперечить вимогам статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пункту 1.3. Методики, тобто Рішення відповідача №179-р/к є необґрунтованим.

Поряд із цим, позивач звернув увагу суду на те, що Рішення відповідача №179-р/к порушує його права та законні інтереси, оскільки накладений на позивача штраф у розмірі 68000,00 грн. Товариством вже оплачений, а обов’язок з припинення порушення шляхом видачі технічних умов ФОП ОСОБА_3 суперечить положенням Цивільного кодексу України та Правил.

На підставі зазначеного, позивачем вказано про те, що у діях (бездіяльності) позивача відсутнє порушення, передбачене пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», в частині відмови від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання: нездійснення дій, визначених п. 2.2.1 Правил, у відповідь на запит Замовника обґрунтовано фактом відсутності вільної ємності за умови пошкодження ККЕ на замовлених ділянках, альтернатива прокладення кабелю у ККЕ була знайдена Замовником - кабель прокладено по стовпах, отже необхідності у видачі ТУ немає, тобто зобов’язання позивача припинити порушення (пункт 4 резолютивної частини оскаржуваного рішення) не відповідає дійсним обставинам справи.

Таким чином, причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності чи відсутності підстав для визнання Рішення АМК № 179-р/к недійсним.

Приймаючи рішення з даного спору та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що умови надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку (далі - ККЕ) операторів, провайдерів телекомунікацій іншим суб’єктам господарювання для власних потреб або надання телекомунікаційних послуг регулюються Правилами надання в користування кабельної каналізації електрозв’язку, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації від 23.08.2012 № 428, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 за № 1571/21883 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 2.2. цих Правил постачальник розглядає подані запити, при цьому здійснює перевірку повноти наданої у запиті інформації без стягнення за це плати та у разі виявлення недоліків протягом п’яти робочих днів з дня отримання запиту письмово повідомляє про це замовника. У строк до п'яти робочих днів, починаючи з дати подачі замовником запиту або отримання від замовника необхідної інформації, постачальник зобов'язаний:

1) за умови наявності вільної ємності ККЕ надати відповідь щодо можливості надання в користування ККЕ та одночасно надати банківські реквізити постачальника на оплату послуги з розробки та видачі технічних умов (надалі - ТУ) (пункт 2.2.1. Правил);

2) за умови відсутності вільної ємності ККЕ (пункт 2.2.2. Правил):

а) запропонувати іншу можливу альтернативну пропозицію на базі своїх ресурсів;

б) запропонувати строк не більше одного року для проведення за рахунок постачальника розширення існуючої ККЕ на замовленому напрямку;

3) відмовити у видачі ТУ із зазначенням причин відмови (пункт 2.3. Правил).

Відповідно до пункту 2.3. Правил постачальник має право відмовити замовнику у видачі ТУ у разі:

1) відмови замовника від пропозиції постачальника провести розширення ККЕ за рахунок постачальника на замовленому напрямку у запропонований строк (пункт 2.3.1. Правил);

2) наявності простроченої понад три місяці заборгованості замовника за раніше отримані послуги з надання в користування ККЕ, надані даним постачальником (пункт 2.3.2. Правил).

На підставі дослідження та надання правової оцінки наявних у справі матеріалів судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_3 (Замовник) звертався до ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії із відповідними запитами щодо видачі ТУ та креслення на прокладання кабелю в ККЕ на території смт Близнюки Харківської області на таких ділянках:

- вул. Радянська, ЗД - вул. В. Складневої, 3 (лист від 01.04.2015 № 14/0315);

- вул. Радянська, ЗД - вул. К. Маркса, 1 (лист від 01.04.2015 № 15/0315);

- вул. К. Маркса, 1 - вул. Ткаченка, 35 (лист від 14.07.2015 № 001/0715);

- вул. К. Маркса, 1 - вул. Шевченка, 4 (лист від 14.07.2015 № 002/0715).

В свою чергу, ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії відповіло на вказані запити ФОП ОСОБА_3 листами від 22.05.2015 № 10-04-854, від 22.05.2015 № 10-04-855, від 29.07.2015 № 10-04-1171 та від 29.07.2015 № 10-04-1172, повідомивши останнього, що на даних ділянках відсутня технічна можливій надання ККЕ внаслідок їх пошкодження.

