Рішення № 76266030, 27.08.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2018 Справа №914/747/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково – виробниче об’єднання “Ремтек”, м. Дніпро,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кам’янка – Бузький комбікормовий завод”, м. Кам’янка – Бузька Львівської області,

про: стягнення заборгованості в сумі 87 919,40грн

Суддя Синчук М.М.

за участю секретаря судового засідання Карась Х.

Представники учасників процесу:

позивача: ОСОБА_1 – довіреність №б/н від 04.07.2018 р.;

відповідача: не з’явився.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/747/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково – виробниче об’єднання «Ремтек» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам’янка – Бузький комбікормовий завод» про стягнення заборгованості в сумі 87 919,40грн.

Ухвалою суду від 02.05.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.05.2018 р. Ухвалою суду від 29.05.2018 р. розгляд справи відкладено на 18.06.2018 р. Ухвалою суду від 18.06.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №914/747/18. Ухвалою суду від 16.07.2018 р. закрито підготовче провадження у справі №914/747/18. Розгляд справи по суті призначено на 27.08.2018 р.

16.07.2018 р., до суду від представника відповідача, надійшов відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

23.08.2018 р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, просить суд позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем, в порушення умов Договору поставки №070917 від 07.09.2017 р. не належним чином виконано свої зобов’язання щодо оплати поставленого товару, наведене стало підставою для звернення позивача до суд з вимогою про стягнення основної заборгованості в сумі 75 416,00 грн, пені в розмірі 8 390,80 грн, інфляційних втрат в розмірі 3 294,60 грн, 3% річних в розмірі 818,00 грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити, оскільки відповідачем неоплечено прийнятий згідно Договору товар.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок учасників справи подавати всі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів по справі покладено на сторони, суд, враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, згідно ч.9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Позиція позивача. 07 вересня 2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково – виробниче об’єднання “Ремтек” – (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кам’янка – Бузький комбікормовий завод” - (покупець, відповідач), укладено договір поставки №070917.

Згідно Специфікації № 1 до Договору від 07.09.2017 року (надалі - Специфікація) товаром, який зобов’язується поставити Позивач, є обладнання, а саме ОСОБА_2 мод. Б6-ДГВ, Р=90 кВт у кількості 1 шт., загальною вартістю 356 000,00 грн. (в тому числі ПДВ -59 333,33 грн).

11.09.2017 Відповідачем була здійснена передоплата за товар в розмірі 280 584,00 грн, вказана на сума оплати підтверджується платіжним дорученням № 5144 від 11 вересня 2017 року. В межах встановлених Специфікацією строків, а саме 20.11.2017 року Позивачем поставлений за місцезнаходженням Відповідача ОСОБА_2 мод. Б6-ДГВ, Р=90 кВт, що підтверджується складеною позивачем ОСОБА_3 накладною № 23 від 20.11.2017 року та Товарно-транспортною накладною № 2011 від 20.11.2017 року. Уповноважена особа Відповідача відмовилась підписувати супровідну до товару документацію, про що свідчить відсутність підписів одержувача на товарно-транспортній накладній № 2011 від 20.11.2017 року та видатковій накладній № 23 від 20.11.2017 року, вказавши, що товар прийнятий не укомплектований, згідно акту від 27.02.2018 р. виявленні дефекти та відсутність матриці, роликів пресу, які є його невід’ємною частиною. Однак, згідно Паспорта прес-гранулятора мод. Б6-ДГВ НПО, перелічено комплект поставки та вказано, що матриця та ролики є розхідним матеріалом і замовляються індивідуально під кожен вид сировини окремо від пресу.

Оскільки відповідачем не виконано умови Договору, в частині оплати поставлено товару, Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 8 390,80 грн. Крім того, просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 818,00 грн та інфляційні втрати в розмірі 3 294,60 грн.

Позиція відповідача. В результаті проведення спільних переговорів із Постачальником товару, було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов для укладення Договору поставки ОСОБА_2 мод. Б6-ДГВ, Р=90 кВт. Сторони погодили, що за основу береться проект договору поставки Постачальника, який останній зобов’язався підготувати та скинути на електронну пошту Покупця. 07 вересня 2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково – виробниче об’єднання “Ремтек” – (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кам’янка – Бузький комбікормовий завод” - (покупець, відповідач), укладено договір поставки №070917. Невід’ємною частиною Договору поставки є Додаток 1 - Специфікація №1 до договору №070917 віл 07.09.2017 р., яка містить назву обладнання, ціну, терміни та умови поставки. Згідно даної Специфікації сума поставки товару становить 340 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 56 666,67 грн. Позивачем 11.09.2017р. було надано рахунок на оплату товару №15 від 11.09.2017р. на суму 340 000,00 грн. Згідно Специфікації №1 82.5 % передоплати від суму 340 000,00 грн Відповідачем 11.09.2017 р. було оплачено на підставі виставленого рахунку на оплату №15 від 11.09.17р. в розмірі 280 584,00 грн, що підтверджується банківською випискою за рахунком Відповідача. 2011.2017р. Позивач поставив товар Прес - гранулятор мод. Б6-ДГВ, Р=90 кВт. Відповідачу за його місцезнаходженням. Проте, під час проведення огляду Прес - гранулятора мод. Б6-ДГВ, Р=90 кВт. було виявлено відсутність матриці та роликів пресу, які є невід’ємною частиною та ряд дефектів. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачем неналежним чином виконано свої зобов’язання щодо поставки комплектного товару відповідно до умов Договору поставки та Паспорта.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини встановлені судом:

07 вересня 2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково – виробниче об’єднання “Ремтек” – (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кам’янка – Бузький комбікормовий завод” - (покупець, відповідач), укладено договір поставки №070917 (далі - Договір). (а.с 15-20)

Згідно п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник (Позивач) зобов’язується поставити товар згідно Специфікації, яка є невід’ємною частиною даного Договору, а Покупець (Відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити вартість поставленого Товару.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна на товар, що поставляється вказується у Специфікації цього договору та є незмінною протягом дії цього Договору.