Листом від 16.11.2015 № 26-15/691 (вх. від 16.11.2015 № 4823) ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії повідомив Відділенню інформацію щодо ситуації з ККЕ на замовлених ФОП ОСОБА_3 ділянках. Інформація визнана ПАТ «Укртелеком» конфіденційною.

Разом з цим, в ході розгляду справи № 1/02-205-15 позивач листом від 12.02.2016 № 389-80D920-80D900 (вх. від 26.02.2016 № 26) повідомив відповідачу інформацію про запропоновані ФОП ОСОБА_3 варіанти на його запити. Інформація визнана ПАТ «Укртелеком» конфіденційною.

В той же час, відповідач зазначив, що листом від 04.05.2016 № 02-2805/093 (вх. від 05.05.2016 № 1442) НКРЗІ повідомило, що термін «розширення існуючої ККЕ», який використовується у пункті 2.2.2. Правил, вживається в розумінні будівництва додаткових каналів ККЕ на визначеній ділянці, яке передбачається у разі відсутності вільної ємності на цій ділянці та не є тотожним терміну «ремонт існуючої ККЕ».

Крім того, докладання виконується при необхідності збільшення числа каналів на один чи два, для чого викопується траншея (пункт 16.2.9 КНД), яка після докладання закопується та замощується в звичайному порядку (пункт 16.2.13 КНД).

В подальшому, ФОП ОСОБА_3 після отриманих відповідей ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії на запити від 01.04.2015 № 14/0315 та № 15/0315 повторно звернувся до останнього з листами від 09.06.2015 № 001/0615, № 002/0615 та № 003/0615, в яких знову просив розглянути подані ним запити та видати ТУ на прокладання кабелів в ККЕ на запитуваних ним ділянках.

Зазначені листи зареєстровано ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії 09.06.2015.

Втім, ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії так і не видало ФОП ОСОБА_3 ТУ на прокладання кабелів в ККЕ на запитуваних ним ділянках.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.2. Правил постачальник зобов'язаний надати відповідь у строк до 5 робочих днів, починаючи з дати подачі замовником запиту.

Розглядаючи даний спір судом першої інстанції встановлено, що відповідач під час розгляду справи № 1/02-205-15 на підставі фактичних обставин з’ясував, що надаючи відповіді ФОП ОСОБА_3, ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії всупереч вимогам пункту 2.2. Правил жодного разу не надало їх вчасно. Вказана обставина повністю визнається самим позивачем.

Посилання позивача на те, що порушення строків було незначним і обумовленим певними обставинами є необґрунтованим, оскільки пунктом 2.2. Правил передбачено обов’язок з надання такої відповіді у строк до 5 робочих днів, починаючи з дати подачі замовником запиту, незалежно від будь-яких обставин.

Отже, є вірними висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем під час розгляду справи № 1/02-205-15 правильно встановлено порушення ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії пункту 2.2. Правил щодо строків строки надання відповіді на запити ФОП ОСОБА_3

Також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи як в суді першої, так і апеляційної інстанції доводи позивача щодо відсутності акцепту на проведення ремонту існуючої ККЕ на визначених ділянках, як підставу для відмови у розробці та видачі ТУ ФОП ОСОБА_3, оскільки ці доводи не відповідають пункту 2.2. Правил, а норма пункту 2.5 Правил підлягає застосуванню в іншому випадку, ніж у ситуації, що склалася з ФОП ОСОБА_3, тобто якщо б ПАТ «Укртелеком» підтвердило можливість надання в користування ККЕ, а не запропонувало здійснити ремонт цієї ККЕ.

Так, відповідно до пункту 1.2. Правил розробка та видача ТУ це комплекс робіт з підготовки та видачі вихідних даних постачальником для виконання замовником проектних робіт на прокладання кабелів електрозв'язку в каналах.

Отже, розробка та видача ТУ відповідно до пункту 2.2. Правил прямо пропорційно залежить від надання відповіді на відповідний запит.

Оскільки надання відповіді є складовою частиною робіт із видачі ТУ, тому відповідачем обґрунтовано зроблено висновок про те, що не надавши у встановлений пунктом 2.2. Правил п’ятиденний строк відповіді на запити, ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії зволікає з видачею ФОП ОСОБА_3 ТУ без наявності об’єктивно виправданих на те причин.

За вказаних обставин, посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що надання відповіді не є складовою частиною робіт з видачі технічних умов є безпідставними.

Натомість, відповідачем під час розгляду справи №1/02-205-15 вірно встановлено, що таке зволікання з видачею ТУ для прокладання кабелів ККЕ відбулося щодо суб'єкта господарювання (ФОП ОСОБА_3В), який є його потенційним конкурентом на ринку телекомунікаційних послуг в межах смт. Близнюки Харківської області, а затягування ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії з видачею ТУ на прокладання кабелів в ККЕ суб'єктам господарювання, які є його потенційними конкурентами на ринку телекомунікаційних послуг, можуть використовуватися ним як засіб звуження можливості таких суб'єктів господарювання конкурувати з ним на зазначеному ринку.

Поряд із цим, згідно пункту 2.5. Правил розробка та видача ТУ передує укладенню договору про надання в користування ККЕ.

Судом першої інстанції підставно визнано обґрунтованими висновки відповідача про те, що ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії на Запити ФОП ОСОБА_3 листами від 22.05.2015 № 10-04-854, від 22.05.2015 10-04-855, від 29.07.2015 № 10-04-1171 та від 29.07.2015 № 10-04-1172, запропонувавши ФОП ОСОБА_3 варіант проведення ремонтних робіт на підставі підпункту «б» пункту 2.2.2. Правил (за умови відсутності вільної ємності ККЕ запропонувати строк не більше одного року для проведення за рахунок постачальника розширення існуючої ККЕ на замовленому напрямку), тим самим позбавив ФОП ОСОБА_3 будь-якого передбаченого Правилами вибору щодо подальших дій, оскільки ремонт існуючої ККЕ у пункті 2.2. Правил не визначено як підставу для надання альтернативної пропозиції чи розширення існуючої ККЕ, чи для відмови у видачі ТУ.

Згідно пояснень ПАТ «Укртелеком» вільної ємності ККЕ, а також інших вільних чи паралельних ККЕ на вказаних у Запитах ділянках не було, альтернативна пропозиція ФОП ОСОБА_3В не направлялася, розширення існуючої ККЕ на замовленому напрямку також не пропонувалося.

В оскаржуваному Рішенні № 179-р/к також відсутні твердження Відділення, якими встановлено наявність на запитуваних ФОП ОСОБА_3В ділянках вільної ККЕ.

Більш того, згідно листа НКРЗІ від 04.05.2016 № 02-2805/093 термін «розширення існуючої ККЕ», що використовується у пункті 2.2.2. Правил, вживається в розумінні будівництва додаткових каналів ККЕ на визначеній ділянці, яке передбачається у разі відсутності вільної ємності на цій ділянці та не є тотожним терміну «ремонт існуючої ККЕ».

Враховуючи ці обставини, колегія суддів погоджуючись із висновками суду першої інстанції також вважає, що відповідач правильно кваліфікував дії ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії, визнавши їх як бездіяльність, що полягає у зволіканні з видачею ФОП ОСОБА_3 ТУ на прокладання кабелів електрозв’язку в ККЕ на визначених ним ділянках всупереч вимогам Правил, а отже наявне порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачено пунктом 5 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

Що стосується доводів позивача про те, що відповідачем невірно застосовано Методику визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01.04.2002 № 317/6605 (зі змінами та доповненнями) та, відповідно, неправильно проведено аналіз становища ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії на ринку послуг видачі технічних умов на прокладання кабелів електрозв'язку в ККЕ, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено наступне.

Згідно з пунктом 1.2. Методики дана Методика встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб’єктів господарювання груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних ті регіональних ринках.

Саме з метою отримання необхідної інформації при прийнятті Рішення № 179-р/к застосовано Методику та відповідно проведено аналіз становища ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії на ринку послуг видачі технічних умов на прокладання кабелів електрозв'язку в ККЕ.