Згідно Специфікації № 1 до Договору від 07.09.2017 року (надалі - Специфікація) товаром, який зобов’язується поставити Позивач, є обладнання, а саме ОСОБА_2 мод. Б6-ДГВ, Р=90 кВт у кількості 1 шт., загальною вартістю 356 000,00 грн. (в тому числі ПДВ -59 333,33 грн). Відповідно до Специфікації Покупець здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника згідно графіку оплат:

- 70 % передоплата;

- 20 % впродовж трьох банківських днів після отримання обладнання;

- 10 % впродовж трьох банківських днів після запуску обладнання.

Терміни постачання товару становлять: 90 календарних днів з дати передоплати. (а.с 21-22)

11.09.2017р, на підставі виставленого позивачем рахунку на оплату №15 від 11.09.2017 р., Відповідачем була здійснена передоплата за товар в розмірі 280 584,00 грн, вказана на сума оплати підтверджується платіжним дорученням № 5144 від 11 вересня 2017 та оборотно-сальдовою відомістю (картка рахунку 361). (а.с 23,24)

В межах встановлених Специфікацією строків, а саме 20.11.2017 року Позивачем поставлений за місцезнаходженням Відповідача ОСОБА_2 мод. Б6-ДГВ, Р=90 кВт, що підтверджується складеною позивачем ОСОБА_3 накладною № 23 від 20.11.2017 року та Товарно-транспортною накладною № 2011 від 20.11.2017 року. Уповноважена особа Відповідача відмовилась підписувати супровідну до товару документацію, про що свідчить відсутність підписів одержувача на товарно-транспортній накладній № 2011 від 20.11.2017 року та видатковій накладній № 23 від 20.11.2017 року, вказавши, що товар прийнятий не укомплектований, згідно акту від 27.02.2018 р. виявленні дефекти та відсутність матриці, роликів пресу, які є його невід’ємною частиною (а/с 35, 91)

В матеріалах справи відсутній акт від 27.02.2018 р.

Відповідно до п. 4.5. Договору комплектність товару, що поставляється за цим Договором, повинна відповідати вимогам стандартів, технічних умов чи прейскурантів.

Відповідно до п. 4.6. Договору у випадку поставки не комплектованого товару, постачальник зобов’язаний на вимогу покупця доукомплектувати товар чи замінити його на комплектний протягом семи календарних днів від дня отримання відповідного повідомлення. Відповідачем не надано суду докази скерування повідомлення в порядку п. 4.6. Договору.

Згідно Комерційної пропозиції на поставку прес-гранулятора мод. Б6-ДГВ, Р=90 кВт (вих. №233 від 14.06.2017 р.), прес-гранулятор мод. Б6-ДГВ в комплекті з шнековим дозатором та змішувачем в кількості 1, ціна – 356 000,00 грн. Матриця та ролики замовляються окремо за бажанням замовника, так само замовляється і парогенератор.

Згідно Паспорта прес-гранулятора мод. Б6-ДГВ НПО, перелічено комплект поставки та вказано, що матриця та ролики є розхідним матеріалом і замовляються індивідуально під кожен вид сировини окремо від пресу.

Виходячи з наведеного, відповідачем не доведено належними доказами неукомплектованість товару поставленого позивачем за договором та наявність інших дефектів товару.

Відповідно до п. 5.5. Договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення.

Норми права застосовані судом.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

В силу положень ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як встановлено судом, Позивачем дотримано умови Договору поставки №070917 від 07.09.2017 р. та 20.11.2017 р. поставлено за місцезнаходженням Відповідача ОСОБА_2 мод. Б6-ДГВ, Р=90 кВт, що підтверджується складеною позивачем ОСОБА_3 накладною № 23 від 20.11.2017 року та Товарно-транспортною накладною № 2011 від 20.11.2017 року.

Відповідачем порушено умови Договору поставки №070917 від 07.09.2017 р., неоплачено поставлений за Договором товар у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та обєктивного зясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судом було досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи та надано оцінку всім доводам сторін.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 75 416,00 грн основної заборгованості підлягають задоволенню.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Стаття 550 ЦК України зазначає, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Відповідно до п. 5.5. Договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожен день прострочення.

Позивачем поставлено товар 20.11.2018, що підтверджується видатковою накладною та не заперечується сторонами по справі. Відповідно до Специфікації № 1 до Договору від 07.09.2017 року Покупець впродовж трьох банківських днів після отримання обладнання здійснює оплату в розмірі 20 % шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата товару мала бути здійснена до 23.11.2017 р.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 24.11.2017 р. по 05.04.2018 р. в розмірі 8 390,80 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних та інфляційних втрат є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в розмірі 3 294,60 грн та 3% річних в розмірі 818,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати у розмірі 1 762,00 грн судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кам’янка – Бузький комбікормовий завод” (80400, м. Кам’янка-Бузька, вул. Шевченка, 129 А, ідентифікаційний код 34219437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково – виробниче об’єднання “Ремтек” (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, 71, ідентифікаційний код 39465759) 75 416,00 грн – основної заборгованості, 8 390,80 грн – пені, 3 294,60 грн – інфляційних втрат, 818,00 грн – 3% річних, 1 762,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлено 06.09.2018 р

Суддя Синчук М.М.