Відповідно до абзацу дванадцятого статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери).

Товаром, щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії, є послуги видачі технічних умов на прокладання кабелів електрозв’язку в ККЕ як такі, що не мають замінників.

Відповідно до абзацу десятого статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.

Згідно з пунктом 5.1. Методики товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах яких споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

Формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп) здійснюється із переліку товарів, які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи), за показниками взаємозамінності, якими зокрема є:

- подібність призначення, споживчих властивостей, умов використання тощо;

- подібність фізичних, технічних, експлуатаційних властивостей і характеристик, якісних показників тощо;

- взаємозамінність товарів (товарної групи) з точки зору їх виробництва, тобто здатності виробників запропонувати нові товари на заміну існуючих.

Відповідно до пункту 1.2. Правил постачальник - оператор, провайдер телекомунікацій, що є власниками (володільцями) ККЕ і на договірних умовах надають в користування ККЕ замовникам для власних потреб або для надання телекомунікаційних послуг.

Отже, ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії у розумінні пункту 1.2. Правил є постачальником.

Відповідно до пункту 6.6 галузевих будівельних норм України В.2.2-34620942-002:2015 «Лінійно-кабельні споруди телекомунікацій. Проектування», затверджених Наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 05.03.2015 № 117 (надалі - ГБН В.2.2-34620942-002:2015), за умовами прокладання кабельні лінії поділяються, зокрема, на підземні у ККЕ.

Відповідно до пункту 1.2. Правил використання ККЕ - це послуга постачальника з надання права замовнику на договірних умовах користуватись місцем у каналі ККЕ; надання в користування ККЕ - забезпечення можливості прокладання кабелів електрозв’язку в каналах ККЕ шляхом виконання комплексу організаційно-технічних заходів з метою взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж для власних потреб та/або надання телекомунікаційних послуг, що включає в себе надання послуг замовнику, в першу чергу, з розробки та виду ТУ.

Пунктом 10.18. ГБН В.2.2-34620942-002:2015 передбачено, що на території міст та інших населених пунктів, кабельні лінії рекомендується прокладати в ККЕ, колекторах та, за наявності, в тунелях метро.

Відповідно до пункту 11.2.1. ЕБН В.2.2-34620942-002:2015 прокладання кабелів зв’язку необхідно передбачати переважно в існуючій ККЕ місцевих мереж зв’язку, яка належить різним операторам телекомунікацій або іншим власникам ККЕ.

Згідно з пунктом 12.1.1. ЕБН В.2.2-34620942-002:2015 будівництво ККЕ має передбачатися в містах і селищах міського типу із закінченим горизонтальним і вертикальним плануванням. Докладання кабельної каналізації електрозв’язку передбачається тоді, коли немає змоги прокладати кабелі в наявній ККЕ.

Відповідно до пункту 1 додатку А ЕБН В.2.2-34620942-002:2015 на опорах повітряних ліній зв’язку (ПЛЗ) допускається підвішування кабелів зв’язку транспортної телекомунікаційної мережі та мережі доступу:

- у разі прокладання кабелів у стиснених умовах;

- у разі телефонізації районів індивідуальної забудови;

- у гірській місцевості, де підземне прокладання кабелів ускладнене чи економічно недоцільне;

- на переходах кабельних ліній через глибокі яри та річки, що мають обривисті схили.

Отже, прокладання кабелів в ККЕ це найбільш надійний спосіб прокладання кабельних ліній телекомунікаційних мереж, оскільки є найбільш захищеним від негативного впливу зовнішнього середовища (атмосферні опади вітер, дерева тощо).

При цьому, в даному випадку немає обставин, визначених пункту 1 додатку А ЕБН В.2.2-34620942-002:2015, для підвішування кабелів зв’язку транспортної телекомунікаційної мережі та мережі доступу на опорах повітряних ліній зв’язку (ПЛЗ).

ПАТ «Укртелеком», як власник ККЕ, розробляє та видає ТУ, необхідні замовнику (заявнику) для виконання ним проектних робіт на прокладання кабелів електрозв’язку в каналах ККЕ ПАТ «Укртелеком».

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в оскаржуваному Рішенні № 179-р/к відповідачем згідно з розділом 5 Методики вірно визначено, що товарними межами ринку є послуги з видачі ТУ на прокладання кабелів електрозв’язку в ККЕ як такі, що не мають замінників.

Таким чином, послуга з видачі ТУ є самостійною, окремо регламентованою ланкою технологічного процесу доступу до ККЕ, який складається з низки дій, перелічених у Правилах надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, та є документом технічного та технологічного характеру, отримання якого для замовника є обов'язковою умовою для подальшого падання постачальником (позивачем) у користування власної ККЕ замовнику, а тому, невидача ТУ замовнику позбавляє останнього здійснити доступ до ККЕ позивача, що в подальшому впливає на здійснення ним господарської діяльності.

Товаром, у даному випадку, є саме послуга з видачі ТУ, товарні межі ринку - це послуги видачі ТУ на прокладення кабелів електрозв'язку в ККЕ, що не мають замінників.

За вказаних обставин, наведені позивачем апеляційній скарзі аргументи щодо неправомірності застосування відповідачем строку для надання відповіді на запит до товарного ринку послуг з розробки і видачі ТУ, визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними, оскільки ці строки охоплюються межами вказаного товарного ринку.

Статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Перелік порушень законодавства про захист економічної конкуренції визначено статтею 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, пунктом 2 частини першої цієї статті таким порушенням є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку визнається часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» здійснення іншими органами державної влади повноважень Антимонопольного комітету України, передбачених пунктами 1-4 і 11 частини першої, пунктами 1, 2, і 4 частини другої, пунктами 11-13, 15 і 16 частини третьої статті 7, не допускається.

Пунктом 11 частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що Антимонопольний комітет має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб’єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Таким чином, оскаржуваним Рішенням № 179-р/к доведено, що відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії за підсумками діяльності у 2015-2016 роках, січні - листопаді 2017 року та станом на грудень 2017 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг видачі технічних умов на прокладання кабелів електрозв’язку в ККЕ (надалі - Послуги) в територіальних межах вул. Радянська, ЗД - вул. В. Складневої, 3 в смт Близнюки Харківської області; вул. Радянська, ЗД -вул. К. Маркса, 1 в смт Близнюки Харківської області; вул. К. Маркса, 1 - вул. Ткаченка, 35 в смт Близнюки Харківської області; вул. К. Маркса, 1 - вул. Шевченка, 4 смт Близнюки Харківської області, де розташовані належні ПАТ «Укртелеком» кабельні каналізації електрозв’язку, з часткою 100%, а бездіяльність ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії, яка полягає у зволіканні з видачею ФОП ОСОБА_3 ТУ на прокладання кабелів електрозв’язку в ККЕ на визначених ним ділянках, всупереч вимогам Правил, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 5 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

Правильність приналежності даного питання до компетенції органів Антимонопольного комітету України підтверджується також підпунктом 25 пункту 3 Положення про Національну комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, затвердженим указом Президента України від 23.11.2011 № 1067/2011, відповідно до якого НКРЗІ бере в межах своїх повноважень участь у формуванні та реалізації антимонопольної політики у галузі зв'язку (демонополізація економіки розвиток конкуренції, антимонопольне регулювання, застосування антимонопольного законодавства), передає до Антимонопольного комітету України матеріали в разі виявлення фактів порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

З огляду на вищенаведене, НКРЗІ не здійснює контролю та нагляду за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, тому доводи позивача з цього приводу є необґрунтованими.

Таким чином, питання встановлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції належить до виключної компетенції Антимонопольного комітету України та його органів, в тому числі Відділення.

Частиною першою статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документальні докази, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено наявності встановлених законодавством умов для визнання спірного рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.12.2017 №179-р/к у справі №1/02-205-15 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» недійсними з підстав, зазначених ним у позовній заяві.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Доводи, що викладені позивачем в апеляційній скарзі, повністю та вичерпно спростовуються матеріалами справи.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення суду першої інстанції у даній справі відповідає усім вказаним вимогам.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на те, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Оскільки апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2018 у справі №922/389/18 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 06.09.18

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Ільїн О.В